четвер, 15 січня 2004 р.

Конфлікт революцій. Центральна Українська Рада та Рада Народних Комісарів («Генеральський» і Народний Секретаріат УНР) 1917-1918



МАНИФЕСТ 
К УКРАИНСКОМУ НАРОДУ
С УЛЬТИМАТИВНЫМИ ТРЕБОВАНИЯМИ
К ЦЕНТРАЛЬНОЙ РАДЕ
4(17) декабря 1917 р.

Исходя из интересов единства и братского союза рабочих и трудящихся, эксплуатируемых масс в борьбе за социализм, исходя из признания этих принципов многочисленными решениями органов революционной демократии, Советов, и особенно II Всероссийского съезда Советов, социалистическое правительство России, Совет Народных Комиссаров, еще раз подтверждает право на самоопределение за всеми нациями, которые угнетались царизмом и великорусской буржуазией, вплоть до права этих наций отделиться от России.

Поэтому мы, Совет Народных Комиссаров, признаем Народную Украинскую Республику, ее право совершенно отделиться от России или вступить в договор с Российской Республикой о федеративных и тому подобных взаимоотношениях между ними.

Все, что касается национальных прав и национальной независимости украинского народа, признается нами, Советом Народных Комиссаров, тотчас же, без ограничений и безусловно.

Против Финляндской буржуазной республики, которая остается пока буржуазной, мы не сделали ни одного шага в смысле ограничения национальных прав и национальной независимости финского народа, и не сделаем никаких шагов, ограничивающих национальную независимость какой бы то ни было нации из числа входивших и желающих входить в состав Российской Республики.

Мы обвиняем Раду в том, что, прикрываясь национальными фразами, она ведет двусмысленную буржуазную политику, которая давно уже выражается в непризнании Радой Советов и Советской власти на Украине (между прочим, Рада отказалась созвать, по требованию Советов Украины, краевой съезд украинских Советов немедленно).

Эта двусмысленная политика, лишающая нас возможности признать Раду, как полномочного представителя трудящихся и эксплуатируемых масс Украинской Республики, довела Раду в самое последнее время до шагов, означающих уничтожение всякой возможности соглашения.

Такими шагами явились, во-первых, дезорганизация фронта.

Рада перемещает и отзывает односторонними приказами украинские части с фронта, разрушая таким образом единый общий фронт до размежевания, осуществимого лишь путем организованного соглашения правительства обеих республик.

Во-вторых, Рада приступила к разоружению советских войск, находящихся на Украине.

В-третьих, Рада оказывает поддержку кадетски-калединскому заговору и восстанию против Советской власти. Ссылаясь заведомо ложно на автономные будто бы права «Дона и Кубани», прикрывая этим калединские контрреволюционные выступления, идущие вразрез с интересами и требованиями громадного большинства трудового казачества, Рада пропускает через свою территорию войска к Каледину, отказываясь пропускать войска против Каледина.

Становясь на этот путь неслыханной измены революции, на путь поддержки злейших врагов как национальной независимости народов России, так и Советской власти, врагов трудящейся и эксплуатируемой массы, - кадетов и калединцев, Рада вынудила бы нас объявить, без всяких колебаний, войну ей, даже если бы она была уже вполне формально признанным и бесспорным органом высшей государственной власти, независимой буржуазной республики Украины.

В настоящее же время, ввиду всех вышеизложенных обстоятельств, Совет Народных Комиссаров ставит Раде, пред лицом народов Украинской и Российской Республик, следующие вопросы:

1. Обязуется ли Рада отказаться от попыток дезорганизации общего фронта?

2. Обязуется ли Рада не пропускать впредь без согласия верховного главнокомандующего никаких воинских частей, направляющихся на Дон, Урал или в другие места?

3. Обязуется ли Рада оказывать содействие революционным войскам в деле их борьбы с контрреволюционным кадетски-калединским восстанием?

4. Обязуется ли Рада прекратить все свои попытки разоружения советских полков и рабочей Красной гвардии на Украине и возвратить немедленно оружие тем, у кого оно было отнято?

В случае неполучения удовлетворительного ответа на эти вопросы в течение 48 часов, Совет Народных Комиссаров будет считать Раду в состоянии войны против Советской власти в России и на Украине.

Председатель Совета Народных Комиссаров В. УЛЬЯНОВ (ЛЕНИН).
Народный Комиссар по иностранным делам Л. ТРОЦКИЙ.

____________
Декреты Советской власти. Том I. 25 октября 1917 г. – 16 марта 
1918 г. М.: Гос. издат-во политической литературы, 1957.
//www.hist.msu.ru/ER/Etext/DEKRET/index.html
«Известия» N 244, 6 декабря 1917 г.
Л.Троцкий. Историческое подготовление Октября. Часть II. От Октября до Бреста. Соч. Том 3, часть 2. Москва-Ленинград, 1925
//www.magister.msk.ru/library/trotsky/trotl395.htm


ОФІЦІЙНА НОТА
ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
РАДІ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ
4(17) грудня 1917 р.

У відповідь на декларацію «Совета Народных Комиссаров» Великороси Генеральний Секретаріат Народної Української Республіки цим заявляє:

Генеральний Секретаріат в заяві Народних Комісарів про те, що вони визнають Українську Республіку, вбачає нещирість або ж суперечність самим собі. Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення «аж до відокремлення» і в той же час робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу державі, яка самовизначилась, як це робить «Совет Народных Комиссаров» Великороси щодо Народної Української Республіки.

Генеральний Секретаріат рішуче одкидає всякі намагання Народних Комісарів вмішуватись в справу упорядкування державного й політичного життя в Народній Українській Республіці. Претензії Народних Комісарів на керування українською демократією тим менше можуть мати яке-небудь виправдання, що ті форми політичного правління, які накидають Україні, дали на території самих Народних Комісарів такі наслідки, що цілком не викликають заздрості.

Поки в Великороси розвивається анархія, економічні, політичні та господарчі розрухи, поки там панує груба сваволя та нищення всіх свобод, які одвоювала у царизму революція, - Генеральний Секретаріат не визнає потрібним повторювати цю сумну спробу на території українського народу.

Українська демократія в особі українських Рад Солдатських, Робітничих й Селянських Депутатів, які зорганізувались в законодавчому органі - Центральній Раді - та в уряді її - Генеральному Секретаріаті, цілком задоволена як складом цих органів, так і переведенням в життя її волі.

Центральною Радою незадоволені великоросійські елементи чорносотенного, кадетського й більшовицького напрямків, які, певно, більше хотіли б другого національного складу Ради. Але Генеральний Секретаріат дає повну можливість зазначеним елементам виїхати з території України до Великороси, де їхнє національне почуття буде задоволене.

Маючи це на меті, українські солдати роззброїли анархічно настроєних великоросійських солдатів, які робили змови проти влади українського народу й загрожували внести в життя України криваву братовбивчу війну, анархію і всю ту розбещеність, яка панує на території Народних Комісарів. Солдати ці одержали можливість безборонно виїхати в межі власної держави. Відціля випливають другі відповіді на запитання «Совета Народных Комиссаров».

Єдність фронту визнає і Генеральний Секретаріат Української Народної Республіки. Але після того як «Совет Народных Комиссаров» Великоросії розруйнував цей фронт, додавши в нього повну дезорганізацію, після того як більшовицькі части[ни] кидають позиції й оголяють фронт, Генеральний Секретаріат не вважає можливим тільки силами українських частин охороняти всю величезну лінію фронту. Тому-то він одкликав з Північного і Західного фронтів українське військо на Український фронт (об’єднавши в теперішній час Південно-Західний й Румунський фронти).

Робиться це задля врятування хоча би однієї частини фронту, і од цього завдання Генеральний Секретаріат не одступить ні перед якими перешкодами.

В ім’я ж дійсного заховання і зміцнення єдності фронту, настільки потрібної для успішного досягнення загального миру, Генеральний Секретаріат пропонує «Совету Народних Комиссаров» припинити ворожу діяльність проти українських частин, які є зараз поза межами Української Республіки, і не заважати Генеральному Секретаріату в його роботі по приведенню в порядок розруйнованих діяльністю великоросійських частин української армії, потрібної для оборони як України, так і всієї Росії.

Що ж до другого питання про пропуск військових частин через територію Народної Української Республіки, то Генеральний Секретаріат займає цілком певну позицію: він визнає право на самовизначення кожної національності або країни аж до відокремлення.

Тому накидати Великоросії, Дону, Уралу, Сибіру, Бессарабії або кому другому свого розуміння політичного управління Генеральний Секретаріат не вважає логічним і можливим. Тим більш не вважає правильним допомагати одній країні накидать другій її розуміння.

Генеральний Секретаріат вважає необхідним сформування центральної влади всієї Російської Республіки. Але для цього він пропонує другі методи, ніж ті, які вживає «Совет Народных Комиссаров». А саме: 1) охоча згода всіх країн і народів Великоросії, Сибіру, Кавказу, Кубані, Дону, Криму й др. на таких умовах: а) уряд мусить бути однорідно-соціалістичним - від більшовиків до народних соціалістів; б) мусить бути федералістичним.

Тільки такий уряд має право розв’язувати питання миру всієї Росії.

І, нарешті, щодо четвертого питання, чи буде Рада роззброювати неукраїнські полки, Генеральний Секретаріат заявляє, що на території Української Народної Республіки влада належить демократії України. Всякі замахи озброєною силою на цю владу будуть придушуватись тою ж силою. Через те Генеральний Секретаріат, для того щоб уникнути братоубивчої війни, пропонує «Совету Народных Комиссаров» відкликати більшовицькі полки з України. Генеральний Секретаріат ніяких перешкод до виходу їх чинити не буде. Так само «Совет Народных Комиссаров» мусить дати можливість українським частинам безборонне проїхати [з] Великоросії й з фронтів на Україну.

Стан війни між двома державами Російської Республіки Генеральний Секретаріат вважає смертоносним для діла революції й для перемоги інтересів робітників та селян. Генеральний Секретаріат всіма способами уникає кривавих засобів розв’язання політичних та державних питань. Але, коли Народні Комісарі Великоросії, беручи на себе всі наслідки майбутнього лиха братовбивчої війн[и], винудять Генеральний Cекретаріат прийняти їх визов, то Генеральний Секретаріат цілком певен в тому, що українські солдати, робітники й селяни, обороняючи свої права й свій край, дадуть належну відповідь Народним Комісарам, що здіймають руку великоросійських солдатів на їх братів українців.

Голова Генерального Cекретаріату, 
секретар справ внутрішніх В. Винниченко
Генеральний Cекретар міжнаціональних справ О. Шульгін.

____________
Відповідь Генерального Секретаріату на Маніфест з 
ультимативними вимогами Раднаркому Радянської Росії. 
Хрестоматія з історії держави і права України
//textbooks.net.ua/content/view/996/17/


ОФІЦІЙНА НОТА
ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ 
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 
ПРАВИТЕЛЬСТВАМ НОВОУТВОРЕНИХ 
РЕСПУБЛІК РОСІЇ
5(18) грудня 1917 р.

Правительство Української Народної Республіки - Генеральний Секретаріат - розіслало 25 листопада [8 грудня] всім правительствам новоутворених республік Росії, а саме: Правительству Південно-Східного Союзу, Правительству Автономного Сибіру, Крайовому Закавказькому Комітетові, Правительству Автономного Криму, Білоруській Центральній Раді, Правительству Автономної Молдавії та іншим, а також і Народній Раді в Петербурзі, свою ноту з запрошенням утворити на засаді федералізму однорідно-соціалістичне Правительство.

Тепер, коли цілком виразно і певно вияснилась неможливість справної роботи Установчих Зборів при відсутності загальновизнаної всеросійської власті, котра б порядкувала правомірно, установлення правительства, яке б спиралося на авторитет республік, що тепер утворюються, а також і на всю соціалістичну демократію Росії, є конечним. Тим часом аж досі Генеральний Секретаріат не одержав відповіді на свою ноту ані від Народної Ради, ані від крайових правительств.

Єдиним винятком є Донське Військове Правительство, котре через своїх представників заявило, що воно згоджується на запрошення Генерального Секретаріату і на сформування однорідного соціалістичного правительства, утвореного притім на федеративних засадах.

Вітаючи таку заяву та обчислюючи потребу вести переговори по можливості спішно, Генеральний Секретаріат примушений для того цілою низкою фактів, які мали місце в різних краях Росії, в той же час вважає конче потрібним вперед звернути увагу на ті основи будучої федеративної держави Російської, котрі український народ вважає обов’язковими для всіх частин Федеративної Росії.

До таких загальнодержавних підвалин Генеральний Секретаріат зачислює: республіканський та справді демократичний політичний устрій кожної держави Росії, свобода особи, сумління, слова, друку, зборів, страйків, незайманість оселі та ін.

Одночасно Генеральний Секретаріат стоїть на засаді цілковитого взаємного невтручання в політичне життя федеруючих республік, оскільки вони не виходять за межі вищезазначених підвалин. Через це Правительство Української Народної Республіки вважає злочинними спроби зламати право на внутрішню незалежність кожної республіки Росії.

Генеральний Секретаріат рішуче боротиметься в тому разі, коли б проти прав Української Республіки робилися які замахи, а також обіцяє свою піддержку проти узурпаторів прав усім щиро демократичним і вільним республікам Росії.

Коли таке розуміння підвалин федеративного устрою поділяється всіма республіками, коли і там можливі умови, що цілком допускають негайне переведення в життя згаданих політичних свобод, то Генеральний Секретаріат не бачить ніяких реальних завад для діяльного формування разом зі всіма республіками Росії нового федеративного правительства, маючи на оці в найближчу чергу утворення сприятливих для праці Установчих Зборів умов, а також для найскорішого переведення в життя загальноєвропейського демократичного миру.

Підписали: Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко
Генеральний Секретар міжнаціональних справ О.Шульгін
Заступник Генерального Писаря Ів.Мірний

____________
Нота Генерального Секретаріату урядам 
республік, утворених на території Росії. 
Хрестоматія з історії держави і права України
//textbooks.net.ua/content/view/997/17/



Мандати делегатів Всеукраїнського з'їзду Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів, який відбувся у Києві 4(17)-6(19) грудня 1917 р. Ф.1, оп.1, спр.1, арк. 34, 100, 15, 44
//www.archives.gov.ua/Sections/Zyzd-Rad/CDAVO/index.php?6#photo
//www.archives.gov.ua/Sections/Zyzd-Rad/CDAVO/index.php?7#photo


РЕЗОЛЮЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО З’ЇЗДУ РАД
СЕЛЯНСЬКИХ, РОБІТНИЧИХ І САЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ
ПРО УЛЬТИМАТУМ РАДИ НАРОДНІХ КОМІСАРІВ
6(19) грудня 1917 р. Київ

Уважаючи ультиматум Ради Народнiх Комiсарiв замахом проти Української Народної Республіки i виходячи з того, що заявлені в нім домагання нарушають право українського народу на самовизначення та на вільне будування форм свого державного життя, Всеукраїнський з’їзд Рад Селянських, Робітничих i Солдатських Депутатів стверджує, що централiстичнi заміри теперішнього московського (великоруського) правительства, доводячи до війни мiж Московщиною та Україною, загроджують до решти розірвати федеративні зв’язки, до яких простує українська демократія.

В той час, коли демократія всього свiту, з передовими вiддiлами міжнародного соцiялiзму на чолі, бореться за осягнення загального миру, який єдиний тiльки дасть можливiсть селянським i пролетарським масам успішно боротися за інтереси трудящого люду, погроза нової братогубної війни, що оголошена Радою Народнiх Комiсарiв України, руйнує братерство трудящих верств усiх народів, розбуджує прояви національної ворожнечі та затемнює класову свiдомiсть мас, сприяючи тим самим зростові контр-революцiї.

Визнаючи, що вiдповiдь Генерального Секретарiяту з 4(17) грудня є належною вiдповiддю на замах Народнiх Комiсарiв на права українських селян, робiтникiв i вояків, Всеукраїнський з’їзд Рад Селянських, Робітничих i Солдатських Депутатів уважає за потрібне вжити всіх заходів, щоб не допустити до пролиття братерської крови, i звертається з гарячим закликом до народів Росії - всіма способами запобігти можливості нової ганебної війни.

____________
Ярослав Тинченко. Перша Українсько-Більшовицька війна 
(грудень 1917 - березень 1918)
//vijsko.milua.org/Tinchenko-1UBV_1.htm


РЕЗОЛЮЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЗЇЗДУ РАД
СЕЛЯНСЬКИХ, РОБІТНИЧИХ І САЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ
ПРО ЦЕНТРАЛЬНУ УКРАЇНСЬКУ РАДУ
6(19) грудня 1917 р. Київ

Приймаючи на увагу, що Центральна Українська Рада, представництво в котрій безперестанно поновлюється, складається з всеукраїнських Рад Селянських, Робітничих і Салдатських Депутатів, вибраних на всеукраїнських з’їздах, і з представництва демократії національних меншостей, через що вона уявляє з себе тимчасовий правосильний законодатний орґан революційної демократії України, та зважаючи на те, що проголошенням третього Універсалу Ц. Рада стала на шлях широких соціальних і політичних реформ та приступила до найшвидчого скликання Українських Установчих Зборів, яким єдино може Ц. Рада передати всю повноту влади на Україні, - з’їзд Рад Селянських, Робітничих і Салдатських Депутатів України вважає перевибрання Ц. Ради невчасним і непотрібним. Підкреслюючи своє рішуче домагання, щоб Ц. Рада в своїй дальшій роботі стояла твердо на сторожі здобутків революції, поширюючи й поглиблюючи невпинно свою революційну творчість і обороняючи непохитно клясові інтереси трудової демократії, та щоб, не відкладаючи, скликала в свій час Українську Установчу Раду, яка єдино може виявити справжню волю всієї демократії України, - з’їзд Рад Селянських, Робітничих і Салдатських Депутатів України висловлює на сім шляху Ц. Раді своє цілковите довірря й обіцяє їй свою рішучу піддержку.


ВІДОЗВА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЗЇЗДУ РАД
СЕЛЯНСЬКИХ, РОБІТНИЧИХ І САЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ 
ДО НАРОДІВ РОСІЇ
6(19) грудня 1917 р. Київ

Браття! Більше трьох років сини всіх народів, сущих у Росії, попліч билися в окопах. Довгі роки ми всі разом боролися з осоружним самодержавним ладом і спільними силами досягли перемоги революції. Першим ділом великої революції було проголошення прав усіх народів на самоозначення. Український народ використав се своє право та проголосив Українську Народню Республіку. Сій Народній Республіці Рада Народніх Комісарів оповіщає війну! З ген. Гінденбурґом Рада Народніх Комісарів веде мирові переговори, а демократії всіх народів України вона ставить ультіматум і погрожує війною.

На словах Рада Народніх Комісарів наче б признає право нації на самоозначення аж до відокремлення. Але се тільки на словах, а на ділі власть Комісарів намагається брутально вмішуватися в діяльність Українського Правительства, яке виконує волю законодатного органу - Центральної Української Ради. Яке ж се право на самоозначення?! Певне Комісарі дозволяють самоозначуватися тільки своїй партії, всі-ж инші групи людности та народи вони, як і царське правительство, хочуть тримати під своєю кормигою силою зброї. Але український народ не для того скинув з себе царське ярмо, щоб запрягтися в ярмо Комісарів. І не для того народи Росії прагнуть замирення на фронті, щоб у тилу розпочати ще страшнійшу братогубну міжусобну війну в рядах самої демократії.

Центральну Українську Раду Народні Комісарі проголошують буржуазною. Чи-ж се правда? Ні, се наклеп! Ц. Раду вибрали з’їзди робітників, селян і салдатів усієї України. Дев’ять місяців вона провадить боротьбу за права демократії та національних меншостей України. За сей час Ц. Рада зорганізувала коло себе селянство та робітників, з’єднала українське революційне військо, проголосила Народню Українську Республіку в складі федеративної Росії, передала землю без викупу трудовому народові, завела восьмигодинний робочий день і догляд за виробництвом, скасувала кару на смерть, дала амністію за політичні проступки та проголосила національно-персональну автономію для меншостей України. Всього сього вона досягла не нарушенням прав инших народів, а пошаною до них, не касуванням громадянських та політичних свобід, а їх обороною, не зброєю та насильством, а відкритою зорганізованою політичною боротьбою. От за яку працю Народні Комісарі обізвали Ц. Раду буржуазним правительством. Та саме за це вся демократія України підтримувала й буде підтримувати Ц. Раду яко найвищу в краю владу, утворену спілкою революційних селян, робітників і салдатів, до того дня, коли на місце Ради стане верховний господарь Української Землі - Українська Установча Рада.

Брати й товариші - робітники, салдати та селяне! Хіба це ви оповістили війну революційній демократії України? Хіба вам треба душити волю на Україні? Хіба ви уважаєте нас, демократію України, страшнійшими ворогами ніж полчища Гінденбурга?! Ні, ми сьому не повіримо! Поміркуйте! Скажіть тим, які ведуть вас, - Раді Народніх Комісарів, - що вони розпочали, злочинне діло. Скажіть їм, що ви не нарушите тої братньої згоди між Україною й усіма народами Росії, на яку роблять замах петроградські комісарі.

Чого ми хочемо? Ми хочемо утворити всеросійську федеративну владу, яка-б опиралася на зорганізовану волю народів і країв. Ся влада повинна бути однородно-соціалістичною від большевиків до народніх соціалістів включно. Ми домагаємося негайного загального демократичного замирення. Отсє програма нашої діяльности й наших домагань. Отже питаємо, чи за сю програму ви згодитеся приборкати нас гарматами та багнетами? Спиніться, брати й товариші! Щоб ні одна рука селянина, робітника чи салдата не замахнулася на свого брата. Щоб ні одної краплі крови не пролилося в братогубній війні. Досить крови!

____________
Володимир Винниченко. Відродження нації
//exlibris.org.ua/vinnichenko/vin208.html
//uk.wikipedia.org/wiki/Всеукраїнський_з%27їзд_рад_(Київ)


УКРАИНСКИЙ РЕВОЛЮЦИОННЫЙ ШТАБ
ПЕТРОГРАДСКОЙ КРАЕВОЙ ВОЙСКОВОЙ РАДЫ
СОВЕТУ НАРОДНЫХ КОМИССАРОВ
7(20) декабря 1917 г.

Украинский Революционный Штаб, по уполномочию правительства Украинской Народной Республики, имеет честь представить на усмотрение правительства Великороссийской Республики результаты переговоров штаба со своим правительством касательно ультиматума Совета Народных Комиссаров Центральной Украинской Раде и ответа правительства Украинской Республики на этот ультиматум.

Из переговоров явствует, что конфликт между Украинской и Великороссийской Республиками может быть улажен при соблюдении следующих условий:

1) признание со стороны Совета Народных Комиссаров прав Украинской Народной Республики и полное невмешательство его в дела Республики;

2) удовлетворение требования об украинизации воинских частей и вывода этих частей с других фронтов в пределы Украины;

3) надлежащее регулирование вопроса о денежных знаках и золотом запасе;

4) невмешательство Совета Народных Комиссаров и Ставки Главковерха в управление украинским, т.-е. румынским и юго-западным фронтами;

5) разрешение вопроса о мире при участии Украинской Республики.

При этом правительство Украинской Республики полагает, что заявление Совета Народных Комиссаров о принципиальном признании вышеизложенных условий, равно как и ответ на ноту правительства об образовании в России федеративного социалистического правительства, могли бы быть приняты за основу для улажения конфликта, во избежание войны между Украиной и Великороссией.

Относительно пропорции участия украинцев в составе федеративного правительства, правительство Украинской Народной Республики полагает, что ввиду того особого значения, которое приобретает Украинская Республика в данный момент, благодаря своей организованности и стремлению к действительному упорядочению взаимоотношений во всей России и установлению нормального хода революционной жизни в отдельных республиках, Украине должно принадлежать не менее третьей части представительства.

Вместе с сим Украинский Революционный Штаб уполномочен своим правительством заявить правительству Российской Республики, что, ввиду финансовых затруднений, из пределов Украины не будут высылаться продовольственные продукты впредь до получения непосредственно Генеральным Секретариатом наличного расчета за продукты кредитными билетами и в одной трети расчета золотом.

Украинский Революционный Штаб, уповая, что конфликт братских народов будет разрешен благополучно по взаимному удовлетворению, изъявляет полную готовность использовать все свои силы в данном деле.

Атаман штаба Байндренко.
Адъютант Усик.


СОВЕТ НАРОДНЫХ КОМИССАРОВ
УКРАИНСКОМУ РЕВОЛЮЦИОННОМУ ШТАБУ
ПЕТРОГРАДСКОЙ КРАЕВОЙ ВОЙСКОВОЙ РАДЫ
7(20) декабря 1917 г.

Украинскому Революционному Штабу Петроградской Краевой Войсковой Рады

В ответ на ваше предложение о мирном улажении конфликта между Центральной Радой и Советом Народных Комиссаров, сделанное «по уполномочию правительства Украинской Народной Республики», Совет Народных Комиссаров постановляет:

1) мирные способы улаживания конфликта, разумеется, желательны, и Советская власть все делала для достижения именно мирного разрешения вопроса;

2) что касается выдвинутых Радой условий, то те из них, которые имеют принципиальный характер (право на самоопределение), не составляли и не составляют предмета спора или конфликта, так как Совет Народных Комиссаров признает и проводит эти принципы во всей их полноте;

3) действительным предметом конфликта, совершенно замалчиваемым в передаваемых вами условиях Рады, является поддержка Радой буржуазной кадетско-калединской контрреволюции, направленной против власти Советов Крестьянских, Рабочих и Солдатских Депутатов;

4) соглашение с Радой возможно только при условии категорического заявления Рады об ее готовности немедленно отказаться от какой бы то ни было поддержки калединского мятежа и контрреволюционного заговора кадетской буржуазии.

Совет Народных Комиссаров.

____________
"Известия" N 245, 7(20) декабря 1917 г.
Л.Троцкий. Историческое подготовление Октября. Часть II. От Октября до Бреста. Соч. Том 3, часть 2. Москва-Ленинград, 1925
//www.magister.msk.ru/library/trotsky/trotl396.htm


ВОЗЗВАНИЕ
УКРАИНСКИМ РАБОЧИМ, СОЛДАТАМ, КРЕСТЬЯНАМ,
КО ВСЕМУ УКРАИНСКОМУ НАРОДУ
8(21) декабря 1917 г.

Братья-украинцы! Враги вашей и нашей свободы хотят разъединить нас. Центральная рада примкнула к врагам Советской власти в России.

Центральная рада вступила в соглашение с контрреволюционным правительством Керенского по вопросу о том, сколько губерний империалистская русская буржуазия соблаговолит включить в состав Украины. Центральная рада посылала в Петроград делегации к Керенскому и Некрасову и терпеливо сносила издевательства над этими делегациями со стороны этих контрреволюционных правителей. Но Центральная рада не сделала ни одного шага, чтобы войти в соглашение с правительством рабочих и крестьян, открывшим дорогу всем народам России к свободе и счастью.

Более того, в момент, когда рабочая и крестьянская революция победила во всех решающих пунктах России, в этот момент Центральная рада нанесла удар нашей революции. Контрреволюционное движение, начатое на Дону черносотенным генералом Калединым, Центральная рада, в насмешку над здравым смыслом, объявляет движением в пользу «самоопределения Дона». Рада ведет переговоры с корниловцем Калединым. Рада мешает передвижению революционных войск, разрешая Каледину мобилизовать войска против революции.

Рада пошла еще дальше. Она совершила акт, который наполнит возмущением сердца всех сознательных рабочих и солдат. Центральная рада ночью напала на киевские революционные войска, разоружила их и выслала их из Киева. Это - вызов рабочему классу всей России. Это - вызов революционным солдатам, рабочим и крестьянам.

Братья-украинцы! Вас уверяют, будто мы выступаем против самоопределения Украины. Это - ложь. Ни на минуту не помышляем мы покушаться на права Украины. Революционный пролетариат один только заинтересован в том, чтобы за всеми нациями было обеспечено право на самоопределение, вплоть до отделения.

Даже с точки зрения одних только правильно понятых национальных интересов Украины вы должны поддержать Рабочее и Крестьянское правительство России. Подумайте о завтрашнем дне. Где тот класс, который способен был бы обеспечить свободу всем народам и в том числе украинцам? Вы видели в течение 8 месяцев революции политику кадетской буржуазии и политику коалиционных министерств, в которых заседали меньшевики и эсеры. Эта политика вела к разгрому и национальных свобод Украины. Еще за несколько дней до падения "коалиционного" правительства Керенский вызывал членов Рады в Петроград, чтобы отдать их под суд. Кадетский Центральный комитет, являющийся душой калединского заговора, и теперь открыто высказывается за удушение Украины. Тем не менее Центральная рада фактически подает руку кадетам-корниловцам.

Почуяв измену Центральной рады, в Киев слетелись все черные вороны контрреволюции. Империалисты всех стран возлагают теперь все свои надежды на Раду. Разбойники иностранного капитала готовы давать взаймы Украинской раде - только бы двинуть ее на борьбу против рабочей и солдатской революции. Партии и вожди, еще вчера душившие Раду, сегодня составляют вместе с ней заговоры против Советской власти.

Украинские рабочие! Ваши интересы предают капиталистам.

Украинские солдаты! Вас восстановляют против общероссийской солдатской семьи. Вас втягивают в преступную междоусобную войну в интересах украинских помещиков.

Украинские крестьяне! Вы не увидите земли, вы не увидите воли, если отделитесь от рабочих и солдат России.

Помните это. Помните, что, выступая против великой рабочей и крестьянской революции, Центральная рада совершает величайшее преступление перед рабочими, крестьянами и солдатами всей России, перед социализмом, перед Интернационалом.

Требуйте немедленного переизбрания Рады. Требуйте перехода всей власти на Украине к Советам рабочих, солдатских и крестьянских депутатов.

Пусть в Советах этих преобладают украинцы. Пусть и у вас укрепится Советская власть, единственно способная обеспечить интересы рабочих, солдат и крестьян.

____________
Воззвание ВЦИК [Всероссийский Центральный Исполнительный Комитет] и других организаций к украинским рабочим, солдатам, крестьянам, ко всему украинскому народу.
Декреты Советской власти. Том I. 25 октября 1917 г. – 16 марта 
1918 г. М.: Гос. издат-во политической литературы, 1957.
//www.hist.msu.ru/ER/Etext/DEKRET/17-12-08-2.htm


РЕЗОЛЮЦІЯ
ПЕРШОГО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЗЇЗДУ РАД
ПРО ЗРИВ РОБОТИ ЗЇЗДУ РАД У КИЄВІ
11(24) грудня 1917 р. Харків

Робота першого з’їзду Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів України, скликаного повноважним органом революційної демократії України, зірвана діями політиканів із Селянської Спілки і Ради Військових Депутатів, які побоювались, що цей з’їзд піддасть суворій і справедливій критиці політику Центральної Ради та її Генерального Секретаріату і поставить питання руба про передачу влади в Українській Республіці дійсним представникам пролетаріату та найбіднішого селянства України.

Для того, щоб врятувати своє становище, що похитнулося, вони шляхом прямого насильства над Організаційним Бюро та його Мандатною Комісією перетворили зїзд на мітинг представників найрізноманітніших організацій і самоправно оголосили себе з’їздом Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів. Це спотворене представництво робітничих, солдатських і селянських мас України було зовсім нездатним виявити те невдоволення, яке вже набралося в робітничих, солдатських і селянських масах проти антинародної дрібнобуржуазної політики Центральної Ради. У всіх найголовніших питаннях, що мають величезне значення для трудящих класів України, воно відіграло роль декоративного прикриття цієї політики, воно дало можливість поглибити провалля, яке Центральна Рада старається вирити між народними масами України, одурманюючи їх шовіністично-націоналістичним чадом, і робітниками та найбіднішими селянами решти частини Росії в особі Робітничо-Селянського уряду, обраного другим з’їздом Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів всієї Росії.

Не вважаючи себе вправі брати участь у цій комедії, згубній для інтересів пролетаріату і найбіднішого селянства, ми, представники 49 Рад, у числі 124 чоловік, ухвалили: покинути збори, влаштовувані політиканами з Центральної Ради, і звернутися до всіх трудящих України з роз’ясненням нашого ставлення до становища, яке створилося, і з рішучим протестом проти нечуваного насильства української буржуазії та її прислужників із так званих соціалістів над повноважними органами революційної демократії України - Радами Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів...

____________
Хрестоматія з історії держави і права України
//www.textbooks.net.ua/content/view/1029/17/


РЕЗОЛЮЦІЯ
ПЕРШОГО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЗЇЗДУ РАД
ПРО САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНИ
12(25) грудня 1917 р. Харків

Принцип права націй на самовизначення, проголошений Лютневою революцією, міг бути проведений в життя тільки завдяки Жовтневій революції, яка привела до створення Робітничо-Селянського уряду - Ради Народних Комісарів.

В умовах сучасного буржуазно-капіталістичного суспільства, основаного на існуванні класів з протилежними інтересами і загостреною боротьбою між буржуазією та пролетаріатом, принцип права націй на самовизначення набуває суперечливого характеру, залежно від того, хто здійснює цей принцип: буржуазія чи пролетаріат.

Перемога робітничо-селянської революції і декрет Ради Народних Комісарів знищує всякі форми національного пригноблення і нерівності в Росії.

На Україні ж проведення в життя цього принципу потрапило до рук української буржуазії і дрібнобуржуазних соціалістів, які, проголосивши Українську Республіку, провадять дрібнобуржуазну політику в інтересах буржуазії не тільки української, а й неукраїнської.

Ця політика веде до загострення національного розбрату, розпалювання національної ворожнечі, яка неминуче приведе до нових форм національного пригноблення і нерівності.

Така згубна для робітничих і селянських мас політика вже дала свої наслідки в роззброєнні неукраїнських (але не козацьких) частин, в поході проти Рад Робітничих і Солдатських Депутатів, як нібито неукраїнських, в угоді з Дон[c]ьким військовим урядом Каледіна, який пригнічує в себе робітників і селян, в тому числі і українських.

Так фатально дрібнобуржуазні українські соціалісти, що стоять на чолі Центральної Ради, пішли по шляху російських правих соціалістів-революціонерів та меншовиків, по шляху угоди з буржуазно-поміщицькими класами і зради робітничим і селянським масам.

В тому 1 всеукраїнський з’їзд Рад Робітничих і Солдатських Депутатів, визнаючи Українську Республіку, як федеративну частину Російської Республіки, оголошує рішучу боротьбу згубній для робітничо-селянських мас політиці Центральної Ради, викриваючи її буржуазний, контрреволюційний характер.

З’їзд боротиметься за самовизначення України в інтересах робітників і селян, за їх панування, за усунення всяких національних обмежень, всякої національної ворожнечі і ненависті за Українську Робітничо-Селянську Республіку, засновану на тісній солідарності трудящих мас України, незалежно від їх національної належності, з трудящими масами всієї Росії.

____________
Хрестоматія з історії держави і права України
//textbooks.net.ua/content/view/1030/17/


РЕЗОЛЮЦІЯ
ПЕРШОГО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЗЇЗДУ РАД
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВЛАДИ НА УКРАЇНІ
12(25) грудня 1917 р. Харків

Центральна Рада теперішнього складу не може бути визнана урядом робітників і найбідніших селян України.

Політика Центральної Ради в земельному питанні, у питаннях про робітничий контроль, про демократизацію армії, про ставлення до Робітничо-Селянського уряду Російської Федерації, створеного і затвердженого організованими робітниками, солдатами і найбіднішими селянами всієї Росії, в тому числі і України; позиція, зайнята Радою в боротьбі робітників і селян з буржуазною реакцією на Дону, розпалювання Радою націоналістичного чаду серед народних мас України, нарешті, провокаційний зрив всеукраїнського з’їзду Рад в Києві політиканами, які керують діяльністю Ради, - все це поставило революційну демократію України перед необхідністю рішучої боротьби з Радою і створення робітничої і селянської влади на Україні.

Всеукраїнський з’їзд Рад постановляє: Влада на території Української Республіки віднині належить виключно Радам Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів; на місцях - повітовим, міським, губернським та обласним Радам, а в центрі - всеукраїнському з’їздові Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів, його Центральному Виконавчому Комітетові і тим органам, які він створить.*

Україна проголошується Республікою Рад Робітничих, Солдатських і Селянських депутатів.

Тимчасовому Центральному Виконавчому Комітетові України доручається негайно поширити на територію Української Республіки всі декрети і розпорядження Робітничо-Селянського уряду Федерації, які мають загальне для всієї Федерації значення - про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про повну демократизацію армії; оголосити недійсними всі розпорядження Ради, які вона видала й видасть, а також скасувати всі постанови Ради і Секретаріату, які були видані раніше і спрямовані проти інтересів робітників та найбідніших селян України.

Встановити між Робітничо-Селянським урядом Російської Федерації, а також урядами окремих частин Росії і Робітничо-Селянським урядом України повну погодженість у цілях і діях, необхідну в інтересах робітників і селян всіх народів Російської Федерації, виходячи з принципу, що правильними і нормальними ці взаємовідносини можуть бути тільки в тому разі, якщо уряди усіх частин Росії будуть органами влади Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів.

Найближчим часом скликати другий всеукраїнський з’їзд Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів для дальшого розширення і зміцнення робітничо-селянської влади на Україні.

____________
Хрестоматія з історії держави і права України
//textbooks.net.ua/content/view/1031/17/
//uk.wikipedia.org/wiki/Всеукраїнський_з%27їзд_рад_(Харків)


*НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ [ЦВК РАД]
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
12(25) січня 1917 р. - 18 березня 1918 р.

До складу тимчасового Центрального Виконавчого Комітету [ЦВК - протиставлення Центральній Українській Раді] увійшли 36 бiльшовикiв, 1 київський український меншовик та 4 есерів, які були присутні на з’їздi. За даними Г.Лапчинського, 24 члени Комітету були з київської делегації, 10 - з харківської.

Центральний Виконавчий Комітет того ж таки 12(25) грудня 1917 р. виділив з себе… уряд Української [Народної Республіки] - Народний Секретаріат [протиставлення Генеральному Секретаріату]:

Є.Бош - Народний Секретар внутрiшнiх справ (киянка);
[фактичний голова Народного Секретаріату ЦВК Рад УНР]

В.Ауссем - Народний Секретар фiнансiв (киянин);
С.Бакинський - Народний Секретар національних справ (киянин);
В.Затонський - Народний Секретар освіти (киянин);
Є.Лугановський - Народний Секретар харчових справ (харків’янин);
В.Люксембург - Народний Секретар юстиції (киянин);
В.Мартьянов - Народний Секретар пошти, телеграфу та шляхів (харків’янин);
Ф.Сергеєв (Артем) - Народний Секретар торгiвлi й промисловості (харків’янин);
М.Скрипник - Народний Секретар праці (киянин);
Є.Терлецький - Народний Секретар земельних справ (киянин);
В.Шахрай - Народний Секретар військових справ (киянин);

Г.Лапчинський - Керуючий справами Народного Секретаріату (киянин).

____________
Ярослав Тинченко. Перша Українсько-Більшовицька війна
(грудень 1917 - березень 1918)
//vijsko.milua.org/Tinchenko-1UBV_1.htm


Телеграмма Центрального Исполнительного
Комитета Советов Украины Совету Народных Комиссаров
об единстве интересов украинского и русского народов
13(26) декабря 1917 г.

Избранный вчера всеукраинским съездом Советов Рабочих и Солдатских Депутатов и части Советов Крестьянских Депутатов Центральный Исполнительный Комитет Советов принял на себя всю полноту власти на Украине.

Прежнее правительство Украины в лице Генерального Секретариата Центральной Рады не вело борьбу с помещичьей контрреволюцией, идущей с Дона, и вело политику вовлечения украинской демократии в кровавую борьбу с великорусской демократией.

Общность интересов демократии всей России, особенно теперь, перед лицом надвигающегося с Дона общего врага всех трудящихся классов, не дает никаких оснований для столкновений между демократиями разных национальностей, и вновь образованная власть Украинской Республики ставит своей непременной задачей не только устранить вызванное прежней Радой столкновение, но обратить все силы на создание полного единения между украинской и великороссийской демократией.

Поэтому новая Советская власть уполномочена съездом Советов Украины заявить Совету Народных Комиссаров, что ответ, данный прежней Радой 4(17) декабря на ультиматум Совета Народных Комиссаров, дан ею не от имени украинского народа, а от имени лишь тех незначительных кругов украинской буржуазии, интересы которых она защищала. Рада заявляла в своем ответе, что украинские солдаты, рабочие и крестьяне, защищая свои права и свой край, дадут надлежащий ответ Народным Комиссарам.

Это сознательный обман со стороны Рады: крестьяне, рабочие и солдаты Украины знают, что у них нет никаких оснований для борьбы с правительством крестьян, рабочих и солдат России, и не допустят осуществления затеваемой Радой войны между братскими народами.

Если, тем не менее, прольется на Украине братская кровь, то она прольется не в борьбе украинцев с великороссами, а в классовой борьбе украинских трудящихся масс с захватившей в свои руки власть Радой, пытающейся опереться на штыки тех товарищей солдат, которые вовлечены ею в обман, как в свое время увлекал солдат за собой обманом захватчик власти в России Керенский.

Центральный Исполнительный Комитет Советов Украины уверен, что дело не дойдет до пролития крови. Шовинистический националистический угар, созидаемый Радой, прекратится, и как все российские солдаты быстро сознали свои интересы и отказались поддерживать Керенского, так и украинские товарищи солдаты поймут, кто действительно защищает их интересы, и, поняв это, перестанут поддерживать мелкобуржуазную Раду, стремящуюся затопить в крови рабочих и солдат и силой оружия удержать власть.

Мы заявляем, что войны между двумя демократиями не будет.

От имени молодой Советской власти Украины мы приветствуем укрепившуюся всероссийскую Советскую власть.

Центральный Исполнительный Комитет Украины

____________
«Известия» № 252, 15(28) декабря 1917 года



Телеграмма посланная 13(26) декабря 1917 г. Совету Народных Комиссаров Российской Республики Центральным Исполнительным Комитетом Советов Украины о принятии всей полноты власти на Украине. Ф.1, оп.1, спр.3, арк.29.
//www.archives.gov.ua/Sections/Zyzd-Rad/CDAVO/index.php?8#photo


Доклад И.В.Сталина на заседании ВЦИК
о взаимоотношениях с Центральной Радой
14(27) декабря 1917 г.

Может показаться странным, что Совет Народных Комиссаров, всегда решительно отстаивавший принцип самоопределения, вступил в конфликт с Радой, которая также исходит из принципа самоопределения. Чтобы понять происхождение этого конфликта, необходимо поставить вопрос о политической физиономии Рады. Рада исходит из принципа дележа власти между буржуазией, с одной стороны, пролетариатом и крестьянством - с другой. Между тем как Советы отрицают такой дележ, отдавая всю власть народу, без буржуазии. Вот почему Рада противопоставляет лозунгу «вся власть советам» (т.е. народу) свой лозунг «вся власть городским и земским самоуправлениям» (т.е. народу и буржуазии).

Говорят, что конфликт зародился на почве вопроса о самоопределении. Но это неверно. Рада предлагает установить в России федеративный строй. Совет же Народных Комиссаров идет дальше Рады, вплоть до права на отделение. Следовательно, разногласие между Советом Народных Комиссаров и Радой не в этом вопросе.

Совершенно неправильно также утверждение Рады о централизме как о пункте расхождения. Областные центры, построенные по типу Советов Народных Комиссаров (Сибирь, Белоруссия, Туркестан), обращались в Совет Народных Комиссаров за директивами. Совет Народных комиссаров ответил: вы сами - власть на местах, сами же должны выработать директивы.

Действительное расхождение Совета Народных Комиссаров и Рады произошло по следующим трем пунктам:

Первый вопрос - стягивание украинских частей на южный фронт. Несомненно, национальные войска могут наилучшим образом защищать свою территорию. Но в настоящее время наш фронт построен не по национальному признаку. Перестройка фронта по национальностям при расстроенном транспорте повела бы к полному разрушению фронта. Этим дело мира было бы подорвано. Украинские воины оказались благоразумнее и честнее Генерального Секретариата, ибо большинство украинских частей не пожелало подчиниться приказам Рады.

Второй вопрос - о разоружении советских войск на Украине. Украинская Рада, отстаивая интересы украинских помещиков и буржуазии, разоружением советских войск наносит удар революции. Действия Рады в этом отношении ничем существенно не отличаются от действий Корнилова-Каледина. Нечего и говорить, что Совет Народных Комиссаров будет всеми силами бороться против такой контрреволюционной политики Рады.

Наконец, третий вопрос - о непропуске советских войск против Каледина, вокруг которого собрались все контрреволюционные силы России. Непропуск советских войск мотивировался Радой «нейтралитетом» по отношению к «самоопределяющемуся» Каледину. Но Рада тут подменивает самоопределение трудового казачества самодержавием Каледина. Препятствуя пропуску советских войск, Рада помогает Каледину двигаться на север. В то же время казацкие части свободно пропускаются Радой на Дон. В тот момент, когда наши товарищи расстреливаются в Ростове и в Донецком бассейне, Рада препятствует нам послать им помощь. Нечего говорить, что это изменническое поведение Рады не должно быть терпимо.

Совет Народных Комиссаров не может отказаться от борьбы против Каледина. Контрреволюционное гнездо Каледина должно быть разрушено. Это неизбежно. Если Рада будет препятствовать нашему продвижению против Каледина, заслоняя его собою, то удары, направленные против Каледина, падут на Раду. Совет Народных Комиссаров не остановится перед решительной борьбой против Рады, ибо для него не тайна, что Рада состоит с Калединым в тайном союзе. Советом Народных Комиссаров перехвачена шифрованная телеграмма, из которой явствует, что Рада непосредственно связана с французской миссией, в целях оттягивания мира до весны, и через французскую миссию с Калединым. Союз этот направлен против мира и революции. Этот союз должен быть и будет разрушен.

Нас упрекают за чрезмерно решительную политику против Рады. Но именно эта решительная политика открыла украинским рабочим и крестьянам глаза, выявив буржуазную сущность Рады. Это видно хотя бы из телеграммы об образовании в Украине новой украинской революционной власти, признающей советскую власть и действующей против буржуазной Рады.

____________
«Известия» № 254, 17(30) декабря 1917 г.
Сталин И.В. Cочинения. – Т. 4. – М.: ОГИЗ; Государственное издательство политической литературы, 1947. С. 15–18.
//grachev62.narod.ru/stalin/t4/t4_03.htm

Декларация прав народов России (Иосифа Сталина) 1917


ПРИВЕТСТВИЕ
РАБОЧЕЙ И КРЕСТЬЯНСКОЙ РАДЕ
16(29) декабря 1917 г.

Приветствуя образование в Харькове истинно народной Советской власти на Украине, видя в этой Рабочей и Крестьянской Раде подлинное правительство Народной Украинской Республики, Совет Народных Комиссаров обещает новому правительству братской Республики полную и всемерную поддержку в деле борьбы за мир, а также в деле передачи всех земель, фабрик, заводов и банков трудящемуся народу Украины.

Да здравствует власть Рабочих, Крестьянских и Солдатских Советов!

Да здравствует братство рабочих, солдат и крестьян Украины и России!

Совет Народных Комиссаров.

____________
Декреты Советской власти. Том I. 25 октября 1917 г. – 16 марта 
1918 г. М.: Гос. издат-во политической литературы, 1957, стр.245-246.
//www.hist.msu.ru/ER/Etext/DEKRET/17-12-16-5.htm


ПЕРШИЙ ЦИРКУЛЯР
ЦЕНТРАЛЬНОГО ВИКОНАВЧОГО
КОМІТЕТУ РАД УКРАЇНИ
17(30) грудня 1917 р.

Всім Радам Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів України.

З’їзд Рад Робітничих і Солдатських Депутатів України з участю селянських депутатів, який відбувся 11-го грудня в м. Харкові, виходячи з того, що Генеральний Секретаріат Центральної Ради не висловлює волі революційних верств народу - пролетаріату і найбіднішого селянства України і, вже через це саме, не може і не повинен залишатися при владі в цей момент, момент найвищого напруження всіх революційних сил, момент, коли один проти одного стоять два непримиренні вороги, класи, - визнав, що влада на Україні повинна належати тільки правомочним організаціям - Радам Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів.

Політика Генерального Секретаріату з перших днів його існування стала однією з головних причин, що спонукали з’їзд спішним порядком приступити до організації вищої влади на Україні, виділити з себе ЦВК [Центральний Виконавчий Комітет] у складі 41 члена із залишенням 20-ти місць для представників з’їзду селянських депутатів.

Найближчим завданням ЦВК буде усунення небезпеки сутички революційної демократії Росії з частиною української демократії, одурманеної шовіністичною політикою Генерального Секретаріату, який прагне підмінити класову свідомість ідеєю національної єдності.

Першими актами ЦВК Рад були:

1. Маніфест до всіх робітників, солдатів і селян України з викладом подій, що привели до необхідності негайного створення Радянської влади на Україні.

2. Звернення до Ради Народних Комісарів, щоб запобігти можливості виникнення братовбивчої війни між трудящими народів, які населяють Росію.

3. Скасування всіх зв’язаних з цим конфліктом актів Генерального Секретаріату, як-от: відповідь на ультиматум, заборона вивезення хліба за межі України та ін.

4. Видання декрету про землю, замість розпливчасто-невиразних розпоряджень Генерального Секретаріату, які тим самим ідуть у розріз з інтересами найбіднішого селянства.

5. Наказ про демократизацію армії.

6. Декрет про робітничий контроль над виробництвом.

7. Декрет про розширення прав міських самоврядувань.

8. Декрет про права народу.

9. Декрет про націоналізацію оголошень.

Всі зазначені розпорядження з моменту опублікування набувають права і сили закону на всій території України. Дальші розпорядження будуть публікуватися в офіціальному органі ЦВК - щоденній газеті, яка висилатиметься всім Радам на Україні.

Встановивши у центрі владу ЦВК, з’їзд визнав єдино правомочною владою на місцях Ради Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів та їх повітові, губернські і обласні об’єднання.

ЦВК вважає конче необхідним, щоб місцеві Ради негайно приступили до здійснення своєї влади і запровадження в життя всіх заходів, що характеризують робітничо-селянську владу, зберігаючи при цьому тісний контакт між собою і перебуваючи в постійних зносинах з ЦВК Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів на Україні. Зв’язок цей повинен полягати у правильних, періодичних повідомленнях про вживані заходи і стан справ на місцях, присиланні делегатів для усних зносин, присиланні всіх періодичних та інших видань. Для зміцнення цього зв’язку ЦВК в якомога коротший строк скликає з’їзд Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів України. Технічні подробиці про нього, час скликання, норми представництва будуть повідомлені найближчими днями. В разі неможливості провести в життя зазначених заходів місцевими силами, потрібне негайне телеграфне повідомлення про стан справ, щоб ЦВК міг своєчасно подати потрібну допомогу.

Закликаємо Ради до енергійної роботи у справі зміцнення Радянської влади, бо торжество революції обумовлене переходом влади до Рад в усій Федерації Великої Російської Республіки.

____________
Хрестоматія з історії держави і права України
//textbooks.net.ua/content/view/1032/17/


РЕЗОЛЮЦИЯ
СОВЕТА НАРОДНЫХ КОМИССАРОВ
О ПЕРЕГОВОРАХ С РАДОЙ
20 декабря 1917 г. (3 января) 1918 г.

Выслушав доклад товарища Поршьяна, который в качестве делегата от Крестьянского съезда имел беседу с Винниченком , Грушевским и Поршем и другими официальными представителями Рады и принял во внимание, что официальный представитель Рады выразил принципиальную готовность начать переговоры о соглашении с Советом Народных Комиссаров о началах признания Советов Народных Комиссаров независимой Народной Украинской Республики и признания Радой контрреволюционности Каледина и его пособников, принял далее во внимание, что Совет Народных Комиссаров всегда и безусловно признавал право всякой нации, в том числе украинской, на независимое государственное существование, что всякая попытка устранить войну с Радой, если бы Рада признала контрреволюционность Каледина и не мешала войне против него, безусловно и желательно.

Выражая свои убеждения в том, что только Советы украинской крестьянской бедноты и рабочих могут создать на Украине власть, при которой столкновения между братскими народами будут невозможны, Совет Народных Комиссаров считает в тоже время целесообразным открыть деловые переговоры с Радой с целью устранения тех столкновений, которые возможны политикой Рады в отношении к общенародному фронту, контрреволюционному восстанию… постановляет предложить Раде переговоры о соглашении на указанных началах и наметить как один из пунктов, где было бы вероятнее всего провести переговоры г. Смоленска и Витебска".

____________
«Известия» N 257, 21 декабря 1917 г.
Л.Троцкий. Историческое подготовление Октября. Часть II. От Октября до Бреста. Соч. Том 3, часть 2. Москва-Ленинград, 1925

//www.magister.msk.ru/library/trotsky/trotl446.htm


       

Официальная нота Генерального Секретариата УНР Совету Народных Комиссаров (об условиях соглашения). 29 декабря 1917 г. (11 января 1918 г.). 
____________
ЦДАВО України, ф.2592, оп.1, спр.23, арк.27
//www.archives.gov.ua/Sections/90AZ/CDAVO/index.php?44

Постановление 1-го Украинского Съезда Западного фронта об отношении к Центральной Раде и Генеральному Секретариату, январь 1918 г
____________
ЦДАВО України, ф.1115, оп.1, спр.8, арк.14
//www.archives.gov.ua/Sections/90AZ/CDAVO/index.php?54



Резолюция Совета Народных Комиссаров на официальную ноту Рады Совету Народных Комиссаров (об издевательстве Рады). 31 декабря 1917 г. (13 января 1918 г.). 
____________
ЦДАВО України, ф.2592, оп.1, спр.23, арк.37-38
//www.archives.gov.ua/Sections/90AZ/CDAVO/index.php?45
//www.archives.gov.ua/Sections/90AZ/CDAVO/index.php?46#photo


Ромен 30 грудня.

Життя розбурханим потоком пливе, гуде і розбива перешкоди, вишукує чи щораз то кращу дорогу для себе. Перешкоди на дорозі українського життя надто ще великі, щоб з легким серцем можна віддихнуть.

Безладдя, руїна, темнота, погроми так розсілися на нашій землі, такі корні глибокі запустили, що нам треба немало сили, щоб привести все в належний порядок. І народні кращі сили напрягли всі сили, не дивлячись на труднощі, щоб привести край в плодну ниву.

Центр. Рада постаралась забезпечити фронт від большевицької навали, яка несла загибель Україні, постаралась привести в порядок боєву армію і забезпечить народ перед насильствами грабіжників.

Правда не все у нас в порядку, скрізь видно недостатки, однак все при щирій праці і допомозі народу України з часом вдається наладить. Народ український не може дожидать на готове з заложеними руками, а й сам брать участь в роботі, не гальмуючи при тім праці наших вищих установ.

Десять місяців революції принесли Україні велику користь. Україну проголошено Республікою, утворено національну армію, взято в свої руки залізні дороги, телеграфи і утворено немало українських шкіл, одним словом народ український показався спосібним сам керувати своїм життям.

Організації наші як Селянські Спілки і інші в повнім розвитку. Селянство показало свій ум і любов до ріднього, чого доказом є участь селянства у всяких політичних питаннях.

Школи наші що раз краще розвиваються і діти України, які так довго бажали рідної мови діждалися на конець вчення на своїй рідній мові. Щоправда учителям і мученикам тяжко навчаться без книжок, яких не можна було ще приготовить, однак справа з книжками налагоджується і незабаром вийдуть в світ всі потрібні до науки книжки.

Дожидаємо також зібрання Українських Установчих Зборів, де будуть представники всіх народностей України, які заведуть рішучий лад, задовольнять трудовий народ, займуться найпекучішим питанням себто миром і вирішать земельне питання, якого народ так довго дожидає.

В цім новім році, який надходить, нехай же український народ доложить ще більш праці – труда, вступить на новий шлях і нехай на нашій Україні засяє світло, правди і науки.

____________
Стаття в роменській газеті «Наша спілка» 31 грудня 1917 року.
ДАСО. Наша спілка. – 31 грудня 1917 р. – С. 1.
//shron.chtyvo.org.ua/Ivanuschenko_HM/Ukrainske_vidrodzhennia_1917-1920_na_Sumschyni_t1.pdf


ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
ОПОВІЩАЄ ВСІХ ГРОМАДЯН, ВСІ СУДОВІ 
ВЛАСТІ І ВСІХ КОМІСАРІВ РЕСПУБЛІКИ
2(15) січня 1918 р.

Вороги відродження українського народу і Української держави розпускають всякі брехливі та лихі чутки про власть українських робітників, селян і солдатів – Центральну Раду та її Генеральний Секретаріат, щоб викликати недовір’я до Центральної Ради. Вороги українського народу називають нашу Робітничу і Селянську Центральну Раду панською, буржуазною, а Генеральний Секретаріат «генеральським», тобто складеним нібито з генералів. Ці люди безсоромно і злочинно обдурюють тих людей, які докладно не знають, що значить слово «генеральний», яке значить «общій», «загальний», «народний», а не «генеральський», і тим самим роблять наклепи на вибранців самого народу, який не може вибрати в Центральну Раду або в своє правительство ні генералів, ні панів-буржуїв. Такі наклепи роблять чорносотенці, більшовики та всякі інші контрреволюціонери. Їм треба посіяти серед українського народу як можна більше безладдя, ворожнечі та безчинства, щоб цим ослабити, а потім і зовсім знищити Українську Народну Державу та знову повернути українські трудящі маси в поневіряння і визиск усякому панству, а особливо великоруському, яке найбільше винищувало сили й багатства трудової України.

Центральна Рада є власть українських робітників, селян та солдатів, і вона не може попустити свій народ на поталу ворогам трудящого люду України. Центральна Рада не допустить, щоби всякі попихачі імперіалістичної великоруської буржуазії зруйнували власть відродженої великої Народної Республіки Української.

Через те Генеральний Секретаріат Центральної Ради оповіщає: всякий, хто оббріхує і ганить власть українського народу, є ворог народу, ворог Української Народної Республіки і контрреволюціонер, бо своїми брехнями викликає непорядок, безчинства, заважає народові через його правительство взяти в тверді народні руки землю і волю, а тим самим нищить найголовніші здобутки революції. Генеральний Секретаріат, оберігаючи інтереси трудящого народу, рішуче буде боротися зі всіма контрреволюціонерами, як би вони себе не назвали: чи чорносотенцями, чи більшовиками, чи кадетами, чи як інакше.

Генеральний Секретаріат приписує всім судовим і адміністративним установам від цього дня рішуче і без вагання переслідувати всіх контрреволюціонерів, які дозволятимуть собі кидати багном у власть українського народу і виступати з брехнями та неправдивими звістками про Центральну Раду і Генеральний Секретаріат. Таких людей треба зараз же тягти до суду.

Газети, в яких будуть друкуватися неправдиві звістки про правительство українського трудящого люду, треба вважати контрреволюційними і авторів статей чи редакторів тягти до судової відповідальності за наклепи і образу народної власті. А тих, хто збройною силою намагатиметься захопити власть, арештовувати і віддавати під воєнно-революційний суд. Всіх громадян, всі громадські і революційні організації Вільної України Генеральний Секретаріат кличе до діяльної політичної боротьби зі всякими спробами контрреволюції, як чорносотенства, так і більшовизму, які хочуть дезорганізувати нашу Народну Республіку і тим позбавити селян землі, а всю людність вільного і розумного життя.

Голова Генерального Секретаріату
і Генеральний Секретар внутрішніх справ В.Винниченко
Генеральний Секретар судових справ М.Ткаченко
Заступник Генерального Секретаря військових справ
і Генеральний Секретар праці М.Порш
Генеральний Секретар продовольчих справ М.Ковалевський
Генеральний Секретар міжнародних справ О Шульгин
Генеральний Секретар шляхів В.Єщенко
Генеральний Секретар пошти і телеграфу М.Шаповал
Генеральний Секретар морських справ Д.Антонович
Заступник Генерального Секретаря фінансових справ В.Мазуренко
Генеральний Секретар торгу і промисловості В.Голубович
Генеральний Секретар освіти І.Стешенко
Генеральний Секретар польських справ М.Міцкевич
Генеральний Секретар єврейських справ М.Зільберфарб
Генеральний Секретар великоруських справ Д.Одинець
Генеральний Контролер А.Золотарьов
Заступник Генерального Писаря І. Мірний

____________
Вістник Генерального секретаріату 
Української Народної Республіки. 1918. 5(18) січня.
//www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1212864&cat_id=661174


Вісті Головної Комісії по справах 
виборів до Українських Установчих Зборів
4[17] січня 1918 р.

(...) Б). Приговор Велико – Рибницького Сільського сходу Миропільської волости про приєднання села В.Рибницького до України і участь їх на виборах до Установчих Зборів Української Народної Республіки, ухвалено зробити в сій справі доклад Українській Центральній Раді.

Нарада Головної Комісії по справах виборів до Установчих Зборів Української Народної Республіки з головами окружних комісій України.

(...) Представник Путивльської Повітової Комісії (Курської губернії) О.Лук’яненко, заявляє, що вибори в Путивльському повіті пройшли добре, не зважаючи на те що бракувало потрібних коштів для проведення їх. Що торкається виборів до Українських Установчих Зборів, то тут справа стоїть так: з етнографічного боку весь повіт поділений на дві частини. Одна частина – (8 волостей – 90. 000 душ) залюднена українцями, а друга частина (3 волости – 50. 000 душ населення) залюднена великоросами і обмосковленими українцями, котрі утративши українську мову, зберегли однак українські звичаї, побут тощо.

Нещодавно сі 8 волостей скликали в г. Путивлі з’їзд представників для вирішення питань про приєднання Путивльського повіту до України і участи в Українських Установчих Зборах. Збори постановили – приєднатись до території Української Республіки і взяти участь в виборах до Українських Установчих Зборів. Тут же були обрані кандидати до Українських Установчих Зборів і члени Центральної Ради.

Одночасно Збори постановили що коли б решта волостів Путивльського повіту не захотіла приєднатись до України – утворити з українських волостей повіту окремий повіт з повітовим городом Буринню. Отже опираючись на се, Комісія з охотою візьметься до переведення виборів в Путивльському повіті.

____________
ДАСО. Вісти Головної Комісії по справах виборів до Установчих Зборів УНР. 4[17] січня 1918 р. –С.6.
//shron.chtyvo.org.ua/Ivanuschenko_HM/Ukrainske_vidrodzhennia_1917-1920_na_Sumschyni_t1.pdf


ОТ НАРОДНОГО СЕКРЕТАРИАТА
УКРАИНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ
[ОБЪЯВЛЕНИЕ ВОЙНЫ ГЕНЕРАЛЬНОМУ
СЕКРЕТАРИАТУ ЦЕНТРАЛЬНОЙ РАДЫ]
4(17) января 1918 г.

Генеральный Секретариат Центральной Рады поддерживает Каледина и всех русских контрреволюционеров в их борьбе против рабоче-крестьянской революции, национальную вражду между братскими народами и старается образовать на Украине буржуазную власть.

От имени Украинской Народной Республики объявляем Генеральный Секретариат Центральной Рады врагом свободного украинского народа, призываем и приказываем всем верным делу рабоче-крестьянской революции войскам бороться против буржуазного секретариата киевской Центральной Рады и Каледина. В этой борьбе вместе с нами работают враги Рабоче-Крестьянского правительства Росийской Федерации.

Все рабочие и крестьяне, все жители Украины должны помочь революционным войскам Народного Секретариата и войскам Рады Народных Комиссаров.

Народные Секретари: Ю.Коцюбинский, В.Люксембург, Е.Бош, С.Бакинский, Э.Лугановский, В.Аусем, Г.Лапчинский

____________
Ярослав Тинченко. Перша Українсько-Більшовицька війна
(грудень 1917 - березень 1918)
//vijsko.milua.org/Tinchenko-1UBV_1.htm


ПОСТАНОВЛЕНИЕ НАРОДНОГО СЕКРЕТАРИАТА
УКРАИНСКОЙ [НАРОДНОЙ] РЕСПУБЛИКИ
О ПРЕКРАЩЕНИИ ВСЕХ ОПЕРАЦИЙ В ЧАСТНЫХ КРЕДИТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ  ПО ВЫДАЧЕ ВКЛАДОВ, ПЕРЕВОДУ ДЕНЕГ И ЦЕННЫХ БУМАГ НА ТЕКУЩИЕ СЧЕТА КЛИЕНТОВ
7(20) января 1918 г.

В виде подготовительных мер к введению действительного контроля над всеми кредитными учреждениями, находящимися на территории Украинской Республики:

1) Немедленно прекратить все операции в частных кредитных учреждениях по выдаче вкладов и ссуд впредь до дальнейших распоряжений.

2) Все вклады (деньги и ценные бумаги) немедленно перевести в отделение Государственного банка, на текущий счет клиентов.

3) Равным образом все содержимое отдельных ящиков перевести в отделение Государственного банка, причем золото в монетах и слитках конфискуется в пользу государства.

4) Для присутствования при вскрытии ящиков пригласить владельцев явиться в трехдневный срок с момента опубликования настоящего постановления, по истечении же срока содержимое ящиков, владельцы коих не явились и не представили достаточных объяснений причин своей неявки, конфискуется в пользу государства.

5) Исполнение настоящего постановления возложить на местные советы солдатских и крестьянских депутатов.

6) Настоящее постановление ввести в действие по телеграфу.

Народный Секретарь по финансам В.Ауссем
Народный Секретарь, управляющий делами
Секретариата Г.Лапчинский

____________
ЦДАВО України. Ф.1. Оп.1. Спр.3. Арк.7. Незасвідчена копія.


ПОСТАНОВЛЕНИЕ НАРОДНОГО СЕКРЕТАРИАТА
УКРАИНСКОЙ [НАРОДНОЙ] РЕСПУБЛИКИ
ОБ ОРГАНИЗАЦИИ КРАСНОЙ ГВАРДИИ В ХАРЬКОВЕ 
И ДРУГИХ МЕСТНОСТЯХ
7(20) января 1918 г.

Поручается Военному Революционному Комитету при ЦИК Совета Рабочих, Сельских и Красноармейских депутатов Украины приступить к организации Красной гвардии для операции в общеукраинском масштабе под руководством рабоче-крестьянского правительства Украины. Для сего Временному Революционному Комитету предлагается вступить в сношения с существующими организациями Красной гвардии в Харькове и других местностях.

Народные Секретари: 
Евгения Бош, Владимир Люксембург, Юрий Коцюбинский
Управляющий делами Секретариата Георгий Лапчинский

____________
ЦДАВО України. Ф.1. Оп.1. Спр.3. Арк.6. Незасвідчена копія.
//www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1261882&cat_id=661258

Четвертий Універсал Української Центральної Ради 1918  
До бою під Кутами лишилося 9 днів
Закон про національно-персональну автономію 1918 

ПОСТАНОВЛЕНИЕ НАРОДНОГО СЕКРЕТАРИАТА
УКРАИНСКОЙ [НАРОДНОЙ] РЕСПУБЛИКИ
23 января 1918 г.

Из-за ухода со своих мест владельцев и администраций Акционерного общества ртутного и угольного дела А.Ауэрбаха и Ко и химического завода Еванскопе под названием А.Ауэрбах и Ко при ст. Никитовке Екатерининской железной дороги Народный Секретариат Украинской Народной Республики постановил: конфисковать в народное достояние все движимое и недвижимое имущество названной фирмы, какое бы оно ни было (в долгах, наличностью, на текущем счете в банках, [ценных] бумагах и пр.), где бы оно ни находилось, и ведение дел вышеназванных предприятий возложить на Горнозаводской Комитет этих предприятий под контролем и управлением организующегося районного совета народного хозяйства.

Народный Секретарь внутренних дел Е.Бош
Народный Секретарь труда Н.Скрипник
Управляющий делами Народного Секретариата И.Кулик
____________
ЦДАВО України. Ф.1. Оп.1. Спр.3. Арк.15. Незасвідчена копія.
//www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1261882&cat_id=661258

Від бою під Крутами минуло 7 днів 
Українська Радянська Федеративна Народна Республіка (Народний Секретаріат УРФНР) 1918

Прапор Української Народної Республіки (Рад) - автономії у складі Радянської Росії («федеративної частини Російської Республіки», Російської Федерації). 12(25) грудня 1917 р. - 18 березня 1918 р.
//uk.wikipedia.org/wiki/Українська_Народна_Республіка_Рад
4 мая 1918 года на заседании «Круга спасения Дона» под председательством атамана-президента П.Н.Краснова были рассмотрены Основные законы Всевеликого Войска Донского:
ст.48 Один коренной Казачий народ, калмыки и русские ингородние-крестьяне живут на донской земле и составляют граждан Донского Присуда. Национальными цветами их были: у донских казаков - синий, васильковый, у калмыков - желтый и у русских - алый. Донской флаг состоит из трех продольных полос равной ширины: синей, желтой и алой.
//molodidov-cossacks.com/?p=7898
//ru.wikipedia.org/wiki/Всевеликое_Войско_Донское

3 коментарі:

imho сказав...

ПОСТАНОВЛЕНИЕ НАРОДНОГО СЕКРЕТАРИАТА
УКРАИНСКОЙ [НАРОДНОЙ] РЕСПУБЛИКИ
О ПЕРЕМЕЩЕНИИ ОТДЕЛЬНЫХ СЕКРЕТАРЕЙ
И ДРУГИХ ОТВЕТСТВЕННЫХ ЛИЦ ПО ДОЛЖНОСТЯМ
13 февраля 1918 г.

1) Народного Секретаря по межнациональным делам Сергея Бакинского назначить временно (до съезда железнодорожников) исполняющим обязанности Народного Секретаря путей сообщения с освобождением его от обязанностей Народного Секретаря по межнациональным делам.

2) Члена Исполнительного Комитета Полтавского Совета Рабочих и Солдатских депутатов, начальника штаба 1-й революционной армии Сергея Козюру [назначить] временно (до съезда железнодорожников) помощником Народного Секретаря путей сообщения.

Народные Секретари: Е.Бош,
Я.Мартьянов, В.Люксембург, В.Ауссем,
В.Затонский, Ю.Коцюбинский
Управляющий делами Народного Секретариата Г.Лапчинский
____________
ЦДАВО України. Ф.1. Оп.1. Спр.3. Арк.22. Незасвідчена копія.
//www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1261882&cat_id=661258

imho сказав...

З'ЇЗД РАД РОБОЧИХ, СЕЛЯНСЬКИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ
Ранішнє засідання 5/ХІІ [1917 року]*

ПРОМОВА ПЕТЛЮРИ

Я буду говорити коротко і тільки факти. А факти ті говорять, що, ледве тільки в армії явилися емісари Ради Народніх Комісарів, з українцями там не рахувалися. Ставка пучкою об пучку не вдарила, щоб піти нам назустріч в справі українізації армії. Мені в моїй роботі ставка чинила саботаж. Граючись з нами чудесними словами на нас готовили похід, і ми відчували, що нам, українській демократії, у спину хтось готує ніж.

Захищаючи права українського народу, українське правительство мусіло захищати себе, Центральну Раду і знов же той народ, що створив їх. Разом з ультиматумом большевики концентрують своє військо для розбиття Української Народньої Республіки. У Старокостянтинові, Гомелі, Брянську, збираються ті кулаки, що мають знищити всю нашу роботу національного відродження. Перші ешельони з Гомелю підходять до Бахмачу (крик з боку большевиків: „неправда"). — Правда, у мене документи в руках!

Скільки шкоди наробили большевики! Вони перші почали оголяти фронт, чого я в своїй діяльності ніколи не робив. Фронт оголяється, щоб виступити проти України. Першим мав виступити ґвардійський корпус. Ви уже знаєте, що він роззброєний. Карательні експедиції ідуть на нас з усіх боків. Але всіх заходів, щоб не пустити насильників, мною вжито.

З дозволу Генерального Секретаріяту я мусів оповісти частинну мобілізацію вільного козацтва, для внутрішньої охорони.
На ультиматум я дивлюся як на потоптання наших прав і мушу тільки сказати, що захистити їх ми зможемо! (рясні оплески).

* „Робітнича Газета", Київ, 8 грудня 1917 p., ч. 201.
http://poltava-repres.narod.ru/petlura/tvor/tom_2/81.htm

imho сказав...

Содержание страницы:

Манифест Совета Народных Комиссаров к украинскому народу с ультимативными требованиями к Центральному Совету 1917
Официальная нота Генерального Секретариата УНР Совету Народных Комиссаров (ответ на ультиматум) 1917
Официальная нота Генерального Секретариата УНР правительствам новообразованных республик России 1917
Резолюция всеукраинского съезда Советов об ультиматуме Совета Народных Комиссаров 1917
Резолюция всеукраинского съезда Советов о Центральном Украинском Совете 1917
Воззвание всеукраинского съезда Советов к народам России 1917
Совнарком Укрревштабу Петроградского Краевого Войскового Совета 1917
Укрревштаб Петроградского Краевого Войскового Совета Совнаркому 1917
Воззвание Совета Народных Комиссаров украинским рабочим, солдатам, крестьянам, ко всему украинскому народу 1917
Резолюция первого всеукраинского съезда Советов о срыве работы съезда Советов в Киеве 1917
Резолюция первого всеукраинского съезда Советов о самоопределении Украины 1917
Резолюция первого всеукраинского съезда Советов об организации власти на Украине 1917
Народный Секретариат 1917
Телеграмма Центрального Исполнительного Комитета Советов Украины Совету Народных Комиссаров об единстве интересов украинского и русского народов 1917
Доклад И.В.Сталина на заседании ВЦИК о взаимоотношениях с Центральным Советом 1917
Приветствие Совета Народных Комиссаров Рабочей и Крестьянской Раде 1917
Первый циркуляр Центрального Исполнительного Комитета Советов Украины 1917
Резолюция Совета Народных Комиссаров о переговорах с Советом 1917
Оповещение Генерального Секретариата УНР всех граждан, все судебные власти и всех комиссаров Республики 1917
Официальная нота Генерального Секретариата УНР Совету Народных Комиссаров (об условиях соглашения с Совнаркомом) 1917
Постановление 1-го Украинского съезда Западного фронта об отношении к Центральной Раде и Генеральному Секретариату 1918
Резолюция Совета Народных Комиссаров на официальную ноту Рады Совету Народных Комиссаров (об издевательстве Рады) 1917
Объявление Народным Секретариатом УНР Генерального Секретариата Центральной Рады врагом свободного украинского народа 1918
Постановление Народного Секретариата УНР о прекращении всех операций в частных кредитных учреждениях по выдаче вкладов, переводу денег и ценных бумаг на текущие счета 1918
Постановление Народного Секретариата УНР об организации Красной гвардии в Харькове и других местностях 1918
Постановление Народного Секретариата УНР о конфискации в народное достояние все движимое и недвижимое имущество Акционерного общества ртутного и угольного дела А.Ауэрбаха и Ко 1918