Конституція-96: Що робити з законами?

Рішення КС зробило приблизно чотири десятки законів такими, що не відповідають Конституції. Загальна кількість актів, які відразу стали неконституційними, поки що не піддається ліку. Що необхідно зробити, аби повернення до старої редакції Конституції не спричинило правового хаосу? Із цим запитанням ми звернулися до відомих фахівців у галузі права.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції:

— Конституція в редакції від 28 червня 1996 року з учорашнього дня є чинною. 

Це не моя точка зору, це рішення Конституційного суду, підтримане практично всіма суддями. 

У мотивувальній частині чітко зазначено: якщо до актів законодавства вносилися зміни, спосіб прийняття яких пізніше був визнаний неконституційним, відновлюється дія попередньої редакції. І це стосується законів будь-якого рангу, в тому числі Основного Закону.

Норми Конституції, які набули чинності, не можуть бути предметом розгляду Конституційного суду, які б вони не були. Але обов’язково має бути предметом розгляду процедура внесення змін як до Конституції, так і до будь-якого закону. Мені досі прикро, що у нас в текстах кількох законів присутні норми, які Верховна Рада ніколи не приймала. Це погано, але це не призводить до великої суспільної біди. Але якщо стосується Конституції, це неприпустимо.

Не розумію суперечок навколо рішення Конституційного суду. Уявімо собі, що редакції, яка існувала до внесення змін, не можна повернути чинність. Що це означало би? Появу проблем, які могли б поставити питання про функціонування країни взагалі.

Дивіться, 31 жовтня мають відбутися вибори. Депутати місцевих рад відповідно до норм, які були чинні до вчора, мали обиратись на п’ять років. Ця норма з дня прийняття рішення Конституційним судом втратила чинність. Редакція Конституції 1996-го передбачає обрання депутатів місцевих рад на чотири роки. Якщо теоретично допустити, що ця норма не повернула своєї чинності, виникає просте питання: на скільки років обираються депутати? Якби не було чіткої згадки про повернення до норм Конституції в редакції 1996 року, ці питання лишилися би без відповіді. Вибори виявилися безглуздими. Тепер все чітко: на виборах 31 жовтня депутати місцевих Рад будуть вже обиратися на чотирирічний термін», — пояснив Олександр Лавринович. Подібних прикладів можна наводити безліч.

Що стосується приведення нормативної бази у відповідність до чинної Конституції, то в цьому питанні зайвий будь-який ажіотаж. Не треба створювати ніяких спеціальних комісій.

На превеликий жаль, у нас подібні процеси досі відбувалися доволі повільно. На сьогоднішній день більшість законодавчих актів не було приведено у відповідність до тієї редакції Конституції, яка була чинною до вчорашнього дня. Це погано, але вийшло на добре: менше роботи доведеться виконувати сьогодні.

Усе працюватиме у штатному режимі: є обов’язки Кабінету міністрів, є повноваження президента і народних депутатів як суб’єктів законодавчої ініціативи вносити пропозиції щодо зміни законів там, де вони не відповідають чинній на сьогодні редакції Конституції.

Основну роль у процесі приведення законодавства у відповідність з Конституцією буде, звичайно, покладено на Міністерство юстиції. Наш прямий обов’язок — зробити аналіз чинного законодавства. Сьогодні на розгляд уряду буде запропоновананова редакція закону «Про Кабінет міністрів», де враховано вимоги Основного Закону в редакції 1996 року.

Будуть змінені: процедура винесення недовіри уряду, порядок призначення та звільнення, у тому числі прем’єр-міністра, а також кількість віце-прем’єрів. Відтепер їх повинно бути четверо, як того вимагає Основний Закон. Конституційні приписи мають бути переведені до закону.

Що стосується можливих якісних змін в уряді — це питання до президента, як він буде оцінювати якість роботи того чи іншого члена уряду.

Я очікую тільки те, що, вочевидь, наступного тижня склад Кабінету міністрів буде приведений у відповідність до норм Конституції, де чітко вказана кількість заступників керівника уряду.

Що стосується каденції Верховної Ради, то повноваження чинного парламенту визначені Конституцією, що діяла на момент її обрання. Відповідно, чергові парламентські вибори мають відбутися в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень ВР.

Немає правових підстав говорити про дострокові вибори парламенту чи президента. Громадяни обирають не повноваження, голосують не за набір прав і обов’язків, а за посадову особу, за конкретну фізичну особу, яку обирають на чітко визначений термін.

Нагадаю відоме рішення про третій термін президента. З точки зору набору функцій президент перебував на посаді лише один термін. Але конкретна особа вже перебувала два терміни. Відчуйте різницю.

Віктор МУСІЯКА, професор права:

— Я вже відклав червону книжечку з текстом Конституції в редакції 2004 року, знайшов стару, синю, от сиджу, перечитую...

Про легітимність цього рішення навряд чи варто сьогодні розмірковувати, стільки вже сказано. Скасувати неправове рішення КС не може ніхто, крім нього самого. Такі різкі перепади загрожують нестабільністю і хаосом. Для мінімізації втрат необхідні конкретні й чіткі кроки влади. Діють лише ті законодавчі акти, які не суперечать Конституції 1996 року. Інші необхідно оперативно приводити у відповідність. Передусім ідеться про закони про Кабмін, регламент, про вибори (пропорційна система втратила будь-який сенс). Коротко кажучи, починати необхідно з тих актів, які стосуються системи управління державою.

Що ж до питання про те, хто це робитиме — Кабмін, парламент чи президент, то, згідно з редакцією Конституції 1996 року, це не суть важливо, оскільки всі вони є суб’єктами законодавчої ініціативи.

Висновок з усієї цієї історії: влада змінюється, а природа її залишається незмінною.

Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат,фракція БЮТ:

— А вас не здивувала заява пана Лавриновича про те, що вже в п’ятницю на засідання уряду буде внесено проект закону про Кабмін? Що це за надоперативність така? Знали заздалегідь про те, яке рішення винесе КС? Знали. За моєю інформацією, у Кабміні вже є список 24 пріоритетних законопроектів. Вони майже готові і будуть внесені найближчим часом. Очолюють цей список закони про регламент і президента.

Як поведеться опозиція? Чи внесе свої законопроекти? Це питання мало б сенс у нормальній європейській країні. Так, безперечно, ми підготуємо свої законопроекти, і навіть свій проект Конституції. Питання в тому, кого це цікавить. Згадайте, як ухвалювалися бюджет, закон про судоустрій. Тепер мусимо остаточно перемкнути тумблер у голові і зрозуміти: думку опозиції влада в розрахунок не братиме. Крапка. Суспільству і опозиції в цій ситуації відведено роль учасника перманентної дискусії на тему: «Згідно із законом чинить влада чи всупереч закону?». Проте коли закон порушено глобально, розмірковувати про це щонайменше дивно.

Те, що відбувається сьогодні з Конституцією України, не має жодного стосунку до реальної юриспруденції. Тому далі можливі будь-які дії влади. Повторюю — будь-я-кі! Які влада вважатиме законними.

Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат, фракція «НУ—НС»:

— Згідно з Конституцією 1996 року, існують три суб’єкти законодавчої діяльності — президент, Верховна Рада і Кабінет міністрів. Ініціативність Мін’юсту не виходить за рамки Конституції, яка вступила в дію. Щоправда, є один нюанс — звідки візьметься новий текст Конституції? Чи про такі «дрібниці» ми вже не говоримо?

Сергій ГОЛОВАТИЙ, народний депутат, фракція ПР:

— Про які закони може йтися, якщо сьогодні діє редакція Конституції 2004 року? Адже згадка про Конституцію 1996 року присутня в мотивувальній частині рішення КС. Яка, нагадаю, є не нормативною, а доктринальною. Тому окреслює всього лише точку зору. Щоб вона знайшла своє місце в резолютивній частині рішення, її треба довести й обгрунтувати. А цього судом зроблено не було. Тому не дивно, що в резолютивній частині рішення КС немає прямого твердження про те, що в Україні відтепер діє Конституція 1996 року.

Маємо очевидний доктринальний спір. Чи треба в такому разі виконувати пункт третій рішення суду (упорядковувати законодавчу базу), якщо він не випливає з пунктів один і два? Насправді політикам кинуто м’яч, гра з яким може втягти країну в хаос.

«Дзеркало тижня» №36, 02 жовтня 2010 р.

Думки збирали Інна ВЕДЕРНІКОВА, Юлія МОСТОВА

//dt.ua/POLITICS/konstitutsiya-96_scho_robiti_z_zakonami-61178.html