Передвиборчі маніпуляції опозиції та Конституційна Асамблея

Схоже партія «УДАР» намагалась використати експертні майданчики «в темну» для маніфестування власної позиції щодо Конституційної Асамблеї.

Чим ближчі парламентські вибори тим політичні актори активніше намагаються використати будь-який привід для маніфестації власної позиції. Не стала виключенням і тема Конституційної Асамблеї. При цьому наші політики не гребують і маніпулятивними технологіями. Так 29 лютого 2012 року було анонсовано проведення круглого столу під гучною назвою «Конституційна реформа: пошук політичного компромісу чи ширма для влади?», який організувала Школа політичної аналітики при НаУКМА. Все було б добре, якби не намагання організаторів «використати в темну» учасників круглого столу в інтересах однієї з політичних партій.

В прес-релізі, поширеному перед «круглим столом», містилися позиції не прийнятні для дискусійного формату. Зокрема, в документі зазначається, що «кожен потенційний учасник Конституцій Асамблеї повинен усвідомлювати, що своїми діями він виправдовує претензії діючої влади на ревізію положень Основного Закону». Автори прес-релізу вважають, що громадські незалежні експерти своєю участю в Конституційній Асамблеї «легітимізують узурпацію влади» і т. п. Таким чином, до самої дискусії та обговорення експертам нав’язують вже сформовану позицію. За цих умов участь в такому «круглому столі» перетворюється на підтримку політичного маніфесту однієї партії.

Оскільки директор Школа політичної аналітики при НаУКМА Ростислав Павленко є функціонером партії «УДАР», є всі підстави вважати, що означений «круглий стіл» є відомою політтехнологією використання «експертних» заходів для просування певних меседжів в інтересах цієї політичної сили.

Тепер трохи конкретики. В означено прес-релізі окрім політичних заяв міститься такий пасаж: «Тому за відсутності гарантій діяльності Конституційної Асамблеї на засадах, спрямованих на системне оновлення положень Конституції України із врахуванням досягнень і тенденцій сучасного європейського конституціоналізму… її функціонування слугуватиме досягнення тактичних вузько політичних цілей… До цього крім загальних фраз про бажання подальшої демократизації країни не існує жодної системною пропозиції на рівні законопроекту, так само, як і не існує консенсусу щодо шляхів внесення змін в разі, якщо буде підготовлено проект нової Конституції (а такий варіант не виключається)… За таких обставин, а надто напередодні парламентських виборів Конституція банально стає елементом політичного торгу…» і тому подібне.

По-перше, Україна потребує модернізації всієї країни. Фрагментарні, сегментні реформи позитивного результату дати не можуть. Про це йдеться і в нещодавній Резолюції ПАРЄ «Функціонування демократичних інституцій в Україні» від 26 січня 2012 року. В тексті резолюції вказано, що «Асамблея ще раз підтверджує свою позицію, яка полягає в тому, що буде неможливо запровадити необхідні для України реформи, щоб виконати зобов’язання перед Радою Європи, без реформування Конституції. Тому вона закликає Президента України та Верховну Раду невідкладно ініціювати всебічний процес конституційної асамблеї та не відкладати це питання до завершення наступних парламентських виборів».

Конституційно-правова модернізація розглядається як процес приведення права України, і передовсім Конституції, у відповідність до сучасних потреб суспільства та держави, національної правової традиції, критеріїв і стандартів європейського конституціоналізму, європейського права. Це проходить червоною ниткою в Указах Президента (№224/2011 та № 31/2012), схваленій Концепції формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї.

По-друге, Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) у своєму висновку щодо проекту Концепції Конституційної Асамблеї (проект Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права) підтримала ідею Конституційної Асамблеї: «У світлі закликів Венеціанської Комісії для всеосяжної конституційної реформи із урахуванням нинішньої політичної ситуації в Україні, ініціативу Президента України і Комісії зі зміцнення демократії та верховенства права скликати Конституційну Асамблею, покликану почати процес конституційної реформи, а не довірити це виключно парламенту чи Президенту, - можна тільки вітати. Здається, також доречно, що Асамблея буде мати тільки консультативний характер, оскільки Конституція України надає ключову роль у прийнятті рішень у цій сфері парламенту. Таким чином, не буде перерви у конституційній наступності.» (пункт 18 Висновків).

З огляду на це Президентом України була підтримана ідея створення Конституційної Асамблеї як спеціального допоміжного органу, головною метою створення та діяльності якого є підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України (пункт 2.1 Концепції).

І на завершення. Сподіваюся, що подальший процес обговорення конституційної реформи відбуватиметься в атмосфері взаємоповаги, прозоро і без маніпуляцій. Тим більше, що це не прибавляє авторитету такій структурі як Школа політичної аналітики при НаУКМА.

Віталій Кулик, 29 лютого 2012 р.

//blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/kulikv/a59066

Сергій Корсун, «Модернізація»

//www.anekdot.ru/an/an0711/e071120.html