четвер, 14 лютого 2013 р.

Тетяна Івженко. Страх і затаєна злість стають головними рисами суспільних настроїв


Україна вийшла на перше місце в Європі за рівнем недовіри громадян до інститутів державної влади.

Люди з тривогою говорять про власне майбутнє, побоюючись зниження рівня життя. І при цьому негативно ставляться до багатіїв, пов’язаних з політиками і які роблять вплив на політику. Проведені нещодавно опитування громадської думки показують: страх і затаєна злість стають головними рисами суспільних настроїв.

Цього тижня в Києві оприлюднені результати декількох соцопитувань, що характеризують стан суспільства. Про ставлення громадян до влади розповів заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха. За його словами, рівень довіри українців до державних органів, політиків, партій - найнижчий в Європі, він не перевищує 1,99 [середній бал за шкалою: 0 - «зовсім не довіряю», 10 - «повністю довіряю»].

Тільки за окремими пунктами ситуація гірша в деяких країнах, що переживають гостру кризу, - наприклад, у Греції. Головаха зазначив, що недовіра до влади стає традиційною для України, вона не пов’язана з конкретними рішеннями або ситуаціями. Громадяни звикли довіряти астрологам більше, ніж політикам.

Цю ситуацію частково прояснили відповіді громадян на інший блок питань - про ставлення до багатих. З’ясувалося, що 87% українців не вірять в чесне накопичення капіталів тими, кого звикли іменувати олігархами. 14% упевнені, що багатії, незалежно від імен, «повинні сидіти у в’язниці». Правда, більшість - 70% - вважають достатнім, щоб держава змусила багатьох сплачувати податки, інвестувати в економіку і створювати нові робочі місця. І лише 2% підтримують ідею делегування олігархів в систему влади.

Особливо дратують громадян новини про те, як з року в рік збільшуються капітали найбагатших українців. У 2012-му в країні збільшилася кількість мільйонерів і мільярдерів, а «старі олігархи» вперше очолили список найбагатших громадян СНД. При цьому пенсії та зарплата бюджетників збільшилися на кілька доларів. Вже кілька років економісти і політологи застерігають владу, що зростання розриву між доходами найбагатших і найбідніших громадян стає серйозною політичною проблемою. Минулого літа президент Віктор Янукович згадав про це, сказавши в ході зустрічі з представниками вертикалі виконавчої влади: «Нам треба скоротити той величезний розрив, який існує між багатими і бідними. Піти назустріч бідним. Створити умови, щоб у здорових людей була можливість працювати, а тим, хто вже не здатний це робити, надати надійний соціальний захист».

Експерт Центру Разумкова Віктор Замятін зазначив, що слова президента пролунали в період парламентської передвиборчої кампанії, але відтоді ситуація погіршилася. «Ми бачимо, що відбувається в економіці, - спад виробництва, дефіцит держбюджету, період пікових виплат за зовнішніми боргами і невирішена ситуація з новими стабілізаційними запозиченнями. Другий місяць року, а окремим категоріям бюджетників вже затримують зарплату. В цій ситуації зрозуміла тривога громадян про своє майбутнє. Якщо влада спробує ще тугіше затягнути пояси найбідніших, то людей просто заженуть в кут», - сказав він «НГ».

За даними Інституту соціології НАНУ, в кінці минулого року половина громадян країни висловлювала різке невдоволення ситуацією, в якій вони перебувають. Про відсутність впевненості у завтрашньому дні заявили 72%, про зростання тривоги - 29%, про свої почуття розгубленості і страху - 33%. Водночас опитування, проведене Центром Разумкова, підтвердив найвищий рівень недовіри до влади і визначив, кому ж довіряють українці. Найвищий рейтинг довіри у церкві (незалежно від конфесії) - 67%, майже стільки ж - у ЗМІ, у громадських організацій - 40%.

Що відбувається в суспільстві, намагається з’ясувати й Інститут Горшеніна, який проводить власний експертний форум. Його учасники, аналізуючи ситуацію, дійшли висновку, що протестні настрої в Україні потроху трансформуються в стан прихованої злості: люди не довіряють ані владі, ані опозиції, не бачать нових політичних лідерів, не вірять в чесність суду, бояться корумпованої системи силових відомств. Тобто хочуть змін і відчувають власне безсилля.

«Я б назвав цей стан агресивною апатією суспільства. Думаю, агресія буде наростати, а рівень апатії знижуватися», - уточнив «НГ» керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. Він пояснив, що зовні спокійна ситуація збережеться доти, доки, як зараз, влада не буде провокувати суспільство, хоча й не буде намагатися вступити в діалог з ним. «Але коли, де і чому ситуація вибухне - ніхто не скаже. Такою іскрою може стати начебто рядова ситуація: скажімо, несправедливість по відношенню не до політика чи громадського діяча, а до нікому доти не відомої людини, пересічного громадянина», - зазначив він. Подібним чином, як відомо, почалася арабська весна.

Експерти кажуть, що локальні акції протесту проти свавілля чиновників або несправедливості судових рішень в Україні відбуваються регулярно, їх кількість збільшується, хоча ці акції і не привертають уваги ЗМІ, збираючи по декілька сотень чоловік. «Маленькі струмочки протестів можуть рано чи пізно злитися воєдино», - прогнозує відомий громадський діяч Володимир Чемерис.

Політологи вважають, що політики уловили частину цієї тенденції. Протистояння у Верховній Раді, яке триває другий тиждень, вже породжує заклики провести дострокові парламентські і президентські вибори. Політолог Віталій Бала вважає, що це поки тільки політична бравада: «Як тільки лідери партій уважно придивляться до результатів соцопитувань, так відразу ж відмовляться від ідеї перевиборів. Адже менш ніж за півроку після голосування думка виборців дуже сильно змінилося: голоси зараз втратила б і Партія регіонів, і «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Стабільний електорат тільки в комуністів, УДАРу Віталія Кличка і «Свободи» Олега Тягнибока. І це значить, що суспільні настрої дуже швидко радикалізуються, українці стають дедалі більш рішучими, нетерплячими». Ситуація, мабуть, буде посилюватися до президентської кампанії 2015 року.

Тетяна Івженко, 14.02.2013 року
//www.ng.ru/cis/2013-02-14/1_yanukovich.html
//news.finance.ua/ua/toplist/~/1/2/296724

Томас Маркерт. Закон про референдум може загрожувати стабільності України
Джанні Букіккіо. Конституційна реформа має стати завданням Верховної Ради, а не референдуму 
Венеціанський «карнавал» у Києві 
Томас Маркерт. Схоже, завдання Конституційної Асамблеї - затверджувати ідеї Банкової 
Конституційна реформа: нові реалії 
Конституционная Ассамблея второй свежести
Сергій Грабовський. Бережіть Верховну Раду 
Андрій Дуда. Майже 40% українців підтримують ідею Конституанти 
Віктор Чумак. Президентство в обмін на конституанту?

Круглий стіл "Перспективи модернізації в Україні і тенденції змін суспільної свідомості" //www.dif.org.ua/ua/events/perspekizaclnoi-svidomosti.htm
Дослідження "Україна - 2013: між виборами і перед вибором"
//www.razumkov.org.ua/upload/Ukraine-2013_ukr.pdf

4 коментарі:

Вадим Мурачов сказав...

12.02.2013 | УНІАН
Україна за рівнем довіри до влади посідає останні місця в Європі

За показниками довіри до інститутів влади Україна, за даними Європейського соціального дослідження, посідає останні місця серед європейських країн. Євген Головаха

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час круглого столу «Перспективи модернізації в Україні і тенденції змін суспільної свідомості» повідомив заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук Євген Головаха.

Таким чином, відзначив він, у 2011 році довіра українців до парламенту становила 1,99 бала за 10-бальною шкалою (останнє місце серед 26 європейських країн), довіра до судово-правової системи становила 2,26 бала (останнє місце), довіра до міліції - 2,5 бала (останнє місце).

За довірою до політиків (1,85 бала) Україна випереджає лише Грецію, а за довірою до політичних партій (1,99 бала) випереджає лише Грецію і Хорватію і розміщується на одному рівні з Болгарією.

Порівняння чотирьох хвиль дослідження засвідчує, що найвищі показники рівня довіри до державних інститутів були у 2005 році, а найнижчі - у період кризи 2009 року.

Крім того, в дослідженні відзначається, що показники довіри тісно пов’язані з показниками рівня задоволеності громадян. Так, у 2011 році українці були найменш задоволені життям, якщо порівняти з громадянами 26 європейських країн (4,82 бала за 10-бальною шкалою).

Також українці почуваються найменш щасливими (5,86 бала), у незадоволеності діяльністю уряду (2,25 бала) та станом економіки (2,25 бала) гірше за українців почувалися лише греки.

Водночас Є.Головаха висловив переконання, що недовіра українців до реформ у країні є значно гіршим чинником. «Не так недовіра до влади, а гірше те, що країні так і не вдалося, незважаючи на безліч декларативних заяв, розробити реальну програму реформ», - сказав він. Інститут соціології НАН України бере участь у міжнародному порівняльному проекті «Європейське соціальне дослідження» з 2005 року. Усього було проведено 4 хвилі опитувань (2005, 2007, 2009 та 2011 рр.). Щоразу було опитано близько 2000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України.

http://www.unian.ua/news/552776-ukrajina-za-rivnem-doviri-do-vladi-posidae-ostanni-mistsya-v-evropi.html

Вадим Мурачов сказав...


11.02.2013 | УНІАН
Минулого року 15% українців ще вірили у покращення

Переважна більшість українців - 73% - торік не були упевнені у своєму майбутньому.

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час круглого столу «Перспективи модернізації в Україні і тенденції змін суспільної свідомості» повідомив член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор соціологічних наук Микола Шульга, посилаючись на дані опитування.

Він зазначив, що, згідно з дослідження, двом третинам молоді не вистачає впевненості у майбутньому. Відповідний показник у людей віком старших за 55 років становить 75%. А серед жінок більше тих, кому не вистачає впевненості у майбутньому: 74% проти 71% у чоловіків.

Водночас, лише 7% опитаних вистачає впевненості у своєму майбутньому. Проте, говорячи про очікування на 2013 рік, 15% населення вірили, що життя більш-менш налагодиться, а 51% вважали, що жодного поліпшення не відбудеться.

Крім того, на сьогодні 51% українців незадоволений своїм становищем у суспільстві і лише 19% - задоволені.

У дослідженні також відзначається, що у сприйнятті власного майбутнього у людей переважає надія - 51%, у 28% опитаних - оптимізм. Проте у 29% населення переважає тривога, у 18% - розгубленість, у 15% - страх. В той же час, говорячи про майбутнє країни, у 47% респондентів переважає надія, оптимізм - у 20%, тривога - у 35% та страх - у 17%.

http://www.unian.ua/news/552650-minulogo-roku-15-ukrajintsiv-sche-virili-u-pokraschennya.html

Вадим Мурачов сказав...

11.02.2013 | УНІАН
58% українців вважають, що події в країні розвиваються у неправильному напрямку

Як передає кореспондент УНІАН, про це свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова, оприлюдненого сьогодні в ході презентації аналітичного дослідження «Україна - 2013: між виборами і перед вибором».

22,8% опитаних вважають, що Україна розвивається в правильному напрямі, ще 19,2% вагалися з відповіддю.

Найменше українці підтримують діяльність українських судів - повністю підтримують 5,7% (окремі заходи судів підтримують ще 26,5%), не підтримують діяльність суддів 57,5% українців.

Діяльність Верховної Ради підтримують 6,4% опитаних (окремі дії 35,5%, не підтримують - 52,6%); НБУ має повну підтримку у 7,6% населення (окремі дії 29,2%, не підтримують - 42,6%); органи прокуратури - 7,7% (окремі дії 28,1%, не підтримують - 49,3%); органи внутрішніх справ - 8,3% (окремі дії 29,9%, не підтримують - 53,0%), уряд - 8,7% (окремі дії 36,4%, не підтримують - 49,1%); обласні державні адміністрації - 9% (окремі дії 41,8%, не підтримують - 34,5%), районі державні адміністрації - 9,8% (окремі дії 43,5%, не підтримують - 33,0%), органи місцевого самоврядування - 12,2% (окремі дії 46,3%, не підтримують - 29,9%), СБУ - 13,5% (окремі дії 34,0%, не підтримують - 35,5%), Президента України 15,5% (окремі дії 32,5%, не підтримують - 48,1%), ЗСУ - 20,1% (окремі дії 35,6%, не підтримують - 30,1%).

Водночас найбільшою довірою в Україні користується церква - 66,5% проти 23,8% тих, хто їй не довіряє, та 9,8% тих, хто не визначився. На другому місці українські ЗМІ, їм довіряють 61% громадян (34,2%, 4,8%); третє місце посіли російські ЗМІ - 46,7% (41,9%, 11,4%); західні ЗМІ - 46% (37,6%, 16%); громадським організаціям довіряють 40,2% (42,5%,17,2%); профспілкам - 35,1% (45,4%, 19,5%); НБУ - 28,8% (54,3%, 16,9%), суду в Україні - 22,7% (64,9%,12,4); політичним партіям - 21,2% (69,2%, 9,5%). Найменше українці довіряють комерційним банкам - 17,9% (69,5%, 12,8%).

Соціологічна служба Центру Разумкова провело опитування з 15 по 20 листопада у всіх регіонах України. Опитано 2010 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки - 2,3%.

http://www.unian.ua/news/552667-bilshosti-ukrajintsiv-ne-podobaetsya-yak-rozvivayutsya-podiji-v-krajini-opituvannya.html

Вадим Мурачов сказав...

06.02.2013 | Институт Горшенина
«Затаенная злоба» украинцев может спровоцировать социальные изменения

6 февраля 2013 года прошел первый этап Национального экспертного форума "УКРАИНА-2013: ПРОГНОЗ", организованного Институтом Горшенина…

«В стране существует ситуация некоей неопределенности. Неопределенности во внешней и внутренней политике, неоднозначные настроения в обществе и т.д. Поэтому люди часто обращаются к экспертам, людям, которым они доверяют, с просьбой спрогнозировать дальнейшее развитие ситуации. Сегодня таких людей - экспертов, которых мы действительно считаем профессионалами, мы пригласили сюда», - сказал президент Института Горшенина ВАДИМ ОМЕЛЬЧЕНКО, открывая Форум.

По его мнению, политическую повестку дня в Украине сегодня в значительной степени формирует экономическая ситуация. При этом Вадим Омельченко прогнозирует усиление фискального давления. «Очевидно, что экономическая ситуация в Украине очень сложная. С внешними заимствованиями, однако, пока не складывается. Значит, деньги необходимо искать внутри страны. Как это возможно? Один из верных способов - усиление фискального давления. Прежде всего - на так называемых олигархов. Причем платить, скорее всего, заставят каждого, кого назовут этим самым олигархом», - отметил Президент Института Горшенина.

В то же время, по мнению Вадима Омельченко, несмотря на то, что «рейтинг власти, Президента и Партии регионов остается очень высоким», сегодня в Украине назрели скрытые протестные настроения общества. «В ходе прошлогодней парламентской избирательной кампании социологи фиксировали очень высокий уровень так называемого «з.о.». На профессиональном сленге социологов так называются не определившиеся избиратели (от «затрудняюсь ответить»). Уровень «з.о.» остается достаточно высоким и сегодня. В зависимости от региона, это может быть от 30 до 50 процентов. Важно отметить, что в день выборов «з.о.» не распределилось пропорционально между участниками гонки, но полностью перешло оппозиции. Очевидно, это свидетельствует о наличии протестных настроений. Пока еще - скрытых. Настроений, которые я бы даже назвал затаенной злобой», - добавил Президент Института Горшенина.

В свою очередь, общественный и политический деятель ВЛАДИМИР ЧЕМЕРИС высказал мнение, что в Украине назревают социальные изменения, инициатором которых является именно общество.

«Мотором, который может привести к социальным изменениям, является именно общество. Гражданское общество в Украине сильнее, чем в России или Беларуси, потому что оно влияет на решения, которые принимаются», - отметил эксперт.

По словам Владимира Чемериса, именно общество своими акциями протеста не допустило принятие ряда законопроектов, которые ущемляют права профсоюзов, студентов и других социальных групп и слоев. При этом, общественный деятель подчеркнул, что импульсом для социальной активности являются именно социально-экономические, а не политические проблемы.

«Все меньше граждан поддерживает как власть, так и оппозицию. На первый план выходят социальные протесты. Но это не означает, что маленькие ручейки протестов не могут вылиться в большой. У меня оптимистическое видение. Но увидим, в этом году эти изменения произойдут или в следующем. Думаю, что поводом для социального взрыва может быть нарушение прав человека, но не политиков, а каких-то других людей», - резюмировал В.Чемерис…

http://institute.gorshenin.ua/news/964_zataennaya_zloba_ukraintsev_mozhet.html