середа, 14 березня 2012 р.

Конституція - це акт народу


Сергій Головатий: Головатий холуєм ні в кого не буде

Сергій Головатий, тричі міністр юстиції України, колишній віце-президент ПАРЄ та колишній голова Моніторингового комітету, Комітету з юридичних питань та прав людини, Комітету з питань правил процедури та інститутів, колишній віце-президент ПАРЄ, а нині – представник ПАРЄ у Венеціанській Комісії. З минулого року - голова Комісії із зміцнення демократіїта утвердження верховенства права, утвореної указом Президента Віктора Януковича, пише УНІАН.

Сергій Головатий, хоч і став депутатом за списком Партії Регіонів (до якої він так і не вступив), ніколи до кінця не був «своїм» у команді чинного Президента. 23 січня цього року його замінили у Моніторинговому комітеті ПАРЄ на Юлію Льовочкіну. Втім, це не пом`якшило дві останні резолюції ПАРЄ щодо України. А 1 березня було видано указ, яким Сергію Головатому у комісію призначили співголову Марину Ставнійчук. А також ввели додаткових членів: Андрія Єрмолаєва, нардепа Юрія Мірошниченка, голову Ради громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігоря Когута та ще кількох експертів. Сергій Головатий заявив, що комісію змінено у нелегітимний спосіб, а отже, він відмовляється визнавати призначених Президентом людей.

Ми зустрілися із Сергієм Головатим напередодні його від`їзду на засідання Венеціанської комісії.

Сергію Петровичу, ви їдете до Венеціанської комісії як хто?

Я їду до Венеціанської комісії як представник Парламентської асамблеї Ради Європи. Не України, а всієї ПАРЄ. Відтоді як президент Ющенко викинув мене з Венеціанської Комісії, призначивши натомість Марину Ставнійчук, я є представником ПАРЄ. Я беру участь у всіх засіданнях цієї комісії.

Коли через два дні після арешту Тимошенко ви в ефірі ТВі порівняли прокурора Фролову з вівчаркою в дитячому концтаборі, ви розуміли, що вам не подарують таких порівнянь та такої критики?

Мене за всю мою політичну діяльність мало цікавило, хто мене сприймає, хто не сприймає. Не в цьому питанні сутність людського життя – подобатися чи не подобатися владі. Моє завдання бути чесним перед собою та суспільством.

Коли створювали вашу Комісію із зміцнення демократії , ви проговорювали із Президентом коло питань та режим роботи?

Звичайно, ми мали розмову із Президентом. Ми погоджували, які завдання покладаються на комісію: підготовка законодавчих пропозицій для прискорення виконання Україною взятих на себе зобов’язань при вступі до Ради Європи ще 1995 року. З невиконаних зобов’язань залишаються фундаментальними ті, що стосуються приведення юридичної системи України у відповідність до європейських стандартів, реформування судової системи, а також прокуратури – переведення її зі стану радянського інституту в інститут державного обвинувачення європейського типу, що керується верховенством права. Ще один етап – створення в Україні незалежної самоврядної організації адвокатури. Необхідне і реформування кримінальної юстиції, приведення її у відповідність до європейських стандартів. Окрім цього, прийняття закону Україну «Про свободу мирних зібрань». Ми як комісія виконали усі ці завдання. Ми підготували у новій редакції законопроекти «Про судоустрій та статус суддів», «Про адвокатуру», «Про прокуратуру» та законопроект «Про свободу мирних зібрань». Три з них пройшли експертизу в Венеціанській комісії («Про судоустрій та статус суддів», «Про адвокатуру» та «Про свободу мирних зібрань»), четвертий – «Про прокуратуру» – ще перебуває на експертизі. Висновок очікуємо у червні. На час створення нашої комісії робочій групі під головуванням Андрія Портнова було вже доручено напрацювати новий Кримінально-процесуальний кодекс. Ми погодили із Президентом, що наша комісія, не працюючи паралельно над законопроектом, надасть свій висновок стосовно напрацьованого робочою групою Портнова. Отож, на останньому засіданні комісії ми ухвалили висновок про новий КПК. Цей висновок був ухвалений одностайно, включно із новими, нелегітимними, членами комісії.

Стосовно нового Закону про судоустрій і статус суддів та законопроекту про свободу мирних зібрань: їх доопрацьовано з урахуванням висновків і рекомендацій Венеційської комісії та двох міжнародних конференцій, які було проведено у співпраці із ОБСЄ. Завдяки цьому ми досягли тієї якості, що вимагаються міжнародними, передовсім європейськими, стандартами. У січні їх разом із проектом закону про адвокатуру було подано Президентові з пропозицією внести на розгляд Верховної Ради.

А ви вірите, що у них є перспективи бути ухваленими в парламенті?

Це не моє питання. Моє питання підготувати якісні законопроекти. Будуть чи не будуть ухвалені – це питання парламентської більшості.

ПАРЄ - це аудит демократії в інших країнах, а Венеціанська комісія здійснює аудит законодавства. Так?

Асамблея здійснює контроль за станом демократії, правами людини та верховенством права. ПАРЄ – політичний інститут. Венеціанська комісія – окремий інститут Ради Європи, який надає послуги експертного характеру. Це інститут незалежної експертизи. Якщо ПАРЄ – це інститут політичного контролю, то Венеціанська комісія не здійснює жодного контролю.

Вона жодним чином не причетна до політичних процесів. Це аполітичний орган, її документи не містять політичних висновків. Експертиза ВК може містити висновки лише щодо відповідності чи не відповідності європейським нормам та стандартам. Я намагався вибудувати роботу своєї комісії десь у такому самому форматі. Хотів створити таку атмосферу та такий модуль діяльності, щоб вона була якомога менше політичним органом, щоб вона діяла за зразком Венеціанської комісії, в рамках якої мій особистий досвід роботи вже перейшов п`ятнадцятирічний рубіж. І мені імпонує цей професійний експертний підхід. Ми абстрагувалися від політики, ми готували законопроекти з таким прицілом, щоб Венеціанська комісія і ПАРЄ визнали, що якість напрацьованого українською комісією відповідає європейським стандартам. Я задоволений, що нам вдалося цього досягти.

Сергію Петровичу, те, чим ви займаєтеся, це впровадження ідеальних та правильних процедур. Але чи допоможуть ваші процедури країні, в якій влада нищить зародки громадянського спротиву?

Я не бачу потужного і чесного громадянського спротиву.

Ні, він є. Нехай фрагментарний, не міцний, але є.

Ну, поодинокі випадки чесного спротиву є. Але фундаментальна проблема пострадянського періоду, сучасного постсовкового українського періоду полягає в тім, що не стільки закони, не стільки формули на папері можуть змінити ситуацію. Самі закони не виникають нізвідки. Самі закони не приводять себе в дію. Самі закони не керують. Вони є продуктом людської діяльності. Як часто доводиться чути у випадку катастроф – «спрацював людський чинник». Так і тут. Головне – це людський чинник. Людина, маючи розум, сама вирішує, пропускаючи через свій розум та через ту міру совісті, яка в неї є, що їй і як їй чинити в певний момент. Чинити по правді чи вдаватися до неправди. Поступатися принципами та бути холуєм, чи інакше – чинити по совісті і служити правді.

Істини, які ви пропагуєте, стають ментальністю нинішньої влади?

Для мене головне, щоб вони стали ментальністю та свідомістю суспільства. Готуючи ці законопроекти, я казав, що ми працюємо на суспільство, заради українського майбутнього. Якщо це не станеться сьогодні, то це неодмінно станеться завтра… За ці 15 років, відколи ми є в європейських структурах, ніхто не спромігся дати таку якість тих речей, що ми в комісії зробили за один рік. Напрацьоване нами є такої якості, що дозволяє рухатися вперед. А чи політики згідні з стратегією європеїзації України, із рухом нашої країни саме в цім напрямку – це вже дійсно їхнє питання. Я глибоко переконаний у незворотності поступу на Захід. Україна – це Захід. Україна – не Схід. Все, що на захід від України, і все, що на схід від неї, – це різні і часом протилежні за суттю і духом цивілізаційні моделі. Українська суспільство, його ментальність, його духовність, культура – усе це лежить в площині західної цивілізації, заснованої на цінностях свободи, правди і справедливості. Сюди ж належить і християнське вчення.

Сергію Петровичу, ось ви зробили оазу правильної європейської юридичної думки в авторитарному суспільстві, а не хочете бачити, що до вас вже прийшли. Є указ про ваше доукомплектування. До вас вже завели людей, які не страждають на правове «дисидентство»: Ставнійчук, Єрмолаєва, Мірошниченка…

Я не дбаю, що вони там будуть робити. Це їм потрібно розкритися, хто вони є.

А я вже давно розкрився. А стосовно оцієї ситуації «доукомплектування» - спадає на думку випадок, що наводить у своїх Щоденниках Олесь Гончар, коли він очолював український Комітет захисту миру: 20.11.[19]80 – «В останній момент підкинули мені до керівництва півдюжини генералів – як це розуміти? … переплутали Комітет миру з ДОСААФ?» (ДОСААФ – «Добровольное Общество Содействия Армии, Авиации и Флоту», прим.УНІАН)…

А коли міняють Конституцію, коли скорочують пільги рішенням КС, ви як правник не почуваєтеся загнаним у глухий кут?

Це не є моїм глухим кутом. Я ніколи не мирився та ніколи й не змирюся з порушенням Конституції та верховенства права. Якщо КС вийшов за межі повноважень, ухвалюючи рішення про надання юридичної сили Конституції старого зразка, для мене це однозначно – вихід за межі верховенства права. КС у цьому вийшов за межі своїх повноважень. 

Держава не має жодного відношення до надання сили Конституції. Конституція – це акт народу.

Вона належить народові, приймається народом для установлення права. У цій ситуації я ніколи не опинявся у глухому куті - ані морально, ані професійно.

Конституційний суд ухвалив багато рішень на руйнування Конституції 1996 року. Відносно Конституції України він давно вже перетворився на гробокопача, на її руйнівника. Замість того, щоб бути охоронцем Конституції, що укладена на європейських стандартах, він її руйнує. І попередні склади КС мали рішення, якими підривали Конституцію. Це і рішення про третій термін Президента, і про імунітет Президента, тобто неможливість притягнення його до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені ним на своїй посаді. Але ж усі рівні перед законом! Зараз українська конституційна система істотною мірою відійшла від європейських стандартів внаслідок руйнівної діяльності з боку КС.

Навіть, якщо приймуть усі підготовлені вами закони, найболючіша проблема: де взяти морального суддю?

Мораль не можна виписати законами. Вона існує поза законами. Вона виникла ще до того, як виникли людські закони, а тим паче – людська діяльність з її наслідками. Моральні приписи – це також і християнське вчення. Це те, що є вищим, воно є понад державою. Питання в тому – коли ж нарешті в Україні запанує мораль у суспільстві і суспільство стане таким, яке ми зможемо назвати високоморальним. У західних суспільствах мораль присутня. Тому вони є високоморальними суспільствами. Нещодавна відставка президента Німеччина це підтверджує. Це питання кожного до себе. Коли люди, і зокрема, журналісти починають судити про політиків, я запитую: а чи всі журналісти мають право на це? Я можу навести багато прикладів того, що українська журналістика не несе на собі печать високої моралі.

Ви так по-джентельменськи відгукуєтеся про владу, а між іншим, у її коридорах, мотивуючи рішення «доукомплектування» вашої комісії, казали, вибачте, що ви людина лінива та конфліктна…

Я знаю, хто це сказав. Людина, яка так сказала, певно вважає, що, коли тобі плюють в обличчя, ти маєш подякувати, облизнутися і проковтнути плювок. Тоді ти неконфліктний. З точки зору людини, яка так сказала, то вона чекає, що Головатий буде холуєм, буде лизати чобіт заради привілею, вислуги. За усі 20 років моєї політичної і професійної діяльності як юриста, вони так і не усвідомили, що Головатий холуєм ні в кого ніколи не був і ніколи не буде. Тому коли Головатий захищає свою гідність, це не конфліктність, це природній самозахист, як на те скеровує розум, інтелект і совість. Стосовно лінивості… Я за 5 років написав тритомник «Верховенство права», читаючи в оригіналі (англійською та французською мовами — УНІАН) Локка, Руссо, Монтеск’є, Пейна, Дайсі. Опрацював сотні документів міжнародних організацій, праць інших авторів мовою оригіналу. Я писав свій тритомник упродовж п’яти років, шість місяців з яких – в інституті Макса Планка в Гайдельберзі (Німеччина), а відтак – ще повний академічний рік в Єльському університеті (США). Моя книга неодноразово цитована у спеціальній доповіді з верховенства права, опрацьованій Венеціанською Комісією. Ця книга стала відома на Заході. І про неї говорять на конференції, її знають професори США, Великої Британії, Німеччини, Італії, Фінляндії.

Лише за один рік Головатий з комісією, ще до її «доукомплектування», видав «на гора» стільки і такої якості, що не вдалося ще жодному парламентському комітету будь-якого скликання. Можливо, в цьому лінивість Головатого...

До речі, коли в юридичну команду Президента взяли соратницю Ющенка Марину Ставнійчук, то казали, що зміна в юридичній команді необхідна, бо владі потрібен лобіст в європейських правових колах. Це нібито те, чим ви не дуже займалися. Чи можливий такий тіньовий лобізм?

Найбільший лобіст України в Європі – внутрішня українська політика. Якщо внутрішня політика відповідає європейським стандартам – інших лобістів не потрібно. Якщо внутрішня українська політика не здійснюється відповідно європейських стандартів, жодні лобісти у вигляді окремих посадових осіб марні.

Скажіть, чи має перспективу ваша давня пропозиція заборонити КПУ?

Заборона КПУ має неодмінно статися. Це моє глибоке переконання. Відповідно до нього я діяв в уряді Єханурова, за часів президента Ющенка. Вже тоді я підготував юридичне обгрунтування для заборони Комуністичної партії України як партії, що є правонаступницею та послідовницею злочинної політичної організації у вигляді КПРС, яка причетна до злочину проти людства та людяності у вигляді геноциду українського народу. Тож, є всі підстави її заборонити у судовому порядку. Я підготував відповідне подання та мав розмову з одним із очільників адміністрації Президента Ющенка. За нашим законодавством заборонити діяльність будь-якої партії може лише Верховний Суд за поданням міністра юстиції. Але пропозиція тоді не знайшла розвитку. З двох причин. Тоді КПУ в парламенті голосувала разом із БЮТ. Крім цього, в адміністрації Президента було сказано: це може зашкодити Президентові. Але навіть тоді я казав, що це може не статися зараз, проте настав час це формалізувати, започаткувати цей процес. Важливо, щоб суспільство знало, що Україна готова до заборони діючої КПУ як правонаступниці злочинної організації КПРС.

Влада незабаром обиратиме омбудсмана. Називалися різні кандидати: екс-генпрокурор Васильєв, правозахисник Захарченко, ваша. Найбільш вірогідним кандидатом вважають Валерію Лутковську, урядового уповноваженого в Європейському суді. Чи нормальною є практика, коли людина, яка виросла в надрах спочатку приватної юридичної контори міністра юстиції, і є тісно прив’язаною до певної владної групи, стає омбудсманом?

Я взагалі хотів би утриматися від коментарів. Преса з невідомих мені причин втягнула мене у цю справу.

Ваша кандидатура була в списку претендентів на цю посаду недовго.

Її не було зовсім. Для мене було загадкою, чому моє ім’я з’явилося в цій когорті. Я ніде не оголошував, що маю намір кандидувати. Це було зроблено поза мною. А от для чого? Я внутрішньо обурюючись, що мене втягнули в цю справу, запитував журналістів: «Звідки ви взяли, що я є серед претендентів?». Відповіді не було. Або так: з преси відомо… Я далі: «А ви мене самого питали?». Німа сцена… Тепер щодо персоналій... Відповідно до критеріїв, які висувають до омбудсмана (а вони встановлені європейською практикою, і з цього приводу є окрема резолюція ПАРЄ), однозначно – в жодній європейській країні (маю на увазі країни ЄС) особа, яка перебувала на державній посаді у виконавчій владі, або на такій посаді, що пов’язана із захистом інтересів держави (зокрема, у прокуратурі), не має шансів бути висунутою, а тим більше обраною. Якщо брати прокурора, то його посадові функції передбачають переслідувати людину, обвинувачувати її. А якщо врахувати ще й те, що наша судова система залишається сталіністською, з обвинувальним ухилом, бо у 99% випадків вона лише підтверджує обвинувальні висновки прокуратури, то жодним чином особа з прокуратури не може бути ані кандидатом, ані омбудсманом. Так само і урядовий уповноважений з прав людини у Європейському суді (цю посаду займає пані Лутковська - УНІАН). Людина на цій посаді зобов’язана захищати державу у Європейському суді, виправдовувати її як порушника прав людини. Отже, якщо особа працювала у репресивних органах чи у виконавчій владі, де за своєю функцію захищала державу, вона не може бути у списку кандидатів на посаду омбудсмена.

Сергію Петровичу, ви - своя людина в кабінетах європейських інституцій. Ми із нашими євроінтеграційними намірами та неєвропейськими вчинками не виглядаємо кульгавою качкою?

Ми опинилися на тій точці, яка є найнижчою за всі часи у можливостях набути членства в ЄС. Це направду найнижча точка падіння. Тому на сьогодні наш євроінтеграційний поступ заморожено. За того стану демократії, прав людини та верховенства права, який є сьогодні в Україні, нема про що мовити. Україна втратила той шанс, який вона ще донедавна мала. Тому зараз питання слід ставити так: чи вийде Україна з цього стану взагалі? А якщо вийде, то як швидко вона надолужуватиме втрачене?

Розмовляла Лана Самохвалова, 14 березня 2012 р.
//www.unian.net/ukr/news/491630-sergiy-golovatiy-golovatiy-holuem-ni-v-kogo-ne-bude.html

13.04.2012 Сергей Головатый. Демократия у нас есть
2005-2009 Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (укази, положення, склад)

1 коментар:

imho сказав...

25 лютого 2011 р.
Депутат від Партії регіонів Сергій Головатий заявляє, що народ не може ухвалювати Конституцію України.

"Діюча Конституція передбачає один спосіб внесення змін до Конституції – тільки через Верховну Раду. Громадяни не можуть приймати Конституції", - сказав він у ефірі ТВі, повідомляє прес-служба каналу.

"А ХІІІ розділ Конституції передбачає один спосіб: це внесення законопроекту суб’єктом законодавчої ініціативи, яким в даному разі може бути або президент, або відповідна кількість (150 – мінімум) народних депутатів України", - зазначив "регіонал".

Говорячи про Конституційну Асамблею, Головатий як голова Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при президенті наголосив, що цей орган може мати лише дорадчі повноваження.

"Ми на минулому тижні провели засідання нашої комісії з цього приводу і затвердили концепцію створення і функціонування Конституційної Асамблеї як консультативно-дорадчого органу при президентові України", - сказав депутат.

"Отже, за статусом це може бути винятково консультативно-дорадчий орган, який незалежно ні від чого залучається до опрацювання змін до Конституції. І наслідком цієї роботи може були лише запропонований проект змін у вигляді законопроекту, який подається президенту із пропозицією внести його до Верховної Ради на розгляд", - пояснив він.
http://newsru.ua/ukraine/25feb2011/golova.html