Юрій Шемшученко. Революції не буде. Зміни до Конституції України не будуть мати характер радикальних змін

(IV) Засідання Конституційної Асамблеї,

доповідь про проект Концепції внесення

змін до Конституції України

Деякі загальні методологічні

засади модернізації Конституції України

– Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні колеги!

Сутність обговорюваного нами проекту Концепції полягає в тому, що він має стати методологічною базою для другого етапу нашої роботи – опрацювання законопроекту про внесення змін до Конституції України.

Викладені керівниками спеціалізованих комісій Конституційної Асамблеї пропозиції і рекомендації свідчать, на мій погляд, про те, що в цілому ми маємо досить кваліфікований матеріал для подальшої роботи над проектом змін до Конституції України.

Водночас у рамках Конституційної Асамблеї були здійснені певні заходи для координації діяльності відповідних комісій, забезпечення системного підходу до опрацювань відповідних питань. В основу такого підходу були покладені відповідні науково-методологічні засади. Ось деякі з них в доповнення до того, про що вже з цієї трибуни говорила Марина Іванівна Ставнійчук.

По-перше, зміни до Конституції України не будуть мати характер радикальних змін. Революції, з моєї точки зору, не буде. Зберігаються встановлені чинним Основним Законом України фундаментальні засади, що стосуються конституційного ладу і змішаної форми державного правління, цілісності і недоторканності України, пріоритетності прав і свобод людини і громадянина тощо.

Не передбачається істотних змін і в структурі Конституції України. Пропонуються тільки зміни в назві деяких розділів, а також розмістити восьмий розділ "Прокуратура" після розділу "Судова влада". Обговорювалося також питання про новий розділ "Охорона Конституції України", але такий підхід не знайшов загальної підтримки.

По-друге, ці зміни матимуть системний характер і зачіпатимуть усі розділи чинної Конституції України. Фактично, це буде нова редакція Основного Закону України. Вона включатиме, зокрема, вилучення деяких застарілих конституційних положень, модернізацію відповідних статей та доповнень чинної Конституції новими статтями. Це призведе до певного розширення конституційно-правового регулювання суспільних відносин.

Слід при цьому мати на увазі, що чинна Конституція України за кількістю статей є однією з найбільших у Європі. У ній закріплено 161 статтю (друга після Конституції Португалії).

У рамках координаційного бюро це питання теж розглядалося. У світі є конституції схожі на кодекси, можна назвати Конституцію Індії – 395 статей, Таїланду – 309 статей та інші. Але це, на мій погляд, не наш шлях. Наша Конституція має бути лаконічною, зрозумілою для широкого загалу. За цих умов нам все ж таки навряд вдасться обійтися без доповнення Конституції України, з моєї точки зору, десь принаймні до 10 статей.

По-третє, у проекті Концепції однозначно зафіксовано положення про утвердження людини, її прав і свобод як найвищої цінності суспільства і держави. Вона виходить з того, що принцип людиноцентризму має пронизувати всі розділи Конституції. Йдеться, зокрема, як про безпосередньо конституційне закріплення цього принципу, так і про розширення та поглиблення форм участі громадян в управлінні державою, підвищення ролі виборів та референдумів, встановлення громадянського суспільства, удосконалення місцевого самоврядування, залучення населення до відправлення правосуддя тощо.

По-четверте, реформування Конституції не є самоціллю, а має об'єктивний характер. У підсумковому рахунку воно спрямоване на удосконалення інституційних механізмів забезпечення прав, свобод і інтересів людини. Під цим кутом зору розвиненими методологічними засадами, що випливають з Конституції України, є спрямованість конституційних нововведень на побудову міцної демократичної, соціальної, правової держави саме в плані побудови такої держави у майбутньому, а також розвинуте громадянське суспільство. Цим обумовлена, по суті, стратегічна спрямованість нашого проекту Концепції.

По-п'яте, засадниче-важливим з методологічної точки зору є пропонований проектом Концепції принцип взаємодії усіх гілок державної влади. На сьогодні спостерігається абсолютизація принципу поділу державної влади і тотальна, я сказав би, боротьба за незалежність державних структур. Це значною мірою призвело до втрати керованості суспільними і державними справами, хаотичного розвитку економіки, правового безладу. Не випадково за 20 років незалежності ми не спромоглися, по суті, довести до логічного успішного завершення розпочаті реформи. Тут, мені здається, слід погодитися з позицією розробників проекту Концепції щодо доцільності доповнення статті 6 чинної Конституції України щодо поділу державної влади нормою про взаємодію гілок державної влади.

Пропонується закріпити в Основному Законі України, серед інших, і колективну форму власності. Це досить розвинута на сьогодні форма власності, яка включає підформи: кооперативну, корпоративну, акціонерну і деякі інші. Доцільно також закріпити положення про те, що держава забезпечує розвиток соціально-орієнтованої економіки. Природні ресурси пропонується конституювати як національне надбання, а землю – як природний ресурс, який перебуває під особливою охороною.

Шановні колеги! Перелічені мною методологічні та деякі інші засади в цілому свідчать про забезпечення Конституційної Асамблеї науковим підходом до оновлення Конституції України. У зв'язку з цим, на мій погляд, є достатньо підстав в Асамблеї взяти цей проект Концепції за основу. Після його доопрацювання, зокрема скорочення тексту, редакційного вдосконалення тощо, мені здається, що можна буде схвалити Концепцію в цілому і тим самим зробити наступний крок, пов'язаний із підготовкою законопроекту про внесення змін до Конституції України.

Дякую за увагу.

Юрій Шемшученко, 21.06.2013 р.

Стенограма четвертого засідання Конституційної Асамблеї

http://www.president.gov.ua/news/28333.html