Закон України Про всеукраїнський референдум - Розділ XI

Розділ XI

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПРОЦЕСУ РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 98. Загальні засади оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу референдуму

1. Статті 98-107 цього Закону визначають порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісій референдуму до комісії референдуму вищого рівня.

2. Порядок звернення до суду з адміністративним позовом, що стосується процесу референдуму, встановлюється Кодексом адміністративного судочинства України.

Стаття 99. Суб'єкт звернення із скаргою

1. Суб'єктом звернення із скаргою, що стосується процесу всеукраїнського референдуму, може бути ініціативна група - суб'єкт процесу референдуму, в особі представника в Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи чи іншої особи, уповноваженої суб'єктом процесу референдуму в установлений законодавством спосіб, офіційний спостерігач, а також учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України), права на участь у референдумі або охоронювані законом інтереси щодо участі у процесі референдуму якого, у тому числі на участь у роботі комісії референдуму чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.

2. Документом, що підтверджує повноваження уповноваженої особи чи представника ініціативної групи в Центральній виборчій комісії, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 100. Предмет та суб'єкт розгляду скарги

1. Скарга може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність комісії референдуму, члена комісії референдуму.

2. Рішення, дії чи бездіяльність дільничної комісії референдуму та її членів оскаржуються до окружної комісії референдуму.

3. Рішення, дії чи бездіяльність окружної комісії референдуму або члена такої комісії оскаржуються до Центральної виборчої комісії.

4. Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії оскаржуються до суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

5. Суб'єкт звернення зі скаргою, зазначений у статті 99 цього Закону, за власним вибором може подати скаргу до комісії референдуму або адміністративний позов до суду.

6. Суд, до якого подана позовна заява щодо рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу референдуму, невідкладно повідомляє відповідну комісію референдуму та комісію вищого рівня про відкриття провадження у відповідній справі, а також про ухвалене судом рішення.

7. Якщо позовну заяву прийнято судом до розгляду і з того ж питання та з тих же підстав подано скаргу до комісії референдуму, комісія після отримання повідомлення суду про відкриття провадження у відповідній справі зупиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили.

Стаття 101. Строки оскарження

1. Скарга до комісії референдуму може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

2. Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною першою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

3. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної комісії референдуму не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності комісії референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подана до комісії референдуму вищого рівня у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

4. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом.

5. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги суб'єктом розгляду скарги.

6. Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до статті 99 цього Закону.

7. Зміна або уточнення вимог суб'єкта звернення зі скаргою під час розгляду скарги суб'єктом розгляду скарги, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб'єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.

Стаття 102. Форма та зміст скарги

1. Скарга подається до комісії референдуму у письмовій формі. Скарга повинна містити:

1) назву суб'єкта розгляду скарги, до якого вона подається;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта звернення зі скаргою, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта оскарження, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб'єкта розгляду скарги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;

9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою чи особи, яка його представляє відповідно до статті 94 цього Закону, із зазначенням дати підписання.

2. До скарги додаються її копії та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.

Стаття 103. Порядок і строки розгляду скарг

1. Розгляд скарг комісією референдуму здійснюється відповідно до цього Закону та в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

2. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 102 цього Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної комісії референдуму суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 102 цього Закону у передбачені цим Законом строки.

3. При повторному поданні скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення її без розгляду по суті.

4. Скарга, оформлена з дотриманням вимог статті 102 цього Закону, розглядається відповідною комісією референдуму на своєму засіданні не пізніш як на п'ятий день з дня її отримання, за винятком випадків, передбачених частинами п'ятою - сьомою цієї статті.

5. Скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається комісією референдуму у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, але не пізніше початку голосування.

6. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, подана до дільничної комісії референдуму, розглядається нею відразу після закінчення голосування, крім скарг щодо уточнення списків учасників референдуму - такі скарги розглядаються комісією невідкладно.

7. Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, подана до комісії референдуму вищого рівня, розглядається відповідним суб'єктом розгляду скарги у дводенний строк з дня її подання.

8. Якщо комісія референдуму при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням комісії референдуму перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення комісії референдуму, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи в наступний за ним день, - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють комісію референдуму, яка до них звернулася.

9. Розгляд скарги суб'єктом розгляду скарги здійснюється з обов'язковим своєчасним повідомленням суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги. Допускається повідомлення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги по телефону з фіксуванням такої дії службовою особою суб'єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка долучається до протоколу. Неприбуття на засідання суб'єкта розгляду скарги осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги.

10. Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду суб'єктом розгляду скарги.

11. Суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою або з порушенням строків оскарження, встановлених цією статтею.

12. Центральна виборча комісія, приймаючи рішення про залишення скарги без розгляду по суті, може з власної ініціативи взяти до розгляду факти, викладені у скарзі.

13. Інші питання порядку розгляду скарг комісіями референдуму визначаються Центральною виборчою комісією з урахуванням вимог цього Закону.

14. Комісії референдуму та правоохоронні органи організують свою роботу під час процесу референдуму, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд скарг та звернень комісій референдуму у строки та в спосіб, встановлені цим Законом.

Стаття 104. Докази

1. Доказами, на підставі яких комісія референдуму встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:

1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

2) письмові пояснення суб'єктів оскарження;

3) висновки експертів, надані письмово на запит суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.

2. Докази комісії референдуму надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Комісія референдуму - суб'єкт розгляду скарги може звернутися із запитом (витребувати) додаткові докази за власною ініціативою.

3. Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, комісія референдуму вирішує справу на основі наявних доказів.

4. Комісія референдуму бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у рішенні комісії референдуму - суб'єкта розгляду скарги.

5. Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

6. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Якщо подано копію письмового доказу, комісія референдуму має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги комісія референдуму на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі скарги залишається засвідчена у встановленому порядку його копія.

7. Комісія референдуму оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

Стаття 105. Рішення суб'єкта розгляду скарги за підсумком розгляду скарги

1. Рішення суб'єкта розгляду скарги повинно бути справедливим, законним і обґрунтованим.

2. Під час розгляду скарги щодо рішення суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;

4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;

5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

7) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.

3. Під час розгляду скарги щодо дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;

2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;

4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

5) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

6) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.

4. При розгляді скарги по суті суб'єкт розгляду скарги може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

5. У разі задоволення скарги суб'єкт розгляду скарги може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про референдум, порушують права громадян на участь у референдумі, права та законні інтереси суб'єкта процесу референдуму;

2) скасувати рішення;

3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму;

4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

5) поновити іншим способом порушені права громадян, права та законні інтереси суб'єкта процесу референдуму;

6) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення референдуму, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

6. Суб'єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність не відповідають законодавству про всеукраїнський референдум, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги суб'єкт розгляду скарги може задовольнити усі або частину вимог суб'єкта звернення зі скаргою.

7. У разі визнання судом рішення відповідної комісії референдуму протиправним рішення з цього питання приймає комісія референдуму, рішення якої було визнане протиправним, або комісія референдуму вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, комісія референдуму не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.

8. Комісія референдуму вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати комісію референдуму нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.

9. Суб'єкт розгляду скарги відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують права учасників референдуму, права і законні інтереси інших суб'єктів процесу референдуму.

10. Копія рішення суб'єкта розгляду скарги видається чи надсилається суб'єкту звернення зі скаргою, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній комісії референдуму, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні чи в день голосування невідкладно.

Стаття 106. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності окремих суб'єктів оскарження

1. В судовому порядку підлягають оскарженню рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обов'язків щодо забезпечення організації та проведення референдуму, протиправного втручання у діяльність комісій референдуму або їх членів, а також недотримання вимог закону з питань агітації референдуму.

2. В судовому порядку підлягають оскарженню дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, службової особи чи творчого працівника, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час процесу, інші вимоги закону щодо ведення агітації референдуму.

3. В судовому порядку підлягають оскарженню дії чи бездіяльність ініціативної групи референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів процесу референдуму.

Вступ Про всеукраїнський референдум 

Розділ I Загальні положення [статті 1-25]

Розділ II Призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму [статті 26-35] 

Розділ III Організація та проведення всеукраїнського референдуму [статті 36-42] 

Розділ IV Комісії референдуму [статті 42-52] 

Розділ V Списки учасників всеукраїнського референдуму [статті 53-58] 

Розділ VI Фінансове і матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення всеукраїнського референдуму [статті 59-64] 

Розділ VII Гарантії діяльності суб’єктів процесу референдуму, офіційних спостерігачів [статті 65-69] 

Розділ VIII Агітація референдуму [статті 70-76] 

Розділ IX Голосування та встановлення результатів референдуму [статті 77-94] 

Розділ X Правові наслідки всеукраїнського референдуму [статті 95-97] 

Розділ XII Заключні положення [статті 107-108] 

Розділ XIII Прикінцеві положення