Василь Маляренко. Закріпити за Вищою радою юстиції повноваження судової влади

(IV) Засідання Конституційної Асамблеї,

Комісія з питань Комісія з питань правосуддя,

співдоповідь про проект Концепції

внесення змін до Конституції України

– Шановні учасники засідання!

Про проблеми судової влади в Україні багато говориться. Сьогодні ця тема є однією з ключових як у внутрішній, так і в зовнішній політиці України.

6 грудня минулого року я доповідав вам проблематику судової влади і запропонував розроблені Комісією з питань правосуддя засади модернізації конституційних змін щодо судової влади. Виходячи з цих засад, а також з урахуванням політичної ситуації, яка склалася, відповідно до рішення координаційного бюро Конституційної Асамблеї наша Комісія затвердила конкретний законопроект про внесення змін до Конституції України. Цей проект нами переданий секретарю Конституційної Асамблеї. Таким чином, нинішній проект Концепції напрацьований Комісією з урахуванням зазначеного законопроекту.

На наш погляд, основними завданнями конституційної реформи у сфері правосуддя є посилення гарантій незалежності суддів, підкорення їх законам, у тому числі забезпечивши відповідальність за вплив на суддів. Такі норми пропонується визначити в окремому розділі Конституції України "Судова влада".

Разом з тим усі положення, які стосуються Конституційного Суду України, пропонується врегулювати у окремому розділі майбутньої Конституції України.

З метою забезпечення стабільності законодавства щодо судової влади, а також виходячи з його високої суспільної значимості, законам, що визначатимуть судоустрій та статус суддів, пропонується надати статус органічних, тобто таких, що мають прийматися не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Урахувавши рекомендації Венеціанської Комісії щодо необхідності усунення парламенту як політичного органу від процедури призначення та обрання суддів, пропонується вилучити з Конституції України положення про обрання суддів безстроково Верховною Радою України. Повноваження щодо призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, а також переведення суддів мають здійснюватися на підставі та згідно з поданням Вищої ради юстиції Президентом України. Такі акти мають скріплюватися підписом Голови Вищої ради юстиції, а повноваження Президента України в цьому процесі мають бути виключно церемоніальними і водночас кореспондуватися з його конституційним статусом.

З огляду на зауваження Венеціанської Комісії пропонується відмовитися від процедури першого призначення суддів на п'ятирічний строк. У зв'язку з цим необхідно підвищити вимоги до осіб, які претендують на заняття посади судді. Підвищити мінімальний вік з 25 до 30 років, а також мінімальний стаж у галузі права з 3 до 5 років. Пропонується також збільшити граничний вік перебування судді на посаді до 70 років.

У Конституції України слід закріпити правила, що призначення судді на посаду, а також переведення його до суду вищого рівня здійснюватиметься на конкурсній основі в порядку, встановленому законом. Такий підхід відповідатиме рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року.

Голів судів та їх заступників, окрім Голови Верховного Суду України та його заступників, пропонується призначати Вищою радою юстиції на підставі рішення зборів суддів відповідного суду. Щодо Голови Верховного Суду України, пропонується зберегти існуючу процедуру обрання, яку слід закріпити на конституційному рівні і щодо його заступників.

У Конституції України необхідно врахувати рекомендації Венеціанської Комісії щодо необхідності розмежування підстав звільнення та припинення повноважень судді, ввести на конституційному рівні інститут припинення повноважень судді, виключити таку підставу для звільнення з посади судді, як порушення присяги, що неодноразово рекомендувалося Венеціанською Комісією. Пропонується на рівні Основного Закону України закріпити положення про можливість оскарження суддею до суду рішення щодо його звільнення з посади.

Ключовим органом, який вирішуватиме питання стосовно звільнення судді з посади, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності, має стати Вища рада юстиція.

Пропонується врахувати рекомендації Венеціанської Комісії стосовно необхідності зміни існуючого порядку позбавлення недоторканності суддів і передачу повноважень стосовно позбавлення суддівського імунітету від Верховної Ради України до Вищої ради юстиції.

Необхідно також зняти заборону на членство суддів у професійних спілках, що є вимогою Конвенції Міжнародної Організації Праці № 87 від 6 липня 1956 року, ратифікованою Україною та яка відповідає рекомендаціям Комітету Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року.

У Конституції України необхідно визначити статус Вищої ради юстиції як незалежного органу, що забезпечує організацію та діяльність судів, захист незалежності суддів, передбачити функціонування Вищої ради юстиції на постійній основі та закріпити за нею повноваження судової влади. Такий підхід узгоджується з відповідними рекомендаціями Венеціанської Комісії, усуває паралелізм та дублювання повноважень органів у цьому процесі.

Пропонується, щоб Вища рада юстиція діяла у складі п'ятнадцяти осіб. При цьому дев’ять членів Вищої ради юстиції мають призначатися з'їздом суддів України з числа діючих суддів та суддів у відставці. Національна академія правових наук України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначали б по два члени Вищої ради юстиції, з'їзд адвокатів також двох членів Вищої ради юстиції з числа адвокатів. Члени Вищої ради юстиції мають призначатися на 5 років.

З огляду на рекомендації європейських інституцій у частині формування та повноважень Вищої ради юстиції пропонується відмовитися від включення до складу цього органу представників прокуратури, в тому числі Генерального прокурора України, виключивши з повноважень Вищої ради юстиції розгляд будь-яких питань щодо прокурорів. Водночас за особами, які нині входять до Вищої ради юстиції за посадою, – Генеральний прокурор, Голова Верховного Суду України і Міністр юстиції України, пропонується закріпити право їх участі у засіданнях Вищої ради юстиції, але без права голосу.

Конституційні положення мають бути вдосконалені з метою забезпечення доступності та ефективності правосуддя. Для цього пропонується змінити підходи до конституційного врегулювання питання системи судів України, не встановлюючи конкретну ієрархію судів, а закріпити основні принципи її побудови.

У сучасних умовах саме на конституційному рівні має бути визначено статус та основні повноваження Верховного Суду України.

Необхідно також усунути перепони щодо визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду в контексті Рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року.

Змінити підходи щодо утворення, реорганізації та ліквідації судів, визначення їх мережі, а також фінансування судів, урахувавши, зокрема, рекомендації Венеціанської Комісії щодо віднесення цих питань до предмету регулювання виключно законами.

Гарантувати фінансування кожного суду окремо.

Запровадити інститут мирових суддів, а також передбачити в Конституції можливість встановлення альтернативних процедур регулювання спорів, що враховує позиції Комітету Міністрів Ради Європи щодо зниження навантаження на суди загальної юрисдикції, висловлені в Рекомендації від 16 вересня 1986 року. Вважаю, що такій підхід буде важливим кроком для зміцнення судочинства в Україні.

Дякую за увагу.

Доповідач: Василь Маляренко, 21.06.2013 р.

Стенограма четвертого засідання Конституційної Асамблеї

http://www.president.gov.ua/news/28333.html