УСТРІЙ ГАЛИЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Проект тимчасових основних
законів,
виготовлений у віденському Парламенті
проф., д-ром С. Дністрянським
1918 р.
для покликання в життя Галицької Держави
І. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Галицька Держава
Арт. 1. Галицька Держава обіймає усі злучені землі, поселені споконвіку
українським народом у межах до теперішньої австро-угорської монархи.
Самоозначення народів
Арт. 2. Український народ виконує народну владу на своїй землі. Другим народам, що
замешкують Галицьку Державу, з осібна польському, жидівському та німецькому,
прислуговує народна самоуправа в згоді з самоозначенням українського народу.
Свобода
Арт.3. Кожний горожанин має право плекати свою народність і мову. Запоручається
повна свобода віри й науки. Не вільно порушувати свободи думки.
Запоручається
свобода преси. Обмеження пресового закона з дня 17 грудня 1862 зносяться. Про
свободи преси видасть Народна Рада осібні приписи.
Не вільно
порушувати ні поштових ні телеграфічних тайн. Усі горожани мають право творити
товариства, оскільки вони не є небезпечні державі. З тим самим обмеженням
запоручається свобода зборів.
Кожен горожанин
може зміняти довільно місце свого пробутку.
Право вносити
прохання або жалоби не має обмеження.
Рівність
Арт.4. Усі горожани є рівні супроти права. Нема ніяких привілеїв місця,
походження, родини, стану особи.
Народна влада
Арт.5. Український народ переймає правління Галицької Держави на основі права на
самоозначення народів (§ 2). Порішений ним устрій обов'язуватиме аж до
постанови нового устрою через Народний Сойм, вибраний по загальному, рівному,
безпосередньому та тайному виборчому праві.
ІІ. НАРОДНИЙ УСТРІЙ
Народна Рада
§1. На чолі Галицької Держави стоїть Народна Рада, вибрана на Народному Зборі
дня 19 жовтня 1918 [року]. До Народної Ради належать усі парламентарні й
сеймові посли української народности з Галичини та Буковини з вибраними
представниками українських народних сторонництв.
Число членів
Народної Ради може на будуче поширитися представниками Угорської України та
відпоручниками других народностей, замешканих на просторі Галицької Держави, у
числі, відповідному дійсним процентовим відносинам їхнього населення.
§2. Народна Рада вибирає свого провідника, двох заступників у проводі та
секретаря.
Секретар має
назву державного секретаря. Число заступників і секретарів можна побільшити.
Провідник або
його заступник скликає засідання Народної Ради та проводить наради. У
неприсутності їх провід нарад переходить на найстаршого за віком члена Народної
Ради.
До рішення треба
абсолютної більшости голосів. Народна Рада може постановити, в яких випадках
треба кваліфікованої більшості. Зміна основних законів або всього Народного
Устрою вимагає більшості 2/3 присутніх членів.
§3. Провідник Народної Ради єсть рівночасно провідником Галицької Держави. Він
заступає Народну Раду на зверх, як супроти горожан, так і супроти заступників
других держав і народів. В разі перешкоди провідника виступає за нього в тім
характері один із його заступників.
Письма Народної
Ради носять підпис провідника або його заступника та державного секретаря.
§4. Народна Рада виконує законотворчу власть у цілій державі на всіх полях
публічного чи приватного життя.
Закони мусять при
оповіщенні мати підпис усіх членів Старійшини Народної Ради (§5). Народна Рада
виготовить негайно законопроекти нового виборчого права до Народного Сойму на
основах загального, рівного, прямого й безпосереднього права голосування з
пропорційним заступництвом для національних меншостей та підготовить нові
закони для добра найширших народних мас, з осібна основний проект земельної
реформи.
Народна Рада
вишле представників українського народа Галицької Держави на мирову
конференцію.
СТАРІЙШИНА НАРОДНОЇ РАДИ
§5. Народна Рада вибирає з-поміж своїх членів Старійшину. Число членів
Старійшини єсть 9; між ними мусять бути провідник і заступники Народної Ради.
Відповідно до
поширення Народної Ради (§1, уст.4) поширюється число членів Старійшини. Народна
Рада може й з інших важливих причин побільшити число членів Старійшини.
Провідник Народної Ради єсть провідником Старійшини. Старійшина вибирає
директора Народної Канцелярії.
§6. Старійшина збирається й радить постійно.
§7. Старійшина Народної Ради єсть органом верховних постанов та верховного
нагляду. З осібна вона видаватиме постанови про все, що вважає потрібним до
постійного та відповідного функціонування державної адміністрації, до удержання
порядку внутрі держави та для забезпеки спокою на зверх. До неї належить нагляд
над Народною Управою та над військом Галицької Держави. Вона підготовлює річний
бюджет держави до затвердження Народної Ради. Вона порішає спори про
приналежність поодиноких справ до дотичних галузей Народної Управи.
Старійшина
виконує право амністії й право ласки.
Старійшина
Народної Ради не веде адміністрації, тільки переказує її Народній Управі.
Народна Управа
§8. Народна Управа ділиться на:
Внутрішню управу;
Заграничну
управу;
Військову управу;
Культурну управу;
Оборотову управу;
Судову управу.
Провідники сих
управ називаються начальниками. Начальник управи Внутрішніх справ називається
також Начальником Краю. Він єсть рівночасно провідником усієї Народної Управи.
Начальників
Народної Управи покликує Народна Рада.
§9. Внутрішня управа обіймає внутрішні справи держави, до яких належать також
скарбові, рільничі, живні й санітарні справи. Вона відповідатиме кругові
ділання Міністерства внутрішніх справ, публічних робіт, рільництва, живлення й
здоровля австрійської держави.
Загранична управа
обіймає заграничні справи з кругом ділання, що відповідатиме австрійському
Міністерству заграничних справ.
Військова управа
обіймає справи державної оборони з кругом ділання, що відповідатиме
австрійському Міністерству краєвої оборони.
Культурна управа
обіймає справи віроісповідань і просвіти з кругом ділання, який відповідатиме
австрійському Міністерству віроісповідань і просвіти.
Оборотова управа
обіймає справи торгівлі, промислу, шляхів, пошт і телеграфів та відповідатиме
кругові ділання австрійського Міністерства торгівлі й шляхів.
Судова управа
обіймає судові справи, а її круг ділання відповідає австрійському Міністерству
судівництва.
У загальних
справах Народної Управи сходиться вона на спільні засідання, в яких беруть
участь усі начальники управ. Скликує їх Начальник Краю.
Народна Рада може змінити круг ділання сих управ осібним законом.
§10. Народна Управа єсть начальним виконуючим органом держави. Усім управам
переказується окремий державний уряд з відповідним числом урядників. їм
підчиняються усі краєві й повітові власти.
Народні Управи
виконують нагляд над громадами. Краєвий виділ, повітові ради і повітові виділи
зносяться.
§11. Старійшина Народної Ради покличе на повітах намісць повітових рад і
виділів нові повітові управи, що матимуть громадянський нагляд над діловодством
староста по керму справ живних і податкових. Повітові управи підчинятимуться
Народній Управі та Старійшині Народної Ради.
§12. Громади одержують повну місцеву автономію. Ріжниця між самостійним а
відпорученим кругом ділання громади зносяться.
Зноситься окреме
правне становище двірських обсягів та вони включаються до громади.
Народна Управа
подбає о переведення нових виборів громадських рад на основі загального,
рівного, безпосереднього й тайного права голосування.
Зноситься право
патронату. Народна Рада видасть до сього перевідний закон.
Обмеження права
полювання й риболовлі на своїх чи публічних прутах зносяться.
Народна Рада
видасть про се негайно новий закон.
§13. Урядники мають повні горожанські права, серед них право творити
товариства, право відбувати збори та право до свобідного заробітку поза
обов'язками урядничої служби. Народна Управа може однак завести виїмкове
обмеження свободи заробітку.
Урядники мають
обов'язок по всім своїм силам служити населенню без огляду на народність.
Урядники є для народу, не народ для урядників. Невідповідна поведінка урядника
зі сторонами підлягає карі.
Про відповідь
урядника за шкоду, заподіяну сторонам Народна Рада видасть негайно новий закон.
§15. Внутрішня урядова мова урядів єсть українська. У підношенні до сторін
обов'язуватиме завсе народна мова сторони, як у слові, так і на письмі. Народна
Рада видасть по сій думці негайно осібний закон на перехідний час.
Усі урядники
мусять знати три державні мови: українську, польську та німецьку на слові і на
письмі. Урядники неукраїнської народності мусять виказатися в найкоротшому часі
знанням української мови.
§16. Старійшина Народної Ради та Народна Управа мають при виборі урядників
оглядатися вправді на теперішній стан, але повинні згодом зрівнювати всі
народности Галицької Держави, щоби всі вони мали в урядах заступництво,
відповідно процентовим відносинам їх населення. Се відноситься в першому ряді
до зрівняння українського народа в усіх урядах.
§17. Оскільки в цьому законі не постановлено зміни, задержують закони
австрійської держави провізорично свою правну силу.
§18. Виконати постанови Народного Устрою припоручається Народній Управі,
Старійшині Народної Ради.
[Станіслав
Дністрянський – жовтень 1918 року]
____________
Стецюк П. Б. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. — Л., 1999. — С. 158 – 160
Стецюк П. Б. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. — Л., 1999. — С. 158 – 160
//www.history.univ.kiev.ua/download/Library-KNU-History/Sources/Constitutionalism%20PyzhykAM%20-%20Konstitutsiyni%20akty%20ta%20proekty%20doby%20Ukrains'koi%20revolyutsii.pdf
Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект Станіслава Дністрянського) 1920
.png)
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар