до українського народу, на Україні
Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!
Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землі.
Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від салдацьких казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й боротися за ті права і вольности.
Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так:
Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на свої землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.
Ті ж закони, що мають лад давати по всій російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті.
Ніхто краще нас не може знати, чого нам треба і які закони для нас луччі.
Ніхто краще наших селян не може знати, як порядкувати своєю землею. І через те ми хочемо, щоб після того, як буде одібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, манастирські та инші землі у власність народів, як буде видано про це закона на Всеросійському Учредительному Зібранні, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало тільки нам самим, нашим Українським Зборам (Соймові).
Так сказали виборні люде з усієї Землі Української.
Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам бути на чолі нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної автономної України.
І ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя і приступили до тієї великої роботи.
Щоб Російське Правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого народу на автономію.
Щоб Центральне Російське Правительство по всіх справах, що торкаються України, мало при собі нашого комісара по українських справах.
Щоб місцева власть на Вкраїні була об'єднана одним представником від Центрального Російського Правительства, се-б то, вибраним нами, комісаром на Вкраїні.
Щоб певна частина грошей, які збираються в Центральну казну з нашого народу, була віддана нам, представникам сього народу, на національно-культурні потреби його.
Всі сі домагання наші Центральне Російське Правительство одкинуло.
Центральне Російське Правительство не схотіло мати при собі нашого комісара, не схотіло разом з нами творити новий лад.
Так само не схотіло признати комісара на Україну, щоб не могли разом з ним вести наш край до ладу й порядку.
І гроші, що збираються з нашої землі, одмовилось повернути на потреби нашої школи, освіти й організації.
І тепер, Народе Український, нас приневолено, щоб ми самі творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя та занепад. Коли Тимчасове Російське Правительство не може дати лад у нас, коли не хоче стати разом з нами до великої роботи, то ми самі повинні взяти її на себе. Се наш обов'язок перед нашим краєм і перед тими народами, що живуть на нашій землі.
І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.
Отже, хай кожен член нашої нації, кожен громадянин села чи города однині знає, що настав час великої роботи.
Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси Українського Народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою.
Там, де через якість причини адміністративна влада зосталась в руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам повести широку дужу організацію та освідомлення народу, і тоді перевибирати адміністрацію.
В городах і тих місцях, де українська людність живе всуміж з иншими національностями,приписуємо нашим громадянам негайно прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і разом з нами приступить до підготовки нового правильного життя.
Центральна Рада покладає надію, що народи неукраїнські, що живуть на нашій землі, також дбатимуть про лад та спокій в нашім краю, і в сей тяжкий час вседержавного безладдя дружно, одностайно з нами стануть до праці коло організації автономної України.
І коли ми зробимо сю підготовчу організаційну роботу, ми скличемо представників від усих народів Землі Української і виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми підготовим, Всеросійське Учредительне Зібрання має затвердити своїм законом.
Народе Український! Перед твоїм вибраним органом - Українською Центральною Радою стоїть велика і висока стіна, яку їй треба повалити, щоб вивести народ свій на вільний шлях.
Треба сил для того. Треба дужих, сміливих рук. Треба великої народньої праці. А для успіху тої праці насамперед потрібні великі кошти (гроші). До сього часу український народ всі кошти свої оддавав у Всеросійську Центральну Казну, а сам не мав та не має тепер від неї того, що повинен би мати за се.
І через те ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім організованим громадянам сел і городів, всім українським громадським управам і установам з 1-го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно, регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради.
Народе Український! В твоїх руках твоя доля. В сей трудний час всесвітнього безладдя й роспаду докажи своєю одностайністю і державним розумом, що ти, народ (робітників), народ хліборобів, можеш гордо і достойно стати поруч з кожним організованим, державним народом, як рівний з рівним.
Ухвалено:
Київ, року 1917, місяця червня (іюня) числа 10 (23).
____________
(Орфографія документів, поданих у книзі,
зберігається за винятком явних помилок. - Ред).
//gska2.rada.gov.ua/site/const/universal-1.html
ЦДАВО України, ф.1115, оп.1, спр.4, арк.9 зв. //www.archives.gov.ua/Sections/Constitution/2/index.php?21
Четвертий Універсал Української Центральної Ради 1918
Закон про національно-персональну автономію 1918
Конфлікт революцій. Українська Центральна Рада та Рада Народних Комісарів («Генеральський» і Народний Секретаріат УНР) 1917-1918-у/р
Проект Конституції Української Народньої Республіки 1917
Закон про утворення Генерального Суду 1917
Закон про правонаступництво. Закон про порядок прийняття законів 1917
(IІІ) Універсал Української Центральної Ради 1917
Жовтневе повстання. Комітет Охорони Революції 1917
Проект загальної відозви Генерального Секретаріату України (про прийняття всієї повноти влади) 1917
Постанови 3-го всеукраїнського військового з’їзу 1917
Меморандум Генерального Секретаріату України Тимчасовому Урядові Російської Республіки 1917
(ІІ) Декларація Генерального Секретаріату України 1917
Звернення Генерального Секретаріату до Народу України 1917
Домагання (імперативний мандат) делегатів Демократичної наради від України 1917
З’їзд народів і областей Росії (Михайла Грушевського) 1917
Резолюція Української Центральної Ради про Інструкцію Генеральному Секретаріатові 1917
Звернення Генерального Секретаріату до революційної демократії Росії 1917
Тимчасова Інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового Уряду на Україні 1917
Статут вищого управління України («Конституція автономного устрою України») 1917
(IІ) Універсал Української Центральної Ради 1917
Декларація Тимчасового Уряду про призначення Генерального Секретаріату на Україні 1917
Повідомлення Комітету Центральної Ради про організацію Генерального Секретаріату 1917
(І) Декларація Генерального Секретаріату Центральної Української Ради 1917
Декларація делегації Центральної Ради до Тимчасового Уряду і Петроградської Ради про Автономію України 1917
До бою під Крутами лишилося 7 місяців та 6 днів
Всеукраїнський національний конгрес. Проект автономного статуту України 1917
2 коментарі:
Резолюція Української Центральної Ради з приводу відповіді Тимчасового Правительства на домагання, предложені делегацією Української Центральної Ради (3 червня 1917 р.)
Обміркувавши одповідь Тимчасового Російського Уряду на домагання Української Центральної Ради і зважаючи на те, що признання права українського народу на автономію відповідає його трудовим і національним інтересам, загальні збори Центральної Ради, поповненої Радою Селянських Депутатів та Військовим Генеральним Комітетом признали, що одкинувши домагання Центральної Ради, Тимчасовий Російський Уряд свідомо пішов в супереч інтересів трудового народу на Україні і в супереч ним же (урядом) проголошеного принципу самовизначення народів. Через це Збори Центральної Ради визнають необхідним:
1. Звернутися до всього українського народу з закликом організуватися і приступити до негайного закладання підвалин автономного ладу на Україні.
2. Центральна Рада вважає потрібним негайно видати до українського народу універсал, в якому має вияснити суть домагань української демократії представленої Центральною Радою, а також ті завдання, які стоять перед нею в творенню автономного ладу на Україні разом з іньши-ми національностями Української Землі.
3. Загальні збори визнають, що Центральна Рада вжила всіх заходів, щоб порозумітися з Тимчасовим Російським Урядом в справі оголошення принціпу автономії України і з огляду на те, що стихійний зріст українського руху набирає все більших розмірів, що відмова Тимчасовим Урядом може той рух направити по небажаному напрямку. Уряд Центральної Ради постановляє тепер ще з більшим напруженням сил стати до організації й направлення того руху, щоб не довести край і всю Росію до анархії і занепаду здобутків революції.
Хрестоматія з історії держави і права України
http://textbooks.net.ua/content/view/982/17/
Наказ Делегації Центральної Ради
до Тимчасового Уряду (11 травня 1917 р.)
1. Добитися видання деклярації в справі автономії України.
2. Іменування Краевого комісара і поручения йому сформування Краєвої Ради України за порозумінням з Центральною Радою.
3. Призначення в розпорядження Центральної Ради засобів з Государ-ственнаго Казначейства на цілі національні, культурні і організаційні -при чім на трати сего місяця мало бути для неї одкритий біжучий рахунок в Государственнім Банку на 5 міліонів. (Як біжучі предмети рос-ходів можна вказати: покупка і організація друкарень для народних газет і літератури, підготовку підручників, стипендії для підготовки наукових сил, театрови, удержанія народніх інструкторів, підмогу науковим інструкціям, розсилку інструкторів на провінцію, підмогу національним організаціям, організацію інформації російської преси). На найблизші видатки необхідно 500000 валюти.
4. Допущення Українських представників до участи в мировій конференції. Для підготовки має бути дозволений виїзд українських представників до нейтральних держав для порозуміння з заграничними українцями і утворене там постійне бюро.
5. Утворення Українського міністерства чи статс-секретаріату при правительстві.
6. В військових справах крім військових резолюцій домаганнє імено-вання українців начальниками воєнних округів, взагалі начальників воєнної управи, українізації Київського гарнізона.
7. В освітніх справах: негайного заменовання попечителями: Одеської Округи - Наутленка, помічником (або окр. інсп.) Володимира Моисеевича Чеховського, Харківського - професора Сумцова і помічника (або окр. інсп.) Олексія Августиновича Левицького, директора Таган-рогської Коммерційної школи - для української теріторїї округи, і поручение їм негайно проводити українізацію школи в українських місцевостях. Також інструкції Кавказському попечителеві щодо українських місцевостей. Міністерство повинно дати накази попечителям і що до українізації в середній школі, і звернутися з такими ж інструкціями до вищих шкіл, в дусі постанов секції вищої школи негайно утворити вказані там кафедри українознавства, дати засоби для паралельних курсів і т. і.
8. В справах церковних - усунення владиків Великоросів і иньших неприхильних виборній організації української церкви, в дальним пляні признання принципа автокефальносте української церкви, себто освобождения її вид синодальної власти.
9. Дозвіл на виїзд за границю Галичанам висланцям, виїзду на Україну обранцям, відібраннє фондів від москвофільських організацій (фондів публічних).
10. Заходи против конрреволюційної пропаганди, яка ведеться під антиукраїнським прапором.
11. Вияснення діяльносте Київського Виконавчого Комітету, солдатських і робочих депутатів і в зв'зку з сим невідповідальність виділення Київа з губернії.
12. Введення українців в склад Петроградського Телеграфного агенства.
13. Холмським комісаром предложите Лоського, тепер начальник міліції в Каменці.
Хрестоматія з історії держави і права України
//textbooks.net.ua/content/view/981/17/
Дописати коментар