Тетяна Івженко. Страх і затаєна злість стають головними рисами суспільних настроїв

Україна вийшла на перше місце в Європі за рівнем недовіри громадян до інститутів державної влади.

Люди з тривогою говорять про власне майбутнє, побоюючись зниження рівня життя. І при цьому негативно ставляться до багатіїв, пов’язаних з політиками і які роблять вплив на політику. Проведені нещодавно опитування громадської думки показують: страх і затаєна злість стають головними рисами суспільних настроїв.

Цього тижня в Києві оприлюднені результати декількох соцопитувань, що характеризують стан суспільства. Про ставлення громадян до влади розповів заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха. За його словами, рівень довіри українців до державних органів, політиків, партій - найнижчий в Європі, він не перевищує 1,99 [середній бал за шкалою: 0 - «зовсім не довіряю», 10 - «повністю довіряю»].

Тільки за окремими пунктами ситуація гірша в деяких країнах, що переживають гостру кризу, - наприклад, у Греції. Головаха зазначив, що недовіра до влади стає традиційною для України, вона не пов’язана з конкретними рішеннями або ситуаціями. Громадяни звикли довіряти астрологам більше, ніж політикам.

Цю ситуацію частково прояснили відповіді громадян на інший блок питань - про ставлення до багатих. З’ясувалося, що 87% українців не вірять в чесне накопичення капіталів тими, кого звикли іменувати олігархами. 14% упевнені, що багатії, незалежно від імен, «повинні сидіти у в’язниці». Правда, більшість - 70% - вважають достатнім, щоб держава змусила багатьох сплачувати податки, інвестувати в економіку і створювати нові робочі місця. І лише 2% підтримують ідею делегування олігархів в систему влади.

Особливо дратують громадян новини про те, як з року в рік збільшуються капітали найбагатших українців. У 2012-му в країні збільшилася кількість мільйонерів і мільярдерів, а «старі олігархи» вперше очолили список найбагатших громадян СНД. При цьому пенсії та зарплата бюджетників збільшилися на кілька доларів. Вже кілька років економісти і політологи застерігають владу, що зростання розриву між доходами найбагатших і найбідніших громадян стає серйозною політичною проблемою. Минулого літа президент Віктор Янукович згадав про це, сказавши в ході зустрічі з представниками вертикалі виконавчої влади: «Нам треба скоротити той величезний розрив, який існує між багатими і бідними. Піти назустріч бідним. Створити умови, щоб у здорових людей була можливість працювати, а тим, хто вже не здатний це робити, надати надійний соціальний захист».

Експерт Центру Разумкова Віктор Замятін зазначив, що слова президента пролунали в період парламентської передвиборчої кампанії, але відтоді ситуація погіршилася. «Ми бачимо, що відбувається в економіці, - спад виробництва, дефіцит держбюджету, період пікових виплат за зовнішніми боргами і невирішена ситуація з новими стабілізаційними запозиченнями. Другий місяць року, а окремим категоріям бюджетників вже затримують зарплату. В цій ситуації зрозуміла тривога громадян про своє майбутнє. Якщо влада спробує ще тугіше затягнути пояси найбідніших, то людей просто заженуть в кут», - сказав він «НГ».

За даними Інституту соціології НАНУ, в кінці минулого року половина громадян країни висловлювала різке невдоволення ситуацією, в якій вони перебувають. Про відсутність впевненості у завтрашньому дні заявили 72%, про зростання тривоги - 29%, про свої почуття розгубленості і страху - 33%. Водночас опитування, проведене Центром Разумкова, підтвердив найвищий рівень недовіри до влади і визначив, кому ж довіряють українці. Найвищий рейтинг довіри у церкві (незалежно від конфесії) - 67%, майже стільки ж - у ЗМІ, у громадських організацій - 40%.

Що відбувається в суспільстві, намагається з’ясувати й Інститут Горшеніна, який проводить власний експертний форум. Його учасники, аналізуючи ситуацію, дійшли висновку, що протестні настрої в Україні потроху трансформуються в стан прихованої злості: люди не довіряють ані владі, ані опозиції, не бачать нових політичних лідерів, не вірять в чесність суду, бояться корумпованої системи силових відомств. Тобто хочуть змін і відчувають власне безсилля.

«Я б назвав цей стан агресивною апатією суспільства. Думаю, агресія буде наростати, а рівень апатії знижуватися», - уточнив «НГ» керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. Він пояснив, що зовні спокійна ситуація збережеться доти, доки, як зараз, влада не буде провокувати суспільство, хоча й не буде намагатися вступити в діалог з ним. «Але коли, де і чому ситуація вибухне - ніхто не скаже. Такою іскрою може стати начебто рядова ситуація: скажімо, несправедливість по відношенню не до політика чи громадського діяча, а до нікому доти не відомої людини, пересічного громадянина», - зазначив він. Подібним чином, як відомо, почалася арабська весна.

Експерти кажуть, що локальні акції протесту проти свавілля чиновників або несправедливості судових рішень в Україні відбуваються регулярно, їх кількість збільшується, хоча ці акції і не привертають уваги ЗМІ, збираючи по декілька сотень чоловік. «Маленькі струмочки протестів можуть рано чи пізно злитися воєдино», - прогнозує відомий громадський діяч Володимир Чемерис.

Політологи вважають, що політики уловили частину цієї тенденції. Протистояння у Верховній Раді, яке триває другий тиждень, вже породжує заклики провести дострокові парламентські і президентські вибори. Політолог Віталій Бала вважає, що це поки тільки політична бравада: «Як тільки лідери партій уважно придивляться до результатів соцопитувань, так відразу ж відмовляться від ідеї перевиборів. Адже менш ніж за півроку після голосування думка виборців дуже сильно змінилося: голоси зараз втратила б і Партія регіонів, і «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Стабільний електорат тільки в комуністів, УДАРу Віталія Кличка і «Свободи» Олега Тягнибока. І це значить, що суспільні настрої дуже швидко радикалізуються, українці стають дедалі більш рішучими, нетерплячими». Ситуація, мабуть, буде посилюватися до президентської кампанії 2015 року.

Тетяна Івженко, 14.02.2013 року

//www.ng.ru/cis/2013-02-14/1_yanukovich.html

//news.finance.ua/ua/toplist/~/1/2/296724

Томас Маркерт. Закон про референдум може загрожувати стабільності України

Джанні Букіккіо. Конституційна реформа має стати завданням Верховної Ради, а не референдуму 

Венеціанський «карнавал» у Києві 

Томас Маркерт. Схоже, завдання Конституційної Асамблеї - затверджувати ідеї Банкової 

Конституційна реформа: нові реалії 

Конституционная Ассамблея второй свежести

Сергій Грабовський. Бережіть Верховну Раду 

Андрій Дуда. Майже 40% українців підтримують ідею Конституанти 

Віктор Чумак. Президентство в обмін на конституанту?

Круглий стіл "Перспективи модернізації в Україні і тенденції змін суспільної свідомості" //www.dif.org.ua/ua/events/perspekizaclnoi-svidomosti.htm

Дослідження "Україна - 2013: між виборами і перед вибором"

//www.razumkov.org.ua/upload/Ukraine-2013_ukr.pdf