ПОСТАНОВА НАРОДНИХ КОМІСАРІВ УСРР
186. Про ознаки
куркульських господарств, до яких належить прикладати Кодекс законів про працю
РАДА НАРОДНИХ
КОМІСАРІВ УСРР ПОСТАНОВИЛА:
І
1. Встановлюючи
ознаки куркульських господарств, що в них належить прикладати до законів про
працю із змінами й доповненнями, передбаченими у постанові Центрального Виконавчого
Комітету і Ради Комісарів Союзу РСР з 20 лютого 1929 р. «Про порядок
прикладання Кодексу законів про працю у куркульських господарствах» (Зб. Зак.
СРСР 1929 р. № 14, арт. 117), визнати, що до куркульських господарств належать
усі селянські господарства, що мають одну з таких ознак:
1) коли в
господарстві систематично вживається найману працю для сільськогосподарських
робіт, або в кустарних промислах та підприємствах у розмірах, що «причиняють
позбавлення виборчих прав за арт. 4 постанови ВУЦВК і РНК УСРР з 3 жовтня 1928
р. «Про вибори до Рад» (36. Уз. УСРР за 1928 р. № 27, арт. 238);
2) коли в
господарстві є: млин, олійня, круподерня, шеретовка, вовночесальня, шаповальня,
терковий заклад, сушарня для картоплі, плодів або городини, гарбарня або
цегельня чи інший промисловий заклад – якщо в цих підприємствах вживається живу
рушійну силу або механічні двигуни, а так само коли в господарстві є водяний
млин або вітряк з двома і більше осадами;
3) коли
господарство систематично здає в найми складні сільськогосподарські машини з
механічними двигунами;
4) коли
господарство здає в найми постійно або на сезон окремі устатковані приміщення
під житло або підприємство;
5) коли члени
господарства торгують, живуть з лихварства, комерційного посередництва, є
служителями культу або мають інші нетрудові прибутки, а так само, коли будь-хто
з членів господарства вибирає реєстраційну посвідку на держання промислового
підприємства де вживається найману працю.
2. Господарства,
перелічені у п.п. 3 і 4 арт. 1, вважаються за куркульські в тому разі, коли підчас
вирахування прибутку, оподатковуваного єдиним сільськогосподарським податком,
до них прикладаються відсоткові надвишки і коли прибуток від здачі в найм[и] складних сільськогосподарських
машин та приміщень протягом сезону перевищує 250 карбованців на місяць.
3. Селянські
господарства, де нема ознак, перелічених у арт. 1, належать до куркульських,
якщо до них прикладається індивідуальний порядок визначення прибутку, оподатковування
єдиним сільськогосподарським податком.
4. Кодекс законів
про працю повністю прикладається до тих господарств, що мають одну з ознак,
зазначених в арт. 1, в яких розмір прибутку, вирахуваного підчас оподаткування
єдиним сільськогосподарським податком, більший як 300 карбованців на їдця, але
не менший як 1500 карбованців на господарство.
5. Провадити
облік і складати списки господарств, зазначених в арт.арт. 1-4, покладається на
сільські ради. Списки складаються окремо на господарства куркульського типу і
на господарства підприємницького типу.
6. Доручити Раді Народних
Комісарів АМСРР і округовим виконавчим комітетам вжити заходів, щоб негайно
було запроваджено до життя цю постанову.
7. Доручити Народному
Комісарові праці УСРР, порозумівшись із Всеукраїнською Радою професійних спілок
і Народним Комісаріатом земельних справ УСРР, видати інструкцію па розвиток
цієї постанови.
II
8. Цю постанову
видано на підставі постанови РНК СРСР з 21 травня 1929 р. «Про ознаки глитайських господарств, до яких належить прикладати Кодекс законів про працю»
(36. Зак. СРСР 1929 р. №34, арт. 301). [див. нижче]
9. З виданням
цієї постанови касується постанову РНК УСРР з 19 червня 1928 р. «Про селянські
господарства, що вживають найману працю, на які шириться правила Кодексу
законів про працю» (36. Уз. УСРР 1928 р. №15, арт. 138).
Харків, 6 вересня 1929 р.
Заст. Голови Ради
Харків, 6 вересня 1929 р.
Заст. Голови Ради
народних комісарів УСРР
СЕРБИЧЕНКО
Керівничий справ Ради
Керівничий справ Ради
народних коміссарів УСРР
Я.КАСЯН
Оголошено у
«Вістях ВУЦВК» 10 вересня 1929 р., №209.
____________
Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського
уряду України. – Відділ перший. – 1929. – №22. – Арт. 186. – С. 779-781.
//histans.com/LiberUA/978-966-331-316-0/978-966-331-316-0.pdf
ДАДО. - Збірник законів та розпоряджень
робітничо-селянського уряду України. №22. Відділ перший. 8 жовтня 1929 р.
//www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/10.pdf
//textbooks.net.ua/content/view/1067/17/
//svatovo.ws/korolko/golodomor/famine6.html
Сербиченко Александр
Калистратович
29.11.1890
– родился в Люботине
Харьковской губернии. 1907 – член РСДРП. Образование: 1903 – окончил Крюковское земское училище. 1924-06.1925 – слушатель Курсов при ЦК КП(б)У.
Послужной список:
1917 – член Харьковского Совета, член Харьковского комитета РСДРП(б).
1918 – член Ликвидационной комиссии Исполнительного комитета
Харьковского губернского Совета, член Комиссии Народного комиссариата путей сообщения
РСФСР по повышению продуктивности труда на железной дороге, председатель
Курского городского комитета КП(б)У, председатель Курского губернского
Революционного Трибунала.
1919 – на подпольной работе (Харьков), заместитель
председателя Исполнительного комитета Харьковского губернского Совета.
1919-02.1920 – председатель Ивановского районного комитета
КП(б)У, председатель Исполнительного комитета Ивановского районного Совета
(Харьков).
02.1920-03.1921 – заведующий Отделом управления Исполнительного комитета Харьковского губернского Совета, заместитель председателя Исполнительного комитета Харьковского губернского Совета.
23.03-05.04.1920 – кандидат в члены ЦК КП(б)У.
03-07.1921 – заместитель народного комиссара внутренних дел
Украинской ССР.
07.1921-05.1922 – председатель Исполнительного комитета
Кременчугского губернского Совета, председатель Кременчугского губернского экономического
совещания.
07-09.1922 – заместитель председателя Исполнительного
комитета Харьковского губернского Совета.
09.1922-09.1924 – председатель Исполнительного комитета
Полтавского губернского Совета.
06.1925-25.02.1933 – заместитель
председателя Совета народных комиссаров Украинской ССР.
12.12.1925-11.06.19331 – член ЦК КП(б)У (выведен из состава ЦК КП(б)У постановлением
пленума ЦК КП(б)У 08-11.06.1933).
12.12.1925-20.11.1927 – член Организационного бюро ЦК КП(б)У.
29.11.1927-11.06.1933 – кандидат в члены Политбюро ЦК КП(б)У.
1933-1934 – уполномоченный
Народного комиссариата путей сообщения СССР.
1934-1935 – торговый
представитель СССР в Австрии.
1935-08.1937 – заместитель
председателя Исполнительного комитета Сталинградского областного Совета.
29.08.1937 – арестован. 14.01.1938 – расстрелян.
____________
Справочник по истории
Коммунистической
партии и Советского Союза 1898-1991
//www.knowbysight.info/SSS/04707.asp
Касьян Яков Яковлевич
11.1891 – родился
в селе Хитцы Полтавской губернии. 1919-1920 – член Украинской коммунистической партии
(боротьбистов). 1920 – член РКП(б).
Послужной список:
1914-1917 – в русской армии.
1919-1920 – в РККА.
1922 – председатель
общества «Сiльський господар» (Прилуки), в Исполнительном комитете
Полтавского губернского Совета.
1926 – председатель
Исполнительного комитета Прилукского окружного Совета.
01.1927-02.1932 – управляющий делами Совета народных комиссаров Украинской ССР.
02.1932-1933 – начальник Управления водного хозяйства
при СНК Украинской ССР.
1933-1936 – председатель Исполнительного
комитета Мариупольского городского Совета (Донецкая область), директор Волчанской машинно-тракторной
станции (Харьковская область).
03-12.1936 – начальник Харьковского областного
земельного отдела.
21.12.1936 – арестован. 08.07.1937 – расстрелян в Харькове.
____________
Справочник по истории
Коммунистической
партии и Советского Союза 1898-1991
//www.knowbysight.info/KKK/11401.asp
Договір про утворення СРСР 1922-р
Декларація про утворення СРСР 1922-р
Постанова Всеукрревкому Про поширення на УСРР декретів РРФСР 1920-р
Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) Декларація прав і обов'язків трудящого і екслуатованого народу України 1919-р
Маніфест Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України 1918-р
Конституція Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР) 1918-р
Українська Радянська Федеративна Народна Республіка (Народний Секретаріат УРФНР) 1918-у/р
(ІІ) Декларація прав трудящого і експлуатованого народу 1918-р
Декрет Центрального Виконавчого Комітету Про розпуск Установчих Зборів 1918-р
(І) Декларація прав трудящого і експлуатованого народу 1918-р
Конфлікт революцій. Українська Центральна Рада та Рада Народних Комісарів («Генеральський» і Народний Секретаріат УНР) 1917-1918-у/р
Декларація прав народів Росії 1917
З’їзд народів і областей Росії (Михайла Грушевського) 1917
Маніфест Михайла Романова (Установчі Збори) 1917-р
Вєлічайший Маніфест (зречення Миколи ІІ) 1917-р
Лист Виконавчого комітету Олександру ІІІ («Найсміливіша та найстрашніша петиція про права») 1881-р
Народна Воля (Установчі Збори) 1879-1881-р
Земля і Воля 1878-р
 |
Постанова РНК СРСР з 21 травня 1929 р. «Про ознаки глитайських господарств, до яких належить прикладати кодекс законів про працю». (Постановление СНК СССР от 21 мая
//ihistorian.livejournal.com/42684.html?thread=388540
|
.png)
Публікації
1 коментар:
О признаках кулацких хозяйств, в которых должен применяться кодекс законов о труде.
«Постановление СНК СССР
21 мая 1929 г.
На основании ст. 1 постановления Центрального Исполнительного Комитета и Совета Народных Комиссаров Союза ССР от 20 февраля 1929 г. о порядке применения Кодекса законов о труде в кулацких хозяйствах (СЗ Союза ССР, 1929, № 14, ст. 117) Совет Народных Комиссаров Союза ССР постановляет:
1. При установлении признаков кулацких хозяйств, в которых применяется Кодекс законов о труде с изменениями и дополнениями, предусмотренными постановлением Центрального Исполнительного Комитета и Совета Народных Комиссаров Союза ССР от 20 февраля 1929 г., Советы Народных Комиссаров союзных республик и краевые (областные) исполнительные комитеты должны исходить из того, что к кулацким хозяйствам относятся все крестьянские хозяйства, обладающие одним из следующих признаков:
а) если хозяйство систематически применяет наемный труд для с/х работ или в кустарных промыслах и предприятиях, за исключением случаев применения наемного труда в тех пределах, в которых оно, согласно законодательству о выборах в Советы, не влечет за собой лишения избирательных прав;
б) если в хозяйстве имеется мельница, маслобойня, крупорушка, просорушка, шерстобитка, терочное заведение, картофельная, плодовая или овощная сушилка или другое промышленное предприятие, при условии применения в этих предприятия:' механического двигателя, а также если в хозяйстве имеется водяная или ветряная мельница с двумя или более поставами;
в) если хозяйство систематически сдает внаем сложные с/х машины с механическими двигателями;
г) если хозяйство сдает внаем постоянно или на сезон отдельные оборудованные помещения под жилье или предприятие;
д) если члены хозяйства занимаются торговлей, ростовщичеством, коммерческим предпринимательством или имеют другие нетрудовые доходы (в том числе служители культа).
Советам народных комиссаров союзных республик и краевым (областным) исполнительным комитетам предоставляется право видоизменять указанные признаки применительно к местным условиям.
2. Кодекс законов о труде полностью применяется к тем из хозяйств, попадающих под один из признаков, указанных в ст. 1, в которых размер дохода, исчисленного при обложении единым с/х налогом, больше 300 руб. на едока, но не меньше 1500 руб. на хозяйство.
Указанные размеры дохода могут быть изменены Советами народных комиссаров союзных республик и краевыми (областными) исполнительными комитетами, в зависимости от местных особенностей.
Зам. председателя
ЦИК Союза ССР В.Шмидт
Управляющий делами СНК
Союза ССР и СТО Н.Горбунов»
____________
(Собрание законов рабоче-крестьянского правительства Союза ССР. - 1929, № 34, с. 301).
http://wiki.central-asia.su/subdom/wiki/lib/exe/fetch.php?media=svidetelstva_prestuplenij.pdf
Дописати коментар