середа, 10 грудня 2008 р.

Права людини: питання і відповіді


«Не просіть у Бога того, що може дати Конституція»
Томас Джефферсон (третій Президент США, 1801-1809) 

          При підготовці цього розділу були використані матеріали, люб'язно надані Освітнім центром по правам людини (м. Харків): Права людини і поліція: питання і відповіді (DH-AW-PO (99) 16), Робота поліції і права людини в Європейському контексті - вступ: Довідковий посібник, Страсбург 15.09.99 (DH-AW-PO (99) 14).

____________
//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4732&id_book=0&id_parent=0&id_vid_res=1

Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» 2013
Доповідь Amnesty International 2013 Україна
Міжнародна науково-практична конференція «Права людини в сучасному світі» (резолюція) 2013
Доповідь Amnesty International 2012 Україна
Права людини в Україні 2011: порушень все більше
ООН. Логотип прав людини
20 років добрих намірів. Огляд розвитку прав людини в Україні
Доповідь Amnesty International 2011 Україна
Право на свободу В Україні має з’явитись широкий громадський рух на захист конституційних прав і свобод
Права людини в Україні та світі 2010-2011
Декларація прав людини в епоху Інтернет-революції
Доповідь Amnesty International 2010 Україна
Доповідь Amnesty International 2009 Україна
Доповідь Amnesty International 2008 Україна




Коли виникли права людини?


У тих регіонах світу, де зародилася демократія і висока духовна культура (Афін, Рим), і проголосила людину “мірилом всіх речей”, люди стали замислюватися про своє місце в природі і, відповідно, у суспільстві. 

Політико-правова думка того періоду дала поштовх європейській цивілізації, заснованій на принципі: 
від людини до держави. 
Права людини: питання і відповіді

//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4754&id_book=4732&id_parent=4732&id_vid_res=17

Звідкіля з'явилися права людини?


Права людини стосуються в основному взаємовідносин між людиною і державою. 

Вони контролюють і регулюють здійснення державної влади над людьми, дають їм свободу у відношенні до держави, і жадають від держави задоволення основних людських потреб для людей, що мешкають під її юрисдикцією. Простіше всього їх сформулювати по міжнародним текстам (або інструментам), для дотримання яких існують міжнародні договори. В цих текстах дані правозахисні стандарти. 

Найбільш знаменитим є - Загальна Декларація прав людини. Вона була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. 

Необхідно також відзначити Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Вона була учинена в Римі у 1950 році та набула сили у 1953 році. На сьогодні, у відповідь на зміну обставин і потреб суспільства прийняті 11 поправок і доповнень до конвенції - вони називаються “протоколами”. 

Ця конвенція особливо важлива, тому що вона є юридично обов'язковою для держав, що її підписали і ратифікували (в тому числі і для України) - і майже для всіх країн вона є складовою частиною національного законодавства і тому повинна дотримуватися.

Декларація ООН, з іншого боку - це зведення принципів, що, як і раніше, користуються повагою в усьому світі. Багато юристів вважають, що вона вже стала юридично обов'язкової на практиці, тому що в багатьох країнах вона часто застосовувалася при написанні конституції і при веденні справ.

Права людини: питання і відповіді

//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4733&id_book=4732&id_parent=4732&id_vid_res=17

Що являє собою концепція прав людини?


Концепція прав людини - це система поглядів на права людини. Ця система знаходиться в постійному русі (розвитку), і залежить від ступеня цивілізованості суспільства, державного ладу. 

Сучасна концепція прав людини формує такі принципи:
  • Права людини належать їй від народження, тому вони є природними, невід'ємними і невідчужуваними;
  • Права людини універсальні, засновані на принципі рівності; вони гарантовані кожному, хто знаходиться під юрисдикцією даної держави;
  • Права людини - вища цінність, а їх повага, дотримання і захист - обов'язок держави;
  • Права людини - засіб контролю над владою, обмежувач всевладдя держави, яка не повинна переступати меж свободи, обкреслених правами людини;
  • Забезпечення прав і свобод не поєднується з дискримінацією по будь-якій ознаці;
  • Здійснення прав і свобод людини не повинно порушувати права і свобод інших осіб;
  • Основні права і свободи повинні бути єдними на всій території даної держави;
  • Громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні права і свободи рівноцінні; в єдиній системі цих прав немає ієрархії;
  • Колективні права невіддільні від прав індивіда, вони не повинні суперечити індивідуальним правам, обмежувати правовий статус особистості.

Яка різниця між «правами» і «свободами» людини?


За своєю юридичною природою і системою гарантій права і свободи ідентичні. Вони окреслюють забезпечувані державою соціальні можливості людини в різноманітних сферах, але термін "свобода" покликаний підкреслити більш широкі можливості індивідуального вибору, не окреслюючи конкретного його результату: 
  • кожен має право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35 Конституції України); 
  • кожному гарантується право на свободу думки і слова (ст. 34 Конституції України). 
У той час як термін "право" визначає конкретні дії людини (наприклад, право брати участь в управлінні справами держави, право обирати і бути обраним). Проте розмежування між правами і свободами провести важко, оскільки найчастіше всю сферу політичних прав із чітко визначеними правомочностями також іменують "свободами". Розходження в термінології є скоріше традиційним, що склалося ще в XVIII-XIX ст.

Права людини: питання і відповіді

//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4759&id_book=4732&id_parent=4732&id_vid_res=17

Чим відрізняються «основні» права і свободи людини від «інших»?


Права і свободи людини перестали бути об'єктом тільки внутрішньої компетенції держави, а стали сенсом всього міжнародного співтовариства, тому виникла необхідність у створенні універсальних (всесвітніх) міжнародних-правових стандартів, які також є основними правами людини. 

Ці основні права відбиті в ряді найважливіших міжнародно-правових актів, що встановили загальнолюдські стандарти прав і інтересів особистості. 

Під основними правами людини варто розуміти права, які містяться в конституції держави і міжнародно-правових документах по правам людини, зокрема в Міжнародному біллі про права людини, а також у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Європейській соціальної Хартії 1961 р.

Виділення категорії основних прав людини аж ніяк не означає віднесення інших прав до "другорядних", менш значимих, які потребують менших зусиль держави для їх забезпечення. 

Основні права і свободи є основою правового статусу індивіда, на якій можливо виникнення інших прав, необхідних для нормальної життєдіяльності людини. 

Тому основні, фундаментальні права, зафіксовані в конституції держави, найважливіших міжнародно-правових актах по правам людини, є правовою базою для похідних, але не менш важливих його прав.

Права людини: питання і відповіді

//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4760&id_book=4732&id_parent=4732&id_vid_res=17