Країни, де пріоритетом є регіональна політика, краще переживають кризу
Рада європейських муніципалітетів та регіонів
(CEMR) одностайно проголосувала за те, щоб прийняти до своїх лав Україну. Таке
рішення під час засідання ради в Парижі підтримали всі без винятку представники
50 асоціацій міст, муніципалітетів та регіонів із 37 країн. Українську
делегацію на європейському форумі представляв президент Української асоціації
районних та обласних рад, голова Харківської облради Сергій Чернов.
В ексклюзивному інтерв’ю УКРІНФОРМу
він розповів про діяльність асоціації, перспективи співпраці з європейськими
партнерами, адміністративно-територіальну реформу та умови динамічного розвитку
українських регіонів.
- Сергію Івановичу, асоціацію, яку Ви очолюєте, за
представництвом та повноваженнями можна сміливо зарахувати до однієї із
найбільш впливових в Україні. Як Ви оцінюєте систему відносин між органами
державного управління та місцевого самоврядування?
- Упродовж понад
трьох років я очолюю Українську асоціацію районних та обласних рад, яка об’єднує
більше 400 рад по всій Україні. На початку свого мандату поставив завдання
перед колегами максимально конструктивно вибудувати відносини як всередині
країни, так і за її межами. Перший етап, на мій погляд, пройшов успішно. Ми
створили вісім постійних профільних комісій, які очолили мої колеги,
люди-фахівці, що більшу частину свого життя присвятили відповідним галузям.
- Що саме Ви маєте на увазі?
- Наприклад,
постійну комісію з гуманітарних питань в асоціації очолив голова Запорізької
облради — заслужений вчитель України, профільну комісію з бюджетних питань
очолює голова Кіровоградської облради, за освітою фінансист. Так само і з
іншими нашими комісіями: їх очолюють фахівці вищого ґатунку. Ми також знайшли
спільну мову з урядом, усі керівники постійних комісій стали членами колегій
профільних міністерств. Подібний рівень відносин ми встановили і з Верховною
Радою України. Наші представники також є членами багатьох міжвідомчих комісій.
Зокрема, я є членом Конституційної
асамблеї, Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства,
що створена відповідним
указом Президента України. Таким чином, вибудувано системну роботу, яка
дозволяє доносити нашу точку зору до вищого політичного керівництва країни,
розуміти процеси, що відбуваються на стадії підготовки рішень та їх реалізації.
Схожу модель
взаємовідносин ми вибудовуємо і ззовні. Оскільки ті завдання, які ставить
Президент України щодо децентралізації влади, посилення регіональної політики і
підвищення ваги регіонів України, є актуальними.
- Чим продиктована така увага до регіонів?
- Зауважу, що це
явище в Європі — її стратегія. Сьогодні у великій європейській сім’ї говорять,
що ті країни, які побачили пріоритети розвитку в регіональній політиці,
делегували більше прав муніципалітетам, виділили більше ресурсів та підтримали
вищий рівень економічної свободи, вони легше переживають економічну кризу. До
того ж, світ стрімко змінюється, спостерігається тотальна інтеграція. Зверніть
увагу, як змінився ринок праці, де сконцентрована виробнича сила, наскільки
посилилася взаємозалежність. Погодьтеся, що сьогодні наскільки би не була
могутньою країна, будь то Німеччина, Росія чи Китай, вона не в змозі вирішити
самостійно багато глобальних питань, зокрема проблеми екології, колективної
безпеки, тероризму, епідемій чи захворювань. Навіть якщо ви чуєте подібну
риторику — це усього лише ілюзія.
Більшість країн у
Європі пройшли складний етап за рахунок використання іноземних ринків праці та
сировини. Їм вдавалося залишатися конкурентоспроможними за рахунок залучення
кадрового ресурсу і природних ресурсів менш розвинутих країн. Ці процеси ще не
закінчилися, вони продовжуються. Європейці відчайдушно шукають відповіді на
нові виклики і сьогодні обговорюють стратегію Європа-2020. До дискусії
запрошуються всі країни, що географічно належать континенту.
- Розкажіть детальніше про співпрацю з
європейськими партнерами.
- Ми як
всеукраїнська асоціація районних та обласних рад намагаємося брати якнайширшу
участь у європейському діалозі, відшукуємо потрібні контакти і робимо це, на
мій погляд, впевнено з усіма своїми колегами не лише з Європи, а й світу.
Зокрема, шість моїх колег представляють Україну в Конгресі місцевих та
регіональних влад Ради Європи, член нашої асоціації Наталя Романова очолила
Палату регіонів Конгресу. Погодьтеся, що це — також ознака довіри та престижу
України, визнання її досягнень, у тому числі на регіональному рівні.
Упродовж
останнього півріччя представники нашої асоціації провели низку важливих
переговорів. Ми стали асоційованим членом Мережі асоціацій місцевих влад Південно-Східної
Європи (NALAS), куди входить 12 країн-членів Чорноморського басейну. Ми
працюємо з міжнародною конференцією, створеною за ініціативою президента
Комітету регіонів Європейського Союзу пані Мерседес Брессо. Ведемо спільний
діалог з національними асоціаціями країн-учасниць РЄ. Півроку тому подали
попередню заявку на вступ до Ради європейських муніципалітетів та регіонів
(CEMR), наш запит було розглянуто, проведено зустрічі, в тому числі з
керівниками асоціацій Великої Британії, Польщі, Німеччини, Австрії, Швеції,
Молдови, Литви та інших країн. І ось в Парижі ми пройшли процедуру обговорення,
провели презентацію на засіданні комітету CEMR і були одностайно прийняті під
час засідання, в якому брали участь 37 країн і представники 50 національних асоціацій.
- На Вашу думку, яким чином рішення, ухвалені в
Парижі, допоможуть Україні без втрат інтегруватися до Європи?
- Відтепер, після
ухвалення рішення про наше членство, у нас з’явилася можливість вносити власні
пропозиції, брати участь у підготовці резолюцій та рішень Ради, які
розглядатимуться та доноситимуться до урядів країн ЄС. Для нас важливо, щоб наш
голос чули та об’єктивно розуміли ситуацію в країні, що не завжди відбувається
адекватним чином.
- Як Ви оцінюєте існуючу законодавчу базу регіонального
розвитку в Україні і яким чином набуте членство допоможе її вдосконалити?
- На сьогодні є
одна принципова проблема в законодавчому полі. Зокрема, діюча Конституція
ухвалена в 1996 році, а Європейська Хартія
місцевого самоврядування ратифікована Україною в 1997 році. Ця хартія стала
за нормами міжнародного законодавства обов’язковою до виконання нашою країною,
і низку питань можна вирішити шляхом зміни або внесення змін до чинного
національного законодавства. Проте існують речі принципові, що стосуються
організації влади, представницьких та виконавчих повноважень, які прописані в
Конституції.
Указом Президента
була створена Конституційна рада, яка відпрацьовуватиме пропозиції, що також
обговорюватимуться суспільством, до нової редакції Основного закону України.
Один із розділів цих пропозицій називатиметься «Територіальна організація
влади і питання самоуправління», і, звичайно, в ньому ми використаємо
європейський досвід.
Водночас, нам
потрібно побачити його переваги й недоліки, не сліпо його копіювати, а з
урахуванням традицій, ментальності й специфіки нашої країни та її регіонів
адаптувати до чинного законодавства. Відверто, сьогодні у нас діють закони,
які гальмують розвиток місцевого самоуправління і не дають можливості
регіонам не лише відчувати себе незалежними, а й навіть користуватися повноваженнями,
які їм належать згідно з чинним законодавством. В Україні існує конкуренція
компетенції в органах виконавчої влади. На жаль, багато питань вирішується не в
законодавчому полі, а на особистому рівні між органами влади — це
ірраціонально. Всі питання повинні мати однакове тлумачення, не повинно
існувати суперечностей, закони мають бути простими і зрозумілими як для
представників влади, так і для простих людей. Необхідно чітко усвідомити та
знати, хто за що відповідає в країні.
На жаль, в
Україні не працює принцип субсидіарності. Це класична модель управління,
коли та чи інша територіальна громада бере на себе рівно стільки, скільки може
взяти, інше вона делегує на вищий рівень — на районний, район виконує певні
повноваження, і делегує в область, далі — державі. В Україні все навпаки:
держава визначає, хто чим повинен займатися, делегує свої повноваження і при
цьому часто під це не виділяє кошти.
- На Ваш погляд, що потрібно для результату:
змінити модель, керівництво чи ментальність?
- Цей процес
потребує часу, йому потрібен не один рік. Одним із основних наших завдань є
адміністративно-територіальна реформа, зміцнення громад. Щоб рівень послуг
місцевої влади для населення не знижувався, потрібно мати набір законодавчих
актів, податкову базу територіальної громади, які би давали можливість
ефективно керувати такою одиницею. Нам потрібно змінити територіальну
організацію влади. При цьому не треба плутати: територіальна організація влади
та адміністративно-територіальна реформа — це різні речі. Якщо реформа може
проводитися поступово і гнучко упродовж десятиліть, то швидка зміна організації
— у наших силах, все лише залежить від політичної волі.
Сьогодні
кількість контролюючих організацій «зашкалює», а для того, щоб говорити про
інвестиційний клімат, можливості створення нових робочих місць, сприяння людям,
які можуть і хочуть це роботи, необхідні прозорі й зрозумілі правила гри, і не
на рік-два, а на тривалу перспективу. Тоді люди відкриються, знайдуть іноземних
компаньйонів, відшукаються й кошти для спільноти.
- Як думаєте, чого саме зараз бракує Україні?
- Клімату
довіри, довіри до політиків, до керівників та простих людей. Часто така
довіра вибудовується на особистих контактах, у тому числі, за кордоном.
Всередині країни ми можемо довго сперечатися, але зійшовши з трапу літака, ми
маємо бути єдиною командою з відстоювання національних інтересів. Я впевнений,
що нове покоління українців у цьому контексті буде більш успішним, і в
сукупності кожен крок, зроблений кожним громадянином, що живе в Україні, як
всередині, так і ззовні країни створять мікроклімат довіри, взаєморозуміння і
співробітництва.
- Дякую за відверту розмову.
Інтерв’ю провів
Роман Сущенко,
ПАРИЖ. 7 лютого
2013 року.
____________
//www.ukrinform.ua/ukr/news/kraiini_de_prioritetom_e__regionalna_politika_krashche_peregivayut_krizu___sergiy_chernov_1794683
//www.oblrada.kharkov.ua/uk/gallery/serhiy-chernov-vidvidav-krasnohradskyy-rayon-32.html
//vecherniy.kharkov.ua/news/28777/
.png)
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар