субота, 5 січня 2013 р.

Борис Беспалий. Закон як знаряддя беззаконня


Нещодавній закон «Про всеукраїнський референдум» містить стільки нісенітниць, що одним махом їх не охопити. Диктатурі через референдум присвячена нещодавня моя стаття, а зараз пропоную постаттєвий розгляд.

Абсурд перший

Згідно з ч. 1 ст. 3 закону, «предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання, за винятком тих, вирішення яких референдумом не допускається Конституцією України, законами України».

А згідно з ч. 3 цієї ж статті, «за предметом всеукраїнський референдум може бути з будь-якого питання за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією України».

Як бачимо, обмеження законом щезло. Явна невідповідність сусідніх норм засвідчує, як квапились протягнути закон старою Верховною Радою, з її машиною голосування імені Чечетова. Як же їм не терпиться піти з дубинкою закону на діло!

Із такими, прости Господи, обмеженнями референдумом можна навіть «оголошувати стан війни». У Конституції ж не сказано, що референдум з цього питання не допускається. Це усього лиш одне зі спільних повноважень парламенту (ст. 85, ч.1, п.9) і президента (ст. 106, ч.1, п.19).

Цей приклад наповал убиває недолугий закон. Але й сусідні конституційні пункти навряд чи для референдуму. Перегляньте, будь-ласка.

Абсурд другий

Шукати недалеко, вже у наступній частині тієї ж статті: «на всеукраїнський референдум можуть виноситися декілька питань з однієї проблеми».

Тлумачний словник: «проблема – складне теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення, вивчення, дослідження». Ти ба, у які філософські висі занесло мислителів з Банкової! Готуються до референдуму з гамлетівського «бути чи не бути?».

Чи до проблем на кшталт «Президент Янукович і українське щастя» – «Ви за те, щоб були вічний мир, загальне щастя і Янукович довічним Президентом?». Нема такої бридкої начинки, яку не можна загорнути у принадливу обгортку.

Із Вікіпедії: «Проблема – це слово, яке використовують люди, що не хочуть вирішувати питання та брати на себе відповідальність… Цей термін заборонений для використання в діловому спілкуванні». У законі він доречний ще менше.

Абсурд третій

Не закон, а збірка чорного гумору, що не норма – то дурня:

«За предметом всеукраїнський референдум може бути: про схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України (конституційний референдум)».

Що за диво таке «схвалення нової редакції Конституції», звідкіля воно? Ні Конституція, ні Регламент Верховної Ради цього не знають. Що й зрозуміло, адже «нова редакція» – це не що інше, як текст Конституції після внесення змін.

Конституція України, ухвалена 28 червня 1996 року, зараз діє у новій редакції від 1 лютого 2011-го, коли до неї внесені останні зміни.

Відтак, «схвалення нової редакції» і «внесення змін» – це одне й те саме! Для чого ж авторам закону знадобилась тавтологія?

Змінам до Конституції присвячено спеціальний її розділ ХІІІ, що містить аж шість статей. Ця вивірена процедура владі й заважає, як кожному правопорушникові заважає закон.

Зокрема, необхідність конституційної більшості у 300 голосів, якої влада ніколи не мала і, сподіваюсь, не матиме. Вона теж це розуміє, тому прагне оминути конституційну процедуру. Не можеш перестрибнути закон? Опусти його.

Законна процедура можновладців не влаштовує, задіяли беззаконну схему:

1. У законі про референдум лінгвісти з Банкової подвоїли одну й ту саму дію. У конституційних термінах, це «внесення змін до Конституції», у неконституційних – «схвалення нової редакції Конституції».

2. У статтях 15 та 16 прописали, що обидві дії можливі через референдум за народною ініціативою.

3. Неконституційність «внесення змін до Конституції» через такий референдум ріже очі. Конституційний Суд це скасує.

Натомість синонімічне поняття – «схвалення нової редакції Конституції» у тексті Конституції відсутнє, тож КСУ утопить його у словесному лушпинні і визнає конституційним.

Махляри так роблять часто: ідіотську ідею прикривають ще більш ідіотською. Потім від другої милостиво відмовляються, і усі полегшено зітхають. Перша ж спрацьовує, у підсумку і вовки ситі, і вівці – на шашлик.

У результаті шахрайської триходівки влада отримає легітимну кувалду для руйнації Конституції та й України. Хто ж сумнівається у її здатності намалювати референдум хоч і про те, що сонце сходить за ініціативою Президента?

Недавнє лукаве інтерв’ю Президента «Комсомольській правді в Україні» підтверджує крутійську схему. «Зміни до Конституції мають прийматися у конституційний спосіб. Іншого шляху для зміни Основного закону держави бути не може… така процедура визначена розділом XIII чинної Конституції України», – заспокоює гарант.

І ні слова про спосіб схвалення нової редакції Конституції! Знає, хитрун, чиє сало намилився з’їсти. Вочевидь готується незаконна зміна Конституції через інспірований владою референдум. Під псевдонімом «схвалення нової редакції».

Тож антинародний, антидержавний закон «Про всеукраїнський референдум» має бути негайно скасований. Це справа першорядна і всенародна. Або доб’ємось скасування згубного закону, або він скасує перспективу демократичної, європейської України.

SOS не передчасний.

P.S. для буквоїдів. У парламенті часом законопроект про внесення змін до чинного закону має підзаголовок «нова редакція». Ставлять його, коли змін багато і ліньки складати порівняльну таблицю. А ще тоді, коли хочуть затасувати неприглядні зміни.

Від того проект нової якості не набуває і має розглядатись за стандартною процедурою внесення змін. Якщо ж він розглядається як новий закон – це пряме порушення Регламенту. Як, наприклад, голосування трьома картками. Щоправда, останнє порушує не лише закон, а й Конституцію, що ріднить його із законом про референдум.

05.01.2013
Борис Беcпалий – народний депутат України 3, 4 і 5-го скликань
//www.radiosvoboda.org/content/article/24815786.html

//konotop5.at.ua/news/gender_politika_janukovich_i_baby/2012-03-28-3522

Немає коментарів: