четвер, 16 лютого 2012 р.

Ухвалювати зміни до Конституції буде нова Верховна Рада


Під час спілкування з першим Президентом незалежної України Леонідом Кравчуком складається враження, що він вірить в Конституційну асамблею та прагнення Віктора Януковича демократизувати та «європеїзувати» Конституцію. Принаймні, він захоплено розповідає про напрацювання збалансованих змін з урахуванням рекомендацій європейських інституцій.

Не дивно, адже після відкритої підтримки на президентських виборах Юлії Тимошенко іншого вибору, аби не бути в немилості влади, в Леоніда Макаровича немає. Він вміє знаходити спільну мову з будь-ким та за будь-яких обставин, радить не згадувати минулого й не бути заручником колишніх помилок. Хтось назве це безпринципністю та пристосуванством, інші – прагматичністю й прагненням бути залученим до політичного процесу, сам він називає це роботою на благо України, незалежно від обставин. Проте всі визнають, що Кравчук знайшов своє місце в системі влади Віктора Януковича. Він має всі шанси очолити створювану 16 квітня 2012 року Конституційну асамблею й ще кілька років не випасти з великої української політики. А чи будуть якісь результати роботи цього органу, тим більше, чи внесуть розроблені зміни до Основного Закону, не так і важливо.

Про майбутнє Конституції й стиль управління Віктора Януковича «Главком» спілкувався з екс-президентом України та главою науково-експертної групи з підготовки Конституційної асамблеї Леонідом Кравчуком.

Написаний Конституційною асамблеєю документ не обов’язково буде схвалений Президентом

Леоніде Макаровичу, коли більше року тому Віктор Янукович видавав указ про створення науково-експертної групи для підготовки Конституційної асамблеї, то ви обіцяли, що закінчите роботу до Дня Незалежності. Чому все затягнулося аж на рік й концепцію створення КА затвердили тільки 25 січня?

Перш за все хочу пояснити, що таке Асамблея, адже чуємо багато різних тлумачень, які часто є повним невіглаством політиків та деяких «лідерів». Люди дуже примітивно судять про цю ініціативу.

Ідея Конституційної асамблеї виникла тому, що зміни до Конституції треба внести. Це визнають всі, проте одні кажуть, що робити це треба прозоро, конкретно, через широку дискусію, круглі столи й залучення найширших верств політичних і громадських організацій. Інші закликають не чіпати Конституцію, бо вона як свята, не може бути змінена, й так не погана. Є ще й третя точка зору, Венеціанської комісії й Ради Європи, які кажуть, що Конституцію треба змінити, інакше ми не можемо провести глибоку правову реформу, реформу правоохоронних органів та місцевого самоврядування. До того ж, Венеціанська комісія нагадала, що Конституційний суд, повернувши Україні Конституцію 1996 року, перевищив свої повноваження. Вони наголошують, що нинішня Конституція є не зовсім легітимна.

Тому я вніс Президенту пропозицію створити консультативно-дорадчий орган – Асамблею. Він погодився. Коли ж ми глибоко торкнулися Основного Закону, всіх розділів, почали вивчати всю проблематику, то з’ясували, що зміни Конституції мають бути дуже істотні.

Тому на роботу потрібен час, глибокий аналіз, оцінки, консультації в середині країни та поза її межами. Таким чином, ця проблема в часі й затяглася.

Але ж рішення Венеціанської комісії щодо Концепції створення Асамблеї було ще в березні. Невже з того часу так «глибоко і довго» треба було цю концепцію вивчати?

Внесення змін до Конституції має визначатися якістю, а не часом їх внесення. Нам ніхто ніде й ніколи не встановлював регламент підготовки Асамблеї. Це не головна проблема – важливіше, яким способом ухвалювати зміни. Наголошую – Конституційна асамблея не приймає Конституцію, вона лише вносить проект закону про зміни. Те, що напрацює Конституційна асамблея, не обов’язково буде прийнято Верховною Радою. Більше того, написаний Асамблеєю документ не обов’язково буде схвалений Президентом, який має право як суб’єкт законодавчої ініціативи вносити проект змін до парламенту.

В президентському указі про затвердження концепції Асамблеї є дата 16 квітня. Тобто, в цей день з’явиться такий орган, як Конституційна асамблея?

Конституційна асамблея буде створена 16 квітня. Ми направили листи всім організаціям, які мають надати інформацію щодо прізвищ людей, які будуть включені до складу Асамблеї. Ми попросили, щоб визначення відбулося на широкій демократичній основі, щоб це не було директивне призначення, щоб це були професіонали та конституціоналісти з практичними та теоретичними знаннями.

В якому статусі зараз ви, адже вашу експертну групу вже розформували?

Моя група припиняє роботу тоді, коли буде створена Конституційна асамблея.

Який у вас тоді буде статус?

Я не знаю. Будуть обрані чи призначені керівні органи Конституційної асамблеї. Якщо Президент призначить не Кравчука, а когось іншого головою – це його право.

Ви сподіваєтесь, що ви таки станете головою?

Маю за плечима велике політичне минуле, але рішення ухвалює Президент.

Яку роль в Конституційній асамблеї ви бачите для Марини Ставнійчук?

Я думаю, враховуючи, що підрозділ Марини Іванівни в АП створений в тому числі і для конституційної реформи, вона могла б бути головою Конституційною асамблеї або її секретарем.

Ви згадали про рекомендації Ради Європи та міжнародних організацій. Після рішення КС про повернення Конституції 1996 року Венеціанська комісія в своєму висновку закликала посилити роль та повноваження парламенту. На цьому фоні є сумніви, що Віктор Янукович зацікавлений в такому посиленні. Навпаки, в п’ятницю Верховна Рада проголосувала президентський законопроект, який, фактично, обмежує повноваження парламенту визначати бюджетну політику. Навіщо Президенту конституційна реформа, якщо практика свідчить про небажання посилювати парламент?

Я аналізую ситуацію не за формулою, що хоче Президент, а що може прийняти Верховна Рада. Президент може хотіти багато, а Верховна Рада може прийняти мало. Врешті-решт, ухвалювати таке рішення – це право парламенту. Аби Президент міг це зробити указом, то він би не подавав проект закону до парламенту.

Як я розумію, Верховна Рада і її комітети сказали, що всі положення поданого проекту, які суперечать Конституції, будуть вилучені на друге читання. Я вважаю, що не може бути прийнятим жоден закон, який суперечить Конституції, що обмежує конституційні повноваження будь-якого органу.

Саме цей законопроект Банкової обмежує повноваження Верховної Ради?

Я не можу говорити про проект, який щось обмежує. Може обмежувати щось тільки закон. Поясню. Я дуже багато вивчав досвід Європи, там ніколи журналіст не задав би запитання, чи може проект обмежувати чиїсь повноваження.

Я не можу закидати Президенту, що він хоче посилити свою владу – це тільки його бажання

Європа - це добре, але ж ви краще нас знаєте, що в останні два роки законопроекти ухвалюються в парламенті без жодного обговорення, за одним помахом депутата Чечетова. Головне, щоб була вказівка Банкової. Тому й доводиться дмухати на холодне, щоб звернути увагу до проблеми задовго до того, як проект стане законом.

Буває, що за півдня ухвалюють. От коли ухвалять закон зі спірними нормами, тоді прийдете до мене й задасте запитання, чи прийнятий Верховною Радою закон відповідає Конституції. Навіть Президент може написати поганий проект, але ж це не значить, що він стане законом.

Повернімося до Конституції. Якщо є прагнення і далі обмежувати Верховну Раду, чи прагнутиме Президент за допомогою змін до Конституції розширити її повноваження?

Не думаю, що Президент хоче розширити повноваження Верховної Ради. В Конституції має бути баланс гілок влади, повноважень та протидій. Інакше хтось може узурпувати владу.

Зараз баланс порушений?

Зараз балансу гілок влади ще немає… хоча він не порушений. Ще немає прийнятих змін до Конституції й законів. Ще раз нагадую – ніхто нічого не порушив, є бажання, але немає прийнятого рішення. Не можу тлумачити бажання, як закон. Я не можу закидати Президенту, що він хоче посилити свою владу – це тільки його бажання. Чому ми повинні критикувати за його бажання?

Яким ви бачите баланс повноважень між Президентом та Верховною Радою в тій Конституції, яку будете напрацьовувати?

Те, що бачу я, і те, що бачить Конституційна асамблея – це не одне і те ж. Як голова науково-експертної групи можу висловлювати думку цієї групи. Якщо мене оберуть головою Конституційної асамблеї, то я буду висловлювати її думку. Навіть, якщо моя думка особиста не збігається з думкою всієї асамблеї. В даному ж разу ми ні в науково-експертній групі, тим більше в ще не створеній Асамблеї не розглядали питання балансу гілок. Ми починаємо працювати над концепцією змін до Конституції України. Тобто, на ваше запитання відповісти не можу, моя думка не є визначальною. Якби я не був обтяжений повноваженнями, я б її висловив.

Погоджуєтесь, що треба дослухатись до Венеціанської комісії та посилити роль парламенту?

Так, треба посилювати роль парламенту. В процесі змін до Конституції в 2004 році ми, Верховна Рада, допустили багато помилок та неточностей. Тому КС мав всі підстави про це сказати й відхилити внесенні зміни, бо вони були прийняті з порушеннями. Проте Конституційний суд не мав повноважень повернути Конституцію 1996 року. Суд мав повернути Верховній Раді Конституцію, щоб вона повторила рішення про внесення змін. Бо ж єдиним органом внесення змін до Основного Закону є Верховна Рада, а не КС.

Багато українських та іноземних експертів, пам’ятаючи некоректне рішення КС, сумніваються, що Янукович дійсно прагне провести конституційну реформу європейського зразка. Тому припускають, що Асамблея стане тільки ширмою для світу, мовляв, тут іде якийсь процес, а насправді нічого вартого уваги не відбуватиметься…

Я кожен день одержую звіт про всі повідомлення в українських та іноземних ЗМІ щодо Конституційної асамблеї. В Україні більше таких публікацій, про які ви говорите. Люди вважають, що Президент не повинен був створювати Конституційну асамблею, обмежують його в повноваженнях, наданих Конституцією. Мені прикро, що Олександр Мороз заявляє, що Президент прийняв незаконне рішення. Мороз міг сказати, що рішення, яке він сам пропонує, було б краще. Але говорити, що рішення Президента незаконне – це невігластво. Я думаю, що Олександру Морозу, як досвідченому політику, важливо думати не про можливості Президента, а думати, як потрапити в парламент, щоб там голосувати за зміни до Конституції. Якщо СПУ не подолає 5%, то розмови Мороза будуть нікому не потрібні.

Ухвалювати зміни до Конституції буде вже нова Верховна Рада, яку оберуть восени 2012 року. Тому не можна прогнозувати, що Президент чогось хоче. Договорились вже до того, що глава держава через Конституційну асамблею хоче обиратися в парламенті. Мені прикро, що люди з формальними повноваженнями, колишні голови ВРУ, лідери партій, говорять настільки примітивні і безглузді речі. Сумно. З ким же ми працюємо? Як можна з такими людьми говорити чи сперечатися?

Я маю звертатись до Мороза й казати – вас «нагнув» Президент Кучма?

Ви кажете, що наступний парламент ухвалюватиме зміни до Конституції. Згадаймо 2008 рік. Президент Ющенко створив Національну Конституційну Раду, яка напрацювала певний текст, проте у Верховній Раді ні БЮТ, ні Партія регіонів навіть дивитися на напрацювання НКР не хотіли. Так само можуть проігнорувати в парламенті й ваш проект, хіба не так?

Я про це й кажу. Але відмінність між тим, що створив Ющенко й Янукович, дуже велика.

Можливо, за формою, але суть та сама ж?

Відмінність полягає в тому, що Ющенко сам очолив Національну Конституційну Раду й вписував туди все, що хотів. Конституційною асамблеєю Віктор Янукович не керує. Прошов рік, як я очолюю науково-експертну групу, офіційно заявляю, що жодного разу Янукович не надсилав мені ніяких директив. І нікому з інших членів групи. На зустрічі з Президентом було сказано, що робота має бути публічною, має бути широке залучення експертів. Як писати, яка буде модель влади, Президент Янукович жодного слова не говорив. В Конституційної асамблеї більшість будуть складати науковці, представники громадянського суспільства, практики, які не пов’язані з нинішньою владою. Ця Асамблея прийме такий проект, який відповідає корінним інтересам українського народу. Саме тому я за це берусь. А що прийме Верховна Рада – я не знаю.

Ви усвідомлюєте, що за результатами виборів половина депутатів може бути від тих політичних сил, які зараз відмовилися брати участь в роботі Конституційної асамблеї?

Ну і що?

Логічно, що їм ваші напрацювання будуть не потрібні, вони їх «заріжуть»…

Навіщо їм так чинити, бо так баба Яга сказала? Крім того, я не знаю, чи всі вони, що відмовились, потраплять до Верховної Ради.

«Батьківщина» та «Фронт змін» точно потраплять…

Якщо ці партії, будучи в парламенті, не будуть голосувати за зміни, виписані за європейським зразком, то це буде дико. Народ же побачить, хто ріже і що ріже. Ми ж коли внесемо зміни, подамо до Верховної Ради, проведемо обговорення, люди побачать, що подавала Конституційна асамблея, а що зробила Верховна Рада. Ось вони не хочуть іти в Конституційну асамблею, але так не можуть чинити відповідальні політики.

Їх можна зрозуміти, у тої ж «Батьківщини» лідер в тюрмі за надуманим звинуваченням, а вони будуть гратися в конституційні ігри Президента? Це було б не логічно…

Слухайте, мудрий політик в такій ситуації пішов би в Асамблею, а потім, коли б побачив те, що вони зараз пророкують, публічно вийшов би. Ото був би ефект – ми хотіли працювати, а нам не дали, Адміністрація Президента не дала, Кравчук не дав чи ще хтось. Так було б солідно. А так, не маючи жодної уяви, що буде, розводити теревені про якісь там роки – смішно. Так, в такому то році було інакше – в 1996 році Кучма «нагнув» Верховну Раду й вони прийняли Конституцію. Головував тоді хто? Мороз. Так що тепер, я маю звертатись до Мороза й казати – вас «нагнув» Президент Кучма? Тому ви не маєте бути десь, бо тоді зігнулись? Це ж не солідно. Я кажу про реальні речі, а вони поступили примітивно, кажуть, що не хочуть когось освячувати.

Якщо наш проект не буде прийнятий Верховною Радою, то у якості керівника науково-експертної групи, як члена Конституційної асамблеї, а ним я буду точно, я зможу вийти на телебачення як перший Президент та сказати людям, яку Верховну Раду вони обрали.

Я дуже хочу, щоб Юлія Тимошенко вийшла з в’язниці

Вже зараз зрозуміло, що на Заході ваша робота все одно буде розглядатися через призму згортання демократії в Україні. Фактично, зараз ми опинилися в міжнародній ізоляції через справу Тимошенко й інших політичних в’язнів. В офіційних документах вже навіть згадані можливі санкції. Є така думка, що справа Тимошенко стала своєрідним Рубіконом, за яким повернення на демократичний шлях Януковича вже не можливе. Чи бачите шанс, як можна відіграти ситуацію назад?

Я дуже хочу, щоб Юлія Тимошенко вийшла з в’язниці. Є всі підстави так думати. Інше питання – чи порушив суд статті 364 та 365 Кримінального кодексу, приймаючи рішення щодо Тимошенко? Ні.

Безліч інших статей законодавства у ході судового процесу були порушені, це видно неозброєним оком…

Основні статті дві, про які йдеться в документах. Аби ці дві статті були змінені або усунуті, Тимошенко була б на волі. Я кажу речі принципові. Те, що були порушення в ході слідства і суду над Тимошенко, те, що процес Тимошенко вівся не демократично, не було рівних можливостей для адвокатів та прокурорів – це факт. Це очевидно, кожен бачив ці порушення. Нічого нового не скажу тут. Я підтримую тих, хто стверджує, що процес над Тимошенко проходив з численними порушеннями.

Зараз важливіше те, що потрібно зробити, аби Юлія Тимошенко була на волі - змінити дві статті. Поки ж вони є, як має діяти Президент і Верховна Рада? Порушити статті?

Почекайте, ледь не щомісяця парламент розглядає законопроекти щодо зміни цих статей, і кожного разу більшість та Партія регіонів за вказівкою Президента за це не голосує!

Щоб справа Тимошенко була завершена й ми пішли дорогою демократії, верховенства права й прав людини, ці статті мають бути змінені. Хоча в багатьох країнах вони існують, але не в такій редакції. Ми маємо змінити так звані «статті Тимошенко», бо вони походять ще з радянського періоду. Це те, що зараз каже Захід та США. Остання телефонна розмова Держсекретаря США Хілларі Клінтон з міністром закордонних справ Польщі Сікорським знову була про Україну та невідповідність нашого судочинства демократичним цінностям та європейській практиці.

Все ж таки, на вашу думку, чому Віктор Янукович не дає команду таки змінити ці статті?

Про це варто спитати в нього самого.

Ви бачите якесь логічне пояснення паталогічному страху Януковича перед Тимошенко?

Тимошенко знакова фігура, колишній прем’єр-міністр, лідер опозиції. Це обумовлює інше ставлення. Чому так ставиться до неї Верховна Рада – я не знаю. Чи може президент дати директиву більшості, щоб вона прийняла відповідне рішення? В мене немає відповіді. Ми з вами можемо це допускати.

Ви були Президентом, знаєте як бути в цій шкурі. Аби перед вами стояв вибір – на одних шальках терезів Угода про асоціацію з ЄС, а на інших – Тимошенко, яка може бути небезпечним суперником на виборах, проте за її посадки руху в ЄС не буде. Щоб ви обрали?

Будучи Президентом я часто виступав у Верховній Раді. Скажу так – з 10 моїх пропозицій парламент приймав дві. Скажімо, я був проти повноважень Кучми видавати декрети.

Не можна порівнювати ту раду і цю, й їх ставлення до Президента…

Хочу показати, що Президент не може гарантувати ухвалення будь-якої свої забаганки в парламенті. Ви питаєте, яку б я обрав позицію. Я б однозначно вибрав той варіант, який відкриває дорогу до Європи.

Янукович не поступиться суверенітетом Росії

Насправді, Віктор Янукович зумів завести у безвихідь не тільки стосунки з Заходом, але й Росією. Сирна війна це гарно показала. Яка головна причина погіршення стосунків, навіть гострішого, ніж в часи Ющенка?

Росія не бачить Україну незалежною державою. Я маю на увазі всі рівні: політичну еліту та владу. Російська еліта бачить Україну частиною Російською федерації, як колись імперії. Поки в свідомості російської влади не буде вибита ця позиції, вони будуть шукати приводи, щоб «пригорнути» Україну до себе. В сьогоднішніх підручниках історії Росії читаємо, що «Україна – це не природне державне утворення, яке не має перспективи». Це говорив Путін журналістам.

Янукович піде на радикальне погіршення стосунків з Росією, щоб не здати суверенітет?

Не піде. Він зробить все, щоб ці стосунки не загострились. Не маю сумнівів, що Янукович не поступиться суверенітетом Росії. Немає і не буде в Україні президента, який би поступився суверенітетом заради якоїсь вигоди. Такі закони історії. Чому саме зараз загострилися стосунки – дуже просто. Так, як написано в російському підручнику історії про Україну, думає більшість виборців. У них на носі вибори, а тому влада хоче показати, що повертає Україну. Оберуть нового Президента й ця напруга спаде.

Ви вірите в те, що пишуть про Межигір’я Януковича?

Нещодавно ми стали свідками цікавої історії – Президент Фінляндії разом зі свитою зайшла в рейсовий літак й полетіла в Нью-Йорк. В нас же Президент розбудовує Межигір’я й будує собі вертолітні майданчики, купує дорогі літаки. В Криму його мисливському клубу віддають вісім тисяч гектарів землі. Чи не зметуть люди їхні палаци, як це було в Північній Африці?

Десь рік тому я написав листа до Віктора Януковича, в якому просив розібратися з усіма справами навколо державних дач, супроводу, кортежів, які, я вважав, треба обмежити. Я писав: «Пане Президенте, в світі тільки одна людина – керівник США, користується такими можливостями. Президент США має резиденцію Кемп-Девід, має вертоліт, має все інше. Проте Кемп-Девід стоїть на балансі ВМС США. Більше ніхто в світі такого не має, хіба ще кілька їздять на державних машинах, інші – ні». Я казав, що Президент обраний всенародно, має повноваження, відповідальність. Має право на державну дачу і користування транспортом, щоб виконувати повноваження. Але всі решта мають жити по-іншому. Все це я написав, а Президент відповів, що прийде час і в цьому плані наведемо відповідний лад.

Тепер щодо вертольоту і Межигір’я. В мене немає ніяких документів з цього приводу. Про це читаю в Інтернеті. Ви вірите в те, що пишуть про Межигір’я Януковича?

Так, були там, бачили…

А я ні. В Межигір’ї був при Щербицькому, потім я там приймав Коля (Гельмута – ред.).

Але ж ви бачите, ось тут, метрах в 500 від вашого офісу, будують величезний вертолітний майданчик на 5 поверхів!!

Я читаю в Інтернеті, що це будує якась фірма закордонна. Так пишуть. Тому я відповідаю дуже просто: поки мені на стіл не покладуть офіційні документи, з печаткою, що уряд виділив щось, а Межигір’я коштує бюджету стільки, я не дам точну відповідь. Не боюсь про це говорити, проте не можу діяти за принципом – чув дзвін, але не знаю де він. Дадуть документи, дам відповідь.

Нещодавно Віктор Янукович крім інших, здійснив кілька резонансних призначень – міністра оборони та глави СБУ. Панів Калініна та Саламатіна сприйняли неоднозначно. Почнемо з того, що є сумніви в законності громадянства України у Міністра оборони. Проте ці люди вважаються стовідсотково відданими особисто Президенту. На вашу думку, чи правильно главі державі на такі важливі посади людей за принципом особистої відданості?

Ви журналіст, а я політик. В мене як політика, колишнього голови ВРУ й Президента України зовсім інша точка зору. Я у вас питаю – чи порушив Президент Янукович Конституцію та закони цими призначеннями? Ні. Тоді чому ви забираєте у Президента право призначати того, кого хоче. Прийде нова влада, оберуть нового Президента, й він буде призначати кого хоче. Не можна заздалегідь оцінювати людину, яку ви знаєте з фотографій.

Ніколи не можу сказати Президентові – Віктор Федорович, ви зробили помилку, тому що призначили Саламатіна чи Калініна

Фотографія міністра оборони, який б’є стільцем іншого депутата, в цей час порушуючи Конституцію, суміщаючи посади у виконавчій владі й в парламенті, дуже красномовна, говорить про людину достатньо…

Навіть зі стільцем. Ми ж не знаємо про його професіоналізм, знання, можливості. Я цього не знаю. Ніколи не можу сказати Президентові – Віктор Федорович, ви зробили помилку, тому що призначили Саламатіна чи Калініна. В житті я цього не скажу. Я це скажу тоді, коли Президент порушив процедуру чи закон, ухваливши неконституційний указ. Щодо особистостей: очей, обличчя, висоти – це питання не моє. Якщо Віктор Янукович взяв на себе цю відповідальність – це його право. Все.

Ви казали про певні партії, які не потраплять в парламент. Зараз в європейців на вустах кілька молодих українських політиків, які можуть завести у Верховну Раду свої фракції. Зокрема, придивляються до Яценюка та Кличка. Як оціните їх політичні перспективи?

Я бачу, що ростуть нові політики. Яценюк та Кличко – це нова генерація політиків. В їх діяльності, оцінках та амбіціях більше демократизму, ніж було в на період 1991-2005 років. Але це не означає, що вони готові обійняти загальнонаціональну трибуну й стати загальнонаціональним лідером. Яценюк і Кличко ще не готові. Я добре їх знаю, проте хоч вони не готові сьогодні, можуть стати готовими завтра.

Скажу навіть так - в пеклі парламентської боротьби вони можуть пройти велику школу. Робота над створенням більшості, парламентських структур - один день такої школи вартий місяців і років.

На вашу думку, Кличку для політичної кар’єри краще піти у Верховну Раду чи на посаду мера Києва?

Я б хотів, щоб Кличко пішов у парламент та очолив фракцію. Після цього він знайшов би в парламенті загальнонаціональний інтерес, відчув би Україну не з позиції депутата міськради. Потім він міг би стати мером і не тільки мером. Кличко - людина освічена, швидко вбирає знання, принциповий, готовий відстоювати свої позиції, не хитаючись разом з лінією.

До речі, останніми днями заговорили про можливість скасування виборів 2012 року і перенесення їх на 2015-й. Це можливо?

Перенесення виборів на 2015 рік – це порожні балачки, цього не буде. Немає жодних підстав, це навіть не версія, а фантазія. Просто так перенести вибори неможливо, хіба що громадянська війна буде, не дай Боже.

16.02.2012
Віталій Червоненко, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»
//glavcom.ua/articles/6250.html

Немає коментарів: