ЗАКОН
ПРО НАЦІОНАЛЬНО-ПЕРСОНАЛЬНУ АВТОНОМІЮ
Українська Центральна
Рада, згідно з універсалом 7-го листопада 1917 року, дня 9 січня 1918 року ухвалила
закон про національно-персональну автономію.
§1. Кожна з населюючих Україну націй має право в межах Української Народньої Республіки
на національно-персональну автономію, себто право на самостійне устроєння свого
національного життя, що здійснюється через Орган Національного Союзу, влада якого
шириться на всіх його членів, незалежно від місця їх заселення в межах Української
Народньої Республіки. Це є невіднімане право націй і ні одна з них не може бути
позбавлена цього права, або обмежена в ньому.
§2. Населяючи територію УНР націям - великоруській, єврейській і польській - право
на національно-персональну автономію дається силою цього закону. Нації же білоруська,
чеська, молдавська, німецька, татарська, грецька та болгарська можуть скористуватися
правом національно-персональної автономії, якщо до Генерального Суду про те поступить
заява від кожної нації, зокрема, підписана не менш як 10.000 громадян У.Н.Р. без
ріжниці полу і віри, не обмежених по суду у своїх політичних правах, що заявляють
про належність свою до даної нації. Генеральний Суд розглядає заяву в публичному
засіданні в срок не пізніше як через 6 місяців зо дня її подання, сповіщає про свою
постанову Генеральний Секретаріят і оголошує її до загальної відомости. Зазначені
заяви від націй, які не перелічені в цій статті, подаються на розгляд парляменту
У.Н.Р.
§3. Для здійснення зазначеного в §1 права громадяни У.Н.Р. належні до даної нації,
утворюють на території У.Н.Р. Національний Союз. Членам кожного Національного Союзу
ведуться іменні списки, які в сукупности складають Національний Кадастр, який по
складанню публікується до загальної відомости, і кожен громадянин має право вимагати
як свого включення в данний Національний Кадастр, так і виключення з нього з огляду
на заяву про неналежність його до даної нації.
§4. Національний Союз користується правом законодавства і врядування в межах компетенції,
котра точно установлюється в порядкові, зазначеному в параграфі 7 цього закону.
Національному Союзові виключно належить право представництва даної нації, яка живе
на території У.Н.Р., перед державними і громадськими установами. Законодатні постанови,
які видаються Національними Зборами в межах компетенції Національного Союзу (§9),
належать до оголошення в загальноустановленому порядку.
§5. З загальних засобів У.Н.Р. та органів місцевого самоврядування одчисляється
в розпорядження Національного Союзу на справи. якими він завідує, із сум, взагалі
призначених на ці справи, певні частини, пропорціональні кількости членів даного
Національного Союзу.
§6. Національний Союз установляє свій щорічний бюджет і має право оподаткування
своїх членів на підставах, установлених для загальнодержавного оподаткування, за
своєю відповідальністю робити позики і приймати инші фінансові заходи для забезпечення
діяльности Національного Союзу.
§7. Обсяг справ, належних до компетенції Національного Союзу і окремих його органів,
як рівно і устрій установ, опреділяється постановою Установчих Зборів даної нації,
котрі разом з цим опреділяють і порядок зміцнення своїх постанов. Прийняті постанови,
які торкаються обсягу компетенції Національного Союзу, належать до розгляду і ствердження
Установчими Зборами У.Н.Р. або її парляменту.
Примітка: Незгідності, які можуть виникати з цього
приводу між Національними Установчими Зборами і Установчими Зборами У.Н.Р. або її
парляменту, розв'язуються погоджуючою комісією, котра складається з однакового числа
представників від цих установ. Постанови погоджуючої комісії переходять на остаточне
ствердження Установчих Зборів У.Н.Р. або її парляменту.
§8. Національні Установчі Збори утворюються з членів, обраних належними до даної
нації громадянами У.Н.Р., котрим вийшло 20 років, на основі загального без ріжниці
полу і віри і рівного виборчого права через безпосередні вибори і таємне голосування
з приложенням принципу пропорціонального представництва.
§9. Органи Національного Союзу є органи державні. Вищим представницьким органом
Національного Союзу є Національні Збори, які обираються членами Союзу на основах,
зазначених в §8. Вищим виконавчим органом союзу є Національна Рада, котра обирається
Національними Зборами і перед ними відповідає.
§10. Усі суперечки по питанню компетенції, які виникають між органами національного
Союзу, з одного боку, та органами державного урядування, місцевого самоврядування
і інших Національних Союзів, з другого боку, розв'язуються адміністративним судом.
Голова Української
Центральної Ради М. Грушевський
Секретар Української
Центральної Ради [Є.] Онацький
[9(22) січня 1918 р.]
[9(22) січня 1918 р.]
____________
Зозуля Я. Велика українська
революція. С. 85-86.
//hist-dokyments.narod.ru/Ukr-revolution/avtonomija.htm
//uk.wikipedia.org/wiki/Онацький_Євген_Дометійович
//www.archives.gov.ua/Sections/AktZl/Revolution_1917-1921_p2/index.php?65#photo
§11. Національні союзи У.Н.Р. мають право єднатися з існуючими в межах Російської Федеративної Республіки національними союзами відповідних націй.
//www.archives.gov.ua/Sections/AktZl/Revolution_1917-1921_p2/index.php?65#photo
§11. Національні союзи У.Н.Р. мають право єднатися з існуючими в межах Російської Федеративної Республіки національними союзами відповідних націй.
____________
//sb7878.ucoz.ru/publ/62-1-0-162
До Бою під Крутами лишилося 7 днів
.png)
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар