Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності

Конституційна реформа:
критичні зауваження не сприймаються?

Указ Президента Віктора Януковича щодо питань формування та організації роботи Конституційної Асамблеї, виданий наприкінці січня цього року, викликав чимало нарікань з боку не лише опозиції, але й громадськості. Що не дивно, адже йдеться про можливість внесення змін до Конституції України, наслідки запровадження яких можуть стати у стократ гіршими, ніж після проведення судової, пенсійної та податкової реформ. Розуміючи це, окремі політичні, громадські діячі вдалися до різкої критики такої ініціативи влади. Приєдналися до цієї дискусії і науковці, які на круглому столі "Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності", що відбувся в приміщенні Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, висловили своє бачення вирішення цієї проблеми.

Залучення вчених

Відкрив обговорення директор Інституту, в якому проходив цей захід, академік НАН України Юрій Шемшученко. У своєму вступному слові він зазначив, що необхідність реформування Конституції визнає не лише діюча влада, а й міжнародні інституції, такі як Рада Європи і Венеціанська Комісія. Проте робити це треба шляхом реалізації демократичних і правових засад вітчизняного конституційного процесу, головна мета якого - вдосконалення Основного Закону, його системне оновлення. "Тому дуже важливою є думка українських вчених-конституціоналістів, - підкреслив пан Шемшученко. - Адже досвід показує: все, що робилося політиками без науковців у вирішенні конституційних питань, не дало позитивних результатів. Пригадаємо хоча б зміни до Основного Закону 2004 року, які були внесені поспіхом, без попереднього консультування із провідними фахівцями, вченими. Як наслідок, пізніше вони були визнані КСУ неконституційними. Щоб таких помилок не траплялося у майбутньому, нам слід сьогодні серйозніше ставитися до вирішення цих важливих питань".

Із чим погодилася радник глави держави - керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента, кандидат юридичних наук Марина Ставнійчук, яка запевнила присутніх, що публічність, відкритість конституційного процесу є запорукою його надполітичності. "Тому владою була підтримана ініціатива створення майданчиків для обговорення проблем реформування Основного Закону", -- додала вона і залишила круглий стіл, пояснюючи це необхідністю брати участь у іншому не менш важливому заході. А усі присутні у залі продовжили обговорювати поставлені перед ними проблеми.

Президентська мудрість

Набагато красномовнішим від попередніх доповідачів виявився перший Президент України Леонід Кравчук, призначений головою Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї як консультативно-дорадчого органу. Спершу він визнав, що конституційна реформа потрібна. "Її час давно настав, і ми не маємо право ігнорувати вимоги сучасності", -- сказав він. Після чого вдався до розбору критики, яка надходить від окремих політичних діячів. Так, розмови про вигоду діючого Президента, який ініціює прийняття змін до Конституції нібито задля того, щоб якомога довше залишатися при владі, він назвав фантазіями. Адже, якби Віктор Янукович дійсно цього хотів, то міг би це зробити вже сьогодні через парламент.

Абсурдними, на думку пана Кравчука, є і пропозиції про формування Конституційної Асамблеї лише з членів опозиції або ж виключно на виборчій основі. Неочікуваною для багатьох присутніх на заході стала й критика з вуст Леоніда Кравчука, який ще нещодавно вважався мало не соратником Юлії Тимошенко, позиції опозиційних депутатів, які відмовляються брати участь у реформуванні Конституції. "Я звертаюся до тих політиків, які фантазують: створіть свій опозиційний проект змін і доповнень до Основного Закону та винесіть його на голосування у сесійну залу Верховної Ради. Не варто відсторонюватися від цього важливого для країни процесу", -- зауважив він.

Реакцією вчених на ці слова виявилася репліка із зали про можливість винесення групами депутатів у складі 150 чоловік багатьох законопроектів конституційної реформи. До чого це призведе? До об’єднання запропонованих проектів змін до Конституції, у наслідок чого з’явиться або компромісний, або, що найгірше, антинародний варіант, який у врешті-решт і пройде голосування. Такі випадки, на жаль, уже траплялися в українському парламенті.

Соціально-економічний аспект

Не райдужними виявилися і прогнози відомого економіста - віце-президента НАН України, академіка Валерія Гейця, який зазначив, що зараз людей не надто хвилюють рекомендації Венеціанської комісії, оскільки вони зайняті зароблянням грошей на хліб. "Найбільше сьогодні турбують населення України соціально-економічні проблеми, а також розподіл людей на багатих і бідних. Крім того, соціальні опитування доводять, що серед українців немає одностайності у проблемі обрання політичної системи. Лише 8% опитаних вважають її недосконалою сьогодні, 30 - 35% пам’ятають радянську політичну систему і стільки ж бажають наслідувати у цій справі західну модель управління державою", -- констатує пан Геєць, виступ якого став переломним моментом у обговоренні. Адже подальші доповіді науковців виявилися більш емоційними.

Спершу доктор юридичних наук, постійний представник Верховної Ради України у КСУ Анатолій Селіванов зазначив, що у дискусії, присвяченій такій важливій темі, чомусь стримується критичний підхід. Говорячи про можливі зміни до Конституції, він запропонував запитати з цього приводу думку народу. І, ніби звертаючись до провладних політиків, промовив: "Не чіпайте конституційний лад! Краще винесіть це питання на референдум". Після чого пролунали оплески колег-науковців. Проте найбільше аплодисментів дісталося головному науковому співробітнику Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, члену-кореспонденту НАН України Василю Сіренку, який виступив із нищівною критикою дій влади.

З приводу формування Конституційної Асамблеї та її ролі він висловився так: "Не в добрий час задумано це діло". І потім пояснив свою думку: "У нас уже провели реакційну пенсійну, судову реформу, видали новий Податковий кодекс, хочуть ще прийняти Трудовий та Житлово-комунальний. І зроблять це, бо реальної опозиції в країні немає… Мало їм було розгромити Верховний Суд, який за Конституцією є найвищою судовою установою. Щоправда, потім схаменулися і повернули йому частину повноважень, проте він уже не виконує тих функцій, які передбачені Конституцією. Тепер влада взялася за саму Конституцію…".

Критичний підхід

Після таких слів, сказаних на емоційному підйомі, зал принишк в очікуванні ще більш різкої критики дій влади. І отримав її. "Загалом, подивіться, як у нас реалізуються конституційні права людини, -- продовжив свою запальну промову пан Сіренко. - Прийшов у лікарню - плати за лікування, яке має бути безкоштовним. Але чомусь не порушуються кримінальні справи проти лікарів, які беруть з пацієнтів хабарі, проти вчителів школи, які постійно збирають з учнів на щось там гроші, забуваючи, що освіта у нас безкоштовна. От чому конституційні права в Україні не реалізуються. Тому немає жодних гарантій, що після проведення конституційної реформи ми не отримаємо такого ж невтішного результату. А без реалізації задекларованих прав вартість будь-якого проекту Основного Закону буде дорівнювати ціні паперу, на якому він написаний!". На цьому Василь Сіренко завершив свою промову, отримавши привітання від своїх колег, значна частина яких одразу ж поквапилася вийти із зали засідань.

Загалом, склалося таке враження, що декому з науковців не надто приємно було брати участь у такому обговоренні. Ще на початку заходу голова ЦВК, член-кореспондент НАН України Володимир Шаповал, чий виступ був заявлений у порядку денному, не забажав займати відведене йому місце у президії, а скромно присів у "глядацькій" частини зали. Коли ж до нього наблизився оператор з телекамерою, він попросив не знімати його і швиденько вислизнув за двері. Слідом за ним вийшов і колишній Голова ВСУ Василь Маляренко, якому, мабуть, не надто приємно було слухати промови про нещасну долю найвищого суду України. А за ним потягнулися й інші науковці. Тому подальше обговорення проходило у спорожнілому приміщенні...

Олександра Тимощук, 
Юридичний вісник України №8, 25 лютого - 2 березня 2012

//smi.liga.net/articles/2012-02-28/4416684-konstituts_yna_reforma_kritichn_zauvazhennya_ne_spriymayutsya.htm

30.05.2012 Круглий стіл «Доцільність створення та перспективи діяльності Конституційної Асамблеї в Україні» 

19.05.2012 І-й Відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє» 

22.08.2011 Експертна зустріч «Створення і функціонування Конституційної Асамблеї» 

21.04.2011 Круглий стіл «Модернізація політичної системи України»

//www.mk.ru/merinov/