Анатолій Селіванов. Народовладдя - базовий принцип Конституції

(IV) Засідання Конституційної Асамблеї,

Комісія з питань здійснення народовладдя,

співдоповідь про проект Концепції внесення

змін до Конституції України

– Вельмишановний Леоніде Макаровичу, вельмишановні члени Конституційної Асамблеї!

За цей період, після засідання Конституційної Асамблеї, Комісія з питань здійснення народовладдя виконала завдання, які були поставлені перед нею. Ми обговорили пропозиції, які розглядалися щодо проекту і рішення, яку було внесено окремими членами Конституційної Асамблеї, а також розглянули питання, які стосуються предмету народовладдя як інституту, як принципу Конституції, який є базовим для розуміння засад конституційного і суспільного ладу.

Ми підготували і направили для узгодження, для спільного розуміння з іншими комісіями всі ті розділи, частини напрацьованих концептуальних положень, які стосувалися першого розділу Конституції України "Конституційний лад", другого її розділу "Права і свободи людини", четвертого розділу. Третій розділ – це виключно розділ Комісії, четвертий і шостий розділи стосувалися єдиного законодавчого органу, а також уряду, коли йдеться про те, що ми концептуальні положення розуміли і визначали з позиції розширення демократичних основ державного і суспільного життя.

Ми запропонували системний підхід, тому що одним розділом предмет народовладдя охопити неможливо, і реалізувати принципи демократії і принципи залучення громадян до безпосереднього здійснення влади, можливості використовувати форму демократичного розвитку ми намагалися через положення концептуальної ідеї, яку ми вклали в проект наших положень.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що сьогодні для реалізації ідеї народовладдя можна визначати три форми: перша форма – представницька, друга – безпосередньо народовладдя, і третя форма, третій напрямок – це учасницька демократія. Там, де статті 38, 47 і 50 Конституції дають можливості громадянам брати безпосередню участь в управлінні справами держави і суспільства, але при цьому реалізацію механізмів Конституція не передбачає. І тому наші пропозиції, наші висновки були окремо викладені для того, щоб ми зрозуміли можливості реалізації влади народом.

Ці три напрями через демократичні форми реалізації влади народом дають можливість розширити безпосередню демократію, що означає закріплення за громадянами права брати участь у висуванні кандидатів у Президенти та народні депутати, у діяльності виборчих комісій і брати участь у діяльності виборчих комісії. Тобто висувати і брати участь у реальному представництві, формуванні представницьких органів як при голосуванні, так і безпосередньому висуванні кандидатів у депутати.

Особливу увагу приділено питанню всеукраїнського референдуму. Референдна форма реалізації повновладдя народу дає можливість сьогодні визначити, яким чином народ, який є суб'єктом установчої влади, спроможний сказати про те, що зміна конституційного ладу можлива тільки через референдум. Але у нас в редакції цього поки не має, але якщо за основу приймають цей документ, то доопрацьовувати будемо разом.

Далі. Референдна форма дає можливість говорити про право народної ініціативи.

Багато питань, які було напрацьовано Комісією, також увійшли і до інших форм контролю за всіма органами публічної влади, які має здійснювати народ, а ми знаємо, що це громадський контроль – це народний контроль.

Таким чином, ми говоримо про системні зміни, а не тільки про розділ 3, який дає можливість сьогодні в чинній Конституції здійснювати вибори і референдуми. Ми розширюємо можливості залучення громадян до створення умов для формування громадянського суспільства і, нарешті, щоб народовладдя було реальним, а Конституція була живою.

Дякую за увагу.

Доповідач: Анатолій Селіванов, 21.06.2013 р.

Стенограма четвертого засідання Конституційної Асамблеї

http://www.president.gov.ua/news/28333.html