Під кого творитиме Основний Закон Конституційна Асамблея

Президент взявся за Конституцію. 

Здавалося б, навіщо чинній владі перейматися конституційною реформою, якщо ця влада й так успішно повернула собі повноваження Основного Закону 1996 року руками Конституційного суду? Але ж хочеться в очах Заходу виглядати принаймні легітимно. А крок КС свого часу викликав доволі критичну реакцію європейських інституцій. І найавторитетніший орган з питань конституційного права в Європі – Венеціанська комісія – чітко заявив, що рішення Конституційного суду “ставить питання про легітимність дій у минулому, оскільки інституції України працювали протягом кількох років на основі конституційних норм, пізніше визнаних неконституційними, пише УНІАН. 

Це також ставить питання легітимності щодо діючих інституцій, оскільки і Президент, і парламент були обрані відповідно до конституційних норм, які більше не визнаються дійсними. 

Президент України після цього рішення має набагато більше повноважень, ніж могли передбачити виборці, коли він обирався. Діяльність основних державних органів у даний час базується на основі правил, змінених судом, а не на правилах, змінених демократичним легітимним органом”.

Тож на Банковій вирішили, що потрібно внести зміни в Конституцію начебто в конституційний спосіб, щоб не було сумнівів у легітимності влади. І минулого тижня Віктор Янукович підписав указ про формування Конституційної асамблеї. 

За ідеєю Банкової, зміни до Основного Закону підготують 100 авторитетних українців, які знаються на праві й державотворенні та не перебувають на держслужбі.

Хто й навіщо мінятиме Конституцію?

Так хто й навіщо мінятиме Основний Закон України?

Віктор Мусіяка

– Зміни до Конституції справді необхідно вносити. У нинішньому стані конституційної матерії ми далі рухатися в демократичному європейському вимірі не можемо, – розповідає один з “батьків” першої Конституції України, соратник активного “регіонала” Володимира Сівковича Віктор Мусіяка. 

– Конституція 1996 року приймалася в умовах великих внутрішніх і зовнішніх небезпек, коли нам необхідно було отримати нову державу і треба було створити, зберегти й використати відповідну концентрацію влади. Цей період минув. Зараз Конституція, яка закріплює порядок доволі жорсткої президентської влади, авторитарний режим, – це не є проєвропейський шлях розвитку держави. Владі доведеться йти на те, щоб демократизувати всю систему влади, органів самоврядування, які фактично знищені сьогодні з точки зору прав… Є і маса інших речей, які необхідно підправити.

Ініціатором створення Конституційної асамблеї офіційно виступив перший президент України Леонід Кравчук ще на початку 2010 року. Власне, він і став керівником робочої групи, яка опікувалася підготовкою майбутньої асамблеї. Проте, за словами Мусіяки, ідея Конституційної асамблеї пішла не від Леоніда Макаровича.

– Формування такої асамблеї досі пропонувалося різними громадськими організаціями. Мова йшла про орган, який мав би підкоригувати Основний Закон. Щоб до цієї Асамблеї обиралися фахівці в такий спосіб, як, скажімо, у Верховну Раду, і вони мали б тільки повноваження на підготовку змін до Конституції і припинили своє існування, коли завершиться процес прийняття цих змін.

Але ідея обрання членів Конституційної асамблеї за принципом виборів нардепів не пройшла. Конституційну асамблею вирішили створювати під крилом президента Януковича і його ж указом.

– Хто був проти формату обрання членів КА? – поцікавилися ми у Віктора Лаврентійовича.

– Не знаю. Напевно, були якісь дискусії в науково-експертній групі. Я був у групі консультантів при Інституті держави і права, яка допомагала готувати ці документи.

Відповідно до президентського указу, сотня майбутніх членів Конституційної асамблеї має бути сформована до 16 квітня 2012 року. Передбачено, щоб не менш як половину від її складу становили вчені-конституціоналісти та інші фахівці в галузі права. Пропозиції щодо третини кандидатур персонального складу КА (34 особи), схвалені більшістю голосів від загального складу Науково-експертної групи, вносяться президенту. А пропозиції щодо двох третин від персонального складу Асамблеї (66 осіб) вносять Януковичу безпосередньо різні громадські організації, аналітичні центри, політичні сили. Приміром, 14 кандидатур має запропонувати Національна академія наук.

Позиція опозиції

Крім учених-конституціоналістів та інших фахівців-правників, передбачається, що делегувати свого кандидата в Конституційну асамблею може кожна фракція та група в парламенті й низка політичних партій, які мають достатню підтримку населення. У концепції формування та організації діяльності Конституційної асамблеї названо і БЮТ, і НУ-НС, і «Фронт Змін», і Всеукраїнське об’єднання «Свобода», і “Удар”...

Та чи готова опозиція міняти Основний Закон разом з владою?

Ігор Гринів

– Зміни до Конституції – це одна з найтонших речей, які є в системі законотворення, – розповідає народний депутат від БЮТ Ігор Гринів.

– Недаремно так сильно захищена Конституція від можливості внесення змін. Це такий документ, який потрібно міняти дуже рідко. І якщо вже міняти – то міняти концептуально. У нас кожен президент під завершення своїх повноважень пробує пристосувати Конституцію під себе: або видумує собі посаду в новій Конституції, або хоче так перерозподілити повноваження, щоб знову залишитися при владі. Те, що робить сьогодні Янукович, – явно має характер легітимізації, збереження його повноважень через фактично ліквідацію посади президента. Є така недовіра: те, що пробує робити через асамблею Янукович, – це просто спроба будь-яким чином не києм, так палицею залишитися при владі. За таких умов наша фракція (хоча думаю, що й уся опозиція) грати з ним у цю гру не буде.

За словами Гриніва, бачення змін до конституції у БЮТ дуже просте: ключові питання виносяться на референдум. Спочатку радяться з людьми, а коли вже є концепція – за роботу беруться правники-фахівці, які мають відпрацювати юридичну техніку.

Арсеній Яценюк

– Зміни до Конституції готуються президентом Януковичем винятково для того, щоб залишитися у владі й після 2015 року, – переконаний лідер партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк. 

– Він прекрасно розуміє, що виграти наступні президентські вибори в нього шансів немає, якщо справи в країні так ітимуть і далі. Тому вигадує механізм, який допоможе йому залишитися президентом.

На його думку, залучення до Конституційної асамблеї опозиційних сил потрібне владі не для реального обговорення змін, а лише для створення видимості обговорення та легалізації цього процесу перед Заходом.

– Почати процес змін має Конституційна асамблея не імені президента Януковича, а імені народу України. Вона має представити суспільну й експертну думку, а не обґрунтувати бажання президента залишатися при владі пожиттєво, – наголошує Яценюк.

ВО “Свобода” планує узгодити спільну позицію з іншими опозиційними силами, які входять до Комітету опору диктатурі.

Олег Тягнибок

– На думку “Свободи”, Конституцію потрібно ухвалювати шляхом загальнонаціонального референдуму, – каже лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок. 

– Конституція, звісно, потребує вдосконалення. Але вона мала б ухвалюватися всенародно. Ми розуміємо, для чого створюється ця Конституційна асамблея. Для цієї влади українофобів важливо поміняти Конституцію України, щоб забезпечити голосування за кандидатуру президента не всенародно, а в парламенті. Ідея нібито демократичного ухвалення Конституції, нібито введення в цю асамблею представників різних політичних партій і громадських організацій – це намагання побавитися в демократію з українською громадою. Але Януковичу й цій владі ніхто вже не вірить.

Тягнибок зазначає, що “Свобода” ще у 2007 році запропонувала проект Основного Закону. “І ми готові відстоювати в тому числі й наш варіант Конституції”, – каже політик.

Фото Володимира Коваля /Я-Корр

Партія “Удар” теж вирішила звернутися до колег з опозиційному табору, аби виробити спільне рішення щодо участі чи неучасті в роботі КА.

«Якщо представники опозиції зможуть донести спільну позицію щодо вдосконалення Конституції і реально впливати на робочий процес з підготовки тексту Основного Закону, тоді є сенс долучитися до цієї роботи. Якщо ж влада вкотре пропонує опозиції декоративну функцію і збирається через таку присутність легітимізувати фарс, то ми не маємо права освячувати своєю присутністю роботу Асамблеї», – ідеться в заяві партії.

В “Ударі” також застерігають, що через рішення асамблеї можуть бути освячені зміни до Конституції, котрі дозволять обирати Президента в парламенті.

– Якщо залучення опозиції до удосконалення Конституції є лише гарним, але порожнім жестом влади, не розрахованим на реальний результат і врахування думки опозиції, то ми маємо спільно відмовитися від участі в цьому фарсі, – ідеться у зверненні “Удару” до колег з демократичному табору.

Леонід Кравчук

Чи можна буде говорити про збалансованість та об’єктивність запропонованих змін до Конституції, якщо опозиція не братиме участі в їх підготовці, поцікавились ми в Леоніда Кравчука.

– Якщо опозиційні партії вирішать не брати участі в Конституційній асамблеї – це їхнє право, – каже Леонід Макарович. – Але це зовсім не означає, що більшість партійних структур і громадських організацій вчинять так само. І це не означає, що тоді Конституційна асамблея не буде легітимною. Президент легітимний, і він створює легітимну асамблею. Інша річ, ми б хотіли, аби не було такого: асамблея ще не почала працювати, ще не опрацювала концепції, підходу до тих змін, які потрібно внести до Конституції, а вже апріорі її почнуть бойкотувати. Це не є раціональний шлях до змін.

Віктор Мусіяка теж переконаний: коли є найменші можливості впливу на ситуацію, яка розвивається навколо Основного Закону, – не треба втрачати такий шанс.

– У ситуації, яка склалася сьогодні, можна було б ігнорувати все, що відбувається за ініціативи влади та президента. Але не думаю, що це далекоглядна політика, – вважає пан Мусіяка. 

– Бути всередині процесу й намагатися впливати на нього або інформувати суспільство про те, що там відбувається, які ідеї реалізуються, – це значно краще, ніж стояти за межами цього процесу. Участь у цьому процесі жодним чином не принижує опозицію. Вона завжди зможе мати слово, яке чітко визначатиме її позицію.

Між тим, що напише асамблея і тим, що прийме ВР, можуть бути суттєві розбіжності

У 2008 році тодішній президент Віктор Ющенко теж надумав міняти Основний Закон і навіть створив Національну конституційну раду. Щоправда, згодом конституційна реформа Ющенка канула в Лету. Наскільки життєздатним виявиться творення Януковича?

– Ющенко створив Раду, яка була аналогією комісії ВР з підготовки конституційний змін, - каже Кравчук. - І цю Раду він сам же й очолював. Це був шлях, як написати Конституцію для себе.

Серед сил, які задіяні у Конституційній асамблеї, не буде представників безпосередньої виконавчої влади, там не буде президента. Президент тільки створює її, але участі в ній не бере. Ми працюємо з розумінням того, що Конституція має бути написана для українського народу.

На думку Мусіяки, готувати зміни до Конституції асамблея буде не менш як рік, тож нинішній склад Верховної Ради не визначатиме долю Основного Закону.

– Моя позиція така: приймати остаточне рішення щодо змін до Конституції цей склад парламенту просто не має права. Варіант запропонованих змін має бути винесений новому складу ВР.

– На нинішній склад парламенту ми навіть не орієнтувалися, коли починали працювати над концепцією Конституційної асамблеї, – запевняє і Леонід Кравчук.

– Ми знали, що це тривалий процес. Ми хочемо, щоб пройшли круглі столи, дискусії, конференції, щоб кожна людина, яка має знання чи запас напрацювань щодо Конституції, могла подати свої зміни й доповнення до асамблеї… Я думаю, що це може бути весна 2014 року… Я був захоплений, як ми працювали над концепцією підготовки Конституційної асамблеї. Вірю, що ці люди, зв’язані тільки з наукою, з практикою, не служать партійним босам, не пишуть Конституції для однієї людини – чи то президента, чи ще когось. Вони напишуть зміни такі, як треба. Інша справа – як до цього поставиться нова Верховна Рада: чи схвально, чи робитиме спробу написати свої зміни. Але це вже не моя справа. Ми зробимо те, що зможемо зробити, ми підготуємо, апробуємо, проголосуємо й оприлюднимо народу. Але Конституційна асамблея не приймає Конституцію, приймає Верховна Рада. Між тим, що напише асамблея і тим, що буде прийнято ВР – можуть бути суттєві розбіжності.

Анна Ященко, 31.01.2012

//www.unian.net/ukr/news/news-482959.html