Доповідь Amnesty International 2008 Україна

УКРАЇНА
Глава держави: Віктор Ющенко

Керівник уряду: Юлія Тимошенко 
(змінила Віктора Януковича в грудні)

Смертна кара: скасована за всі види злочинів

Населення: 45,5 мільйонів

Тривалість життя: 67,7 років

Смертність до 5 років (ч/ж): 19/14% на 1000 чол.

Грамотність серед дорослих: 99,4%

Злочинці, які застосовують тортури або інші форми жорстокого поводження, насолоджувалися безкарністю. Біженці і надалі перебували у небезпеці депортації, а іноземці і представники етнічних меншин ставали жертвами расистських нападів і залякувань. Заходи, вжиті для боротьби з торгівлею людьми і насильством в сім'ях, були невідповідними.

Тло

В травні 2007 року, внаслідок боротьби за владу між президентом Віктором Ющенком і Прем'єр-міністром Віктором Януковичем, у країні поглибилась політична криза. 2 квітня, Віктор Ющенко видав Указ про розпуск парламенту і оголосив про проведення дострокових парламентських виборів. Парламент оскаржував законність указу, звернувшись до Конституційного Суду. Конституційний Суд постановив, що вибори повинні відбутися в травні, проведення яких пізніше було відкладене до 30 вересня.

Вибори посилили позиції коаліції партій на чолі з Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко, провідними лідерами так званої "помаранчевої революції", в ході якої Віктор Ющенко переміг на президентських виборах у 2005 році.

Тортури та інші види жорстокого поводження

Залишалися поширеними тортури та інші форми жорстокого поводження, які застосовуються міліцією під час затримань. У травні 2007 року Комітет ООН проти тортур (КПТ). розглянув черговий п'ятий звіт України про виконання Конвенції проти тортур. КПТ висловив занепокоєння безкарністю державних службовців, які вдаються у своїй роботі до тортур і жорстокого поводження, та відмовою Генпрокуратури провести оперативні та ефективні розслідування скарг про застосування тортур і використанні отриманих під ними зізнань як головних доказів у винесенні судових рішень.

У червні 2007 року Європейський Комітет із попередження тортур (ЄКПТ) опублікував звіт за результатами свого візиту до України в жовтні 2005 р. ЄКПТ виявив «невеличке зменшення масштабів такого явища, як жорстоке поводження.» Люди, затримані міліцією все ще перебували у "значній небезпеці" стати жертвами різних видів жорстокого поводження і навіть тортур, особливо протягом допитів. ЄКПТ звернув увагу на зловживання Адміністративним кодексом для приводу людей, підозрюваних у кримінальних злочинах у поліцейські відділки для допиту; на той факт, що судді часто не реагують на заяви про жорстоке поводження, і на те, що медична експертиза у випадках скарг на жорстоке поводження і тортури може бути проведена лише за дозволу міліції.

Повідомляють, що Едвард Ферман був підданий тортурам у приміщенні Служби безпеки України (СБУ) в Дніпропетровську. Він був арештований 11 квітня. Слідчі ймовірно били його, давили пальцями на очні яблука, застосовували катування електрошком по статевих органах. Вони хотіли вибити з нього зізнання у тому, що в березні він нібито стріляв і вбив трьох людей в джипі в місті Дніпропетровську. Декілька інших людей були також затримані у зв'язку з тим самим злочином. Сім'ї Едварда Фермана не повідомили про його затримання і не говорили про його місцезнаходження до 24 квітня. Слідчі змусили його відмовитися від свого адвоката і прийняти адвоката, призначеного ними. Проте в жовтні Едварду Ферману надали право побачитися з адвокатом, якого він визначив спочатку. Не було проведено жодних медичних експертиз, не дивлячись на те, що Едвард Ферман скаржився судді на застосування форм жорстокого поводження і тортур з боку слідчих. Генеральна Прокуратура відмовилася розслідувати ці заяви.

Біженці та шукачі притулку

У Позиції, виданій у жовтні Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), ця агенція ООН у справах біженців радила іншим державам не повертати до України шукачів притулку через загрозу відмови у реадмісії, через відсутність доступу до справедливої і ефективної процедури визначення статусу біженця та судового розгляду справ відповідно до міжнародних стандартів захисту біженців, а також через небезпеку депортації до країн, де їм можуть загрожувати серйозні порушеннями прав людини.

КПТ висловив занепокоєння тим, що Україна повертала людей до країн, де вони перебували у небезпеці бути підданими тортурам. Біженці та шукачі притулку піддавалися фактам ксенофобії.

Біженець з Чечні Льома Сусаров був заарештований 16 червня працівниками СБУ після запиту з Росії про можливість його екстрадиції. 27 липня Прокуратура планувала його видачу. Адвокат Льоми Сусарова невдало оскаржив рішення про затримання. Протест адвоката проти екстрадиції його підзахисного знаходився на розгляді в Київському Адміністративному суді. Льома Сусаров зареєструвався в Україні як шукач притулку 8 серпня. Він мав вагомі побоювання бути підданим катуванням та зазнати інших серйозних порушень прав людини у разі повернення до Росії.

Расизм

У листопаді 2007 року, Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав розглядав п'ятий періодичний звіт України щодо виконання Міжнародного Пакту про економічні, соціальні та культурні права. Комітет висловив занепокоєння у зв'язку з "фактами зловживання міліцією службовим становищем і відсутністю ефективного захисту проти дискримінації і насильства у ставленні до представників етнічних і релігійних меншин, у тому числі Ромів, кримських татар, осіб азіатського та африканського походження, які шукають притулку, також мусульман і євреїв".

Іноземці, які проживають в Україні, як і шукачі притулку часто ставали жертвами расистських нападів з боку приватних осіб та зазнавали расистських образ з боку міліції у тому числі під час постійних перевірок документів. Двоє громадян Бангладеш, грузин, кореєць і іракський громадянин - шукачі притулку, померли протягом року внаслідок побиття під час нападів. Не існує офіційної статистики про число злочинів, що носять расистський характер, а більшість расистських нападів було кваліфіковано міліцією, як просте хуліганство. На зустрічах з Amnesty International у вересні 2007 року, представники Міністерства Внутрішніх Справ і СБУ заперечували існування расизму в Україні.

Біженка з Демократичної Республіки Конго розповіла Amnesty International, що часто ставала жертвою расистським образ від громадян та з боку проявам в міліції. У червні 2007 року до неї підійшов міліціонер в нетверезому стані. Він попросив пред'явити документи, поставив під сумнів її реєстрацію і запросив в кафе. Після відмови він вимагав сексу і намагався змусити її йти з ним. Виник конфлікт, і коли їй вдалося вирватися, у неї на тілі були удари і подряпини. Коли вона спробувала повідомити про інцидент в місцевому відділенні міліції, ніхто не прийняв її заяви, а той самий міліціонер запропонував провести її додому. Вона повідомила про інцидент в різні відділення міліції і лише тоді було розпочато розслідування. На суді міліціонер заперечив усі звинувачення і був виправданий. Постраждалу затримували і до цього інциденту. Нібито, щоб перевірити документи у відділенні, її роздягли і покликали інших міліціонерів "підійти і поглянути на те, що її тіло схоже на тіло мавпи".

В кінці 2007 року продовжився суд над трьома особами, яким винесено звинувачення у вбивстві нігерійця Кунуона Мівіа Годіа, події в Києві в жовтні 2006 року. Один з них був звинувачений у вбивстві, а двоє інших у "порушенні громадянської рівності на расовому ґрунті".

Насильство щодо жінок

В лютому 2007 року український парламент провів перше обговорення нового законопроекту "Про поправки до деяких законодавчих актів України (щодо покращання законодавства України для протидії насильства в сім'ї)", і запропонував подальші зміни. Запропоновані поправки до Закону про запобігання насильству в сім'ї і до інших статей Адміністративного кодексу цілком відповідали рекомендаціям, зробленим Amnesty International в 2006 році, але не гарантували адекватного короткострокового і довгострокового альтернативного розміщення для жертв насильства в сім'ї. До кінця року виправлене законодавство не було схвалене.

У березні 2007 року, Кабінет Міністрів прийняв Національну Програму протидії торгівлі людьми, розраховану до 2010 року. Згідно даних НУО, які працюють у цій сфері, Програма не містить належної кількості показників щодо виміру ефективності її заходів, а також недостатньо профінансована. Звіт Державного Департаменту США «Торгівля людьми», опублікований в червні 2007 року, висунув на перший план "відмову України представити докази посилення зусиль у напрямку протидії торгівлі людьми за минулий рік, особливо, що стосується покарання звинувачених організаторів торгівлі". У звіті заявлялося, що багато організаторів торгівлі отримали умовні терміни; у процес торгівлі людьми були залучені урядовці; а жертв не забезпечували достатнім захистом і послугами реабілітації, включно з програмою захисту свідків.

Безкарність

Продовжувався суд над трьома міліціонерами, звинуваченими у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе у вересні 2000 року. 16 лютого Президент Ющенко нагородив орденом Князя Ярослава Мудрого колишнього Генерального прокурора Михайла Потебенька за значний внесок у розбудову законослухняної держави. Михайло Потебенько був Генеральним прокурором під час вбивства Георгія Гонгадзе. У своєму рішенні від 2005 року Європейський Суд з прав людини виявив, що Генпрокуратура ігнорувала повторні запити про допомогу від Георгія Гонгадзе, направлені до неї перед смертю, де повідомлялось про те, що його переслідують державні службовці за здійснення ним своєї діяльності. Після виявлення обезголовленого тіла Георгія Гонгадзе Європейський Суд заявив, що "представники органів державної влади були швидше заклопотані доказом непричетності до справи державних високопосадовців, аніж пошуком правди про обставини зникнення і смерті журналіста".

© Amnesty International Ukraine //www.amnesty.org.ua/ 

//www.xenodocuments.org.ua/library/dopovid-amnesty-2008/ukraine //amnesty.org/en/region/ukraine/report-2008

Доповідь Amnesty International 2013 Україна
Доповідь Amnesty International 2012 Україна
Доповідь Amnesty International 2011 Україна
Доповідь Amnesty International 2010 Україна
Доповідь Amnesty International 2009 Україна