середа, 11 лютого 2004 р.

Наполеон Орда: Хто хоч би жменькою землю носить, той зможе насипати гору


Наполеон Орда - литвинською, польською - Napoleon Orda;
11 лютого 1807 - 26 квітня 1883 - литвинський та польський літератор, композитор, музикант, художник, воїн.

Народився у родовому маєтку Вороцевичі Пінського повіту Мінської губернії (нині - Івановський район Берестейської області, Білорусь) у сім'ї збіднілого шляхтича, маршалка Кобринського повіту, інженера-фортифікатора Михайла Орди, який дав сину ім'я французького імператора.

Після закінчення Свислоцької гімназії у 1823 р. Орда вступив до Віленського університету на фізико-математичний факультет. Однак за участь у таємній студентській організації «Зоряне» був виключений з університету. Після арешту і 15-місячного ув'язнення він повертається до Вороцевичів, але залишився під наглядом поліції.

Під час польського національно-визвольного повстання 1830-1831 рр. Н. Орда командував партизанським загоном. Був нагороджений найвищою військовою нагородою Польщі - золотим хрестом «Virtuti Militari» («Воїнська доблесть»).

Після придушення повстання емігрував до Парижа. Подружився з Фредериком Шопеном. У нього і Ференца Ліста брав уроки композиції і гри на фортепіано. У Парижі написав десятки музичних творів - полонезів, вальсів, мазурок, пісень.

З 1833 р. відвідував студію відомого французького майстра архітектурного пейзажу П'єра Жирара. У подорожах Францією, Австрією,Шотландією, Бельгією, Голландією, Іспанією, Португалією, Північною Африкою малював пейзажі, головним чином міські види.

Його друзями були Адам Міцкевич, Тадеуш Костюшко, Фредерік Шопен, Ференц Ліст, Джоакіно Россіні, Джузеппе Верді, Шарль Гуно, Гектор Берліоз, Оноре де Бальзак, Стендаль, Тургенєв, співачка Поліна Віардо.

1843 р. Наполеон Орда одружився з француженкою Іреною Багле. 1847 року його призначили директором театру італійської опери у Парижі, одного з найвідоміших у той час в Європі. Брав активну участь у діяльності польської Великої еміграції.

Після того, як 1856 р. Олександр II оголосив про амністію для повстанців, повернувся на батьківщину. Після смерті матері в 1859 р. через його участь в повстанні 1830-1831 рр. родовий маєток був конфіскований. Художникові було дозволено лише узяти його в оренду. Після повернення з еміграції він жив у Вороцевичах, Гродно (1862-1863 рр.), потім перебрався на Волинь, де працював домашнім вчителем музики у генерала Адама Ржевусського.

1866 року художник був арештований за підозрою в участі в повстанні 1863-1864 рр. і ув'язнений у Кобринському тюремному замку. 1867 року військово-польовий суд засудив Наполеона Орду до заслання у віддалені губернії Росії. Завдяки старанням дружини і допомозі посла Франції вирок згодом відмінили. Проте Наполеона Орду царські власті позбавили права оренди і мешкання в родовому маєтку. Йому було дозволено лише поселитися у родичів.

У царській Росії до останніх днів свого життя Наполеон Орда вважався неблагонадійним. За ним стежили, і не дивно, що 1880 року начальник жандармерії Мінська повідомляв імперським властям: "…міщанин Орда займається кресленням якихось планів, … наших фортець, які переправляє за кордон".

У 1872 р. почав реалізувати справу всього життя. Під час щорічних літніх подорожей малював визначні місця. У 1872-1874 рр. відвідав Волинь, Поділля та інші землі України. У 1875-1877 рр. - Литву, Жмудь, Ліфляндію, у 1878-1879 рр. - Галичину та Східну Пруссію, у 1880 р. - Польщу.

В останні роки свого життя він подорожував по Галичині, Келецьких, Сувалковських і Варшавських землях. І, тяжко захворівши, помер у Варшаві 1883 р. Поховали його згідно із заповітом на батьківщині в родинному склепі у містечку Іванове.

До нашого часу дійшло 177 творів митця, на яких зображено архітектурні пейзажі України. Один із альбомів літографій з малюнків Наполеона Орди зберігається у Волинському краєзнавчому музеї. 1997 року до 190-річчя з дня народження художника в музеї була відкрита виставка його творів.

Його малюнки були використані під час підготовки проектів реставраційних робіт і багатьох інших архітектурних пам'яток України - Андріївської церкви в Києві, костьолу Івана Предтечі в Білій Церкві, фортеці в Кам'янці-Подільському, замків у Дубному та Острозі. Але твори художника цінні ще й тому, що пам'ятки, які на них зображені, або уже давно немає, або вони були змінені, перебудовані. А треба відзначити, що малював Наполеон Орда з великою, майже фотографічною точністю. На малюнках передано тонкі архітектурні деталі. Але це не просто голі копії, натуралістичні замальовки. У них відчувається не лише дух часу, а й та дивна невловима романтична ностальгія за минулим, яка властива, мабуть, кожній інтелігентній, освіченій людині.

2007 року у всьому світі відзначалося 200-річчя з дня народження Наполеона Орди, ця подія включена в календар пам'ятних дат ЮНЕСКО.

____________
//uk.wikipedia.org/wiki/Наполеон_Орда

Парафіяльний костьол у Чуднові (Житомирської обл.)
Палац князів Санґушків в Ізяславі, 1872 (Хмельницька обл.)
Костьол та палац князів Санґушків у Заславі (Жеслав, Ізяслав), 1872
Вишнівецький палац (смт Вишнівець Збаразького р-ну Тернопільської обл.)
Сатанівська міська брама 1871-1873 (cмт Сатанів Городоцького р-ну Хмельницької обл.)
Погребище. Синагога і парафіяльний костел, 1872 (пол. Pohrebyszcze, їдиш פרהאבישטא Прхобішт) - місто (у 1938-1984 рр. - смт), центр однойменного району Вінницької обл. України, на річці Рось.
Колегіата св. Трійці, Олика, 1874 (пол. Ołyka, івр. אוליקה) смт (містечко) у Волинській обл., розташоване на перетині доріг з Рівного, Дубна та Луцька
Палацовий комплекс магнатів Скибиневських. с. Нове Поріччя (пол. Porecze Nove - село в Україні, Городоцькому р-ні Хмельницької обл.)
Вид на монастир Межиріч. 1862-1876 рр. (Межиріч – село Острозького р-ну Рівненської обл. Відоме перш за все Свято-Троїцьким чоловічим монастирем)
Летичівський замок (замок в Летичеві - селищі міського типу в Україні, центр Летичівського р-ну на сході Хмельницької обл.)
Луцьк. Домініканський монастир після пожежі
Палац Яблоновських у Плужному. Кін. XIX ст. (Плужне - село в Україні, Ізяславський р-н Хмельницької обл.)
Маєток Красіньских в м. Дунаївці, 1871-1873 (Дуна́ївці місто в Україні, центр Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл., на річці Тернава)
Бар (Бар - місто районного підпорядкування (з 1938 року) в Барському р-ні Вінницької обл., райцентр Барського р-ну)
Немирів (Немирів - місто, центр Немирівського р-ну Вінницької обл.)
Вінниця (Винниця)
Рихта (до середини XVII століття — Новосілка, пол. Rychta, пол. Rychty Humiecki) село Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Центр Рихтівської сільської ради. Розкинулось на обох берегах річки Жванчик)
Корсунь (Корсунь-Шевченківський (до 1944 року - Корсунь) місто в Україні, районний центр Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.)
Сутківці (Сутківці - село на заході Поділля, Ярмолинецького р-ну Хмельницької обл. Село розташоване в глибокій долині річки Ушиці, на відстані 6 км дещо східніше від містечка Ярмолинців)
Луцьк. Замок Любарта і кафедральний костел
Кам'янець-Подільський. Літографія
Королівський замок в Підгірцях (Підгірці - село в Україні, в Бродівському р-ні Львівської обл, центр сільської ради)
Млин. Червоногородський водоспад (Червоногородський (Джуринський) водоспад - гідрологічна пам'ятка природи місц. значення, Тернопільська обл.)
Проща в Кохавині (Гніздичів - Кохавине - смт Жидачівського р-ну Львівської обл. на правому березі річки Стрий, за 4 км на південь від Жидачева)
Жванецький замок (Розташований на березі Дністра між Кам'янцем і Хотином в с. Жванець, Кам’янець-Подільського р-н, Хмельницької обл.)
Корецький замок (кріпость в місті Корець Рівненської обл.)
с. Великі Межирічі. Палац Стецьких, 1875 (пол. Międzyrzec Korecki - село в Україні, Корецького р-ну Рівненської обл. Центр Великомежиріцької сільради)
Добромиль (місто районного підпорядкування Старосамбірського р-ну Львівської обл. Населення - близько 6 тис. чоловік)
Острог (центр Острозького р-ну Рівненської обл.)
Палац Ходкевичів у Млинові (смт в Україні, центр Млинівського р-ну Рівненської обл. Селище розташоване на річці Іква (притока Стиру)
Палац Пшездецьких,Чорний Острів, 1871-1873 (Чорний Острів смт в Україні, у Хмельницькому р-ні Хмельницької обл. Населення 905 мешканців (перепис 2001), 949 мешканців (2011)
Кременець і Замкова гора (Кременець (Крем'янець) - місто районного підпорядкування, центр району, економічний і культурний осередок північної (волинської) частини Тернопільської обл. Розташоване біля підніжжя Кременецьких гір. Відстань до обласного центру - 70 км.)

Немає коментарів: