понеділок, 4 жовтня 2010 р.

Томас Маркерт: Рішення Конституційного суду створило проблему легітимності влади в Україні


Виходить, що влада в Україні працювала кілька років на підставі неконституційної Конституції. І це створює проблему легітимності її дій і взагалі легітимності... Дуже незвична ситуація, нічого подібного в Європі не було...

Рішення Конституційного суду від 1 жовтня, яким фактично було скасовано Конституцію 2004 року і відновлено дію Конституції 1996 року, викликало багато обговорень та запитань, як в Україні, так і в світі. Хтось каже про державний заколот, хтось навпаки, про відновлення стабільності та керованості. Влада активно намагається зменшити негативний ефект від рішення Конституційного суду, активно проводячи роботу із західними партнерами. Втім, один з найважливіших партнерів – Венеціанська комісія, поки, здається, залишилася поза увагою МЗС. Принаймні, до сьогодні цей орган Ради Європи який як в цій організації, так і в ЄС вважається найважливішим відповідальним за конституційні реформи, і досі немає пояснень з Києва щодо здійснених змін. Про це, а також про те, які наслідки може мати рішення Конституційного суду України проекту “УНІАН-Новини ЄС” Секретар Венеціанської комісії Томас МАРКЕРТ.

УНІАН: Як би ви могли оцінити рішення Конституційного суду України? Багато українських експертів кажуть, що суд, в принципі, міг визнати зміни 2004 року неконституційними, однак не міг своїм рішенням відновити дію Конституції 1996 року. Чи згодні ви з такими оцінками?

Т.М.: Я згоден, що це рішення є досить незвичним, тому що минуло практично 6 років з моменту схвалення змін і це дуже незвично, щоб зміни скасовувалися після настільки тривалого періоду часу. Це створює багато проблем, які ми обговорюватимемо пізніше. Я менш впевнений в тому, що проблема є у відновленні Конституції 1996 року, є і багато інших наслідків скасування поправок до оригінального тексту. І ви не можете цього уникнути. Тому, ця критика , можливо, не найважливіша.

УНІАН: Що ж тоді найважливіше?

Т.М.: Я маю сказати, що ми поки не аналізували це рішення, воно, наскільки мені відомо, не було офіційно перекладено англійською, але ця ситуація, звичайно, турбує, бо, виходить, що влада в Україні працювала кілька років на підставі неконституційної Конституції. І це створює проблему легітимності її дій і взагалі легітимності. Так, наприклад, на попередніх виборах виборці голосували за кандидатів на підставі нової Конституції, як під час парламентських, так і президентських виборах.

УНІАН: Це стосується і місцевих виборів, які відбудуться невдовзі?

Т.М.: Можливо, тут немає прямого зв’язку з місцевими виборами, тому що конституційні зміни не стосуються напряму місцевих виборів.

УНІАН: Ви сказали, що плануєте обговорити зміни до Конституції...

Т.М.: Так, наприкінці наступного тижня у Венеції відбудеться чергова сесія, і наша комісія, передусім буде поінформована про це рішення. Потім буде можливість обговорити його. Яким буде продовження цих дискусій я поки не готовий сказати, це може також залежати від інформації з боку української влади, від того, наскільки вона захоче співпрацювати з Венеціанською комісією в імплементації цього рішення.

УНІАН: Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Мевлут ЧАВУШОГУ взаявив, що Асамблея очікує на роз’яснення від української влади. Ви, зі свого боку, будете просити українську сторону про певні роз’яснення?

Т.М.: Я думаю, що звичайно, було б бажано мати таку додаткову офіційну інформацію, зокрема, переклад рішення, а також, можливо, певну інформацію щодо намірів на майбутнє.

УНІАН: Які конкретні кроки українська влада мала б здійснити, щоб спробувати, скажімо так, забезпечити певну легітимність схваленого рішення на майбутнє?

Т.М.: Я думаю, що поки завчасно перед засіданням Комісії давати всеосяжну відповідь на це запитання. Але, що точно має бути зроблено, і це виходить напряму зі схваленого рішення, це те, що окремі закони мають бути гармонізовані тепер з текстом Конституції 1996, яка знову набула чинності.

УНІАН: Опозиційні лідери в Україні кажуть, що після рішення Конституційного суду Президент і парламент мають бути переобрані. Це, певною мірою, співзвучно з тим, що ви сказали про питання їхньої легітимності. Чи згодні ви з тим, що нові вибори були б кращим варіантом?

Т.М.: Думаю, це дуже складне питання, оскільки ми маємо дуже незвичну ситуацію. Ми дійсно не маємо європейського досвіду щодо цього. І тому я би не хотів казати нічого до нашого наступного засідання.

УНІАН: Така ситуація вперше в європейській історії?

Т.М.: Принаймні, мені не відомо про такі ситуації.

УНІАН: Ви особисто добре знаєте обидва варіанти української Конституції. Який з них, на вашу думку, потребує менших змін?

Т.М.: Дуже важко дати кількісну відповідь. Але я думаю, що Конституція 1996 року була більш послідовною і узгодженою. Більше того, вона була зовсім непоганою, однак вона вела до надмірної концентрації влади в руках Президента. З іншого боку, Конституція 2004 року мала певні суперечливі моменти в тексті. Не кажучи вже про традиційно складний момент щодо повноважень прокуратури. Таким чином, я думаю, що ідеальним рішенням було б схвалення третього варіанту.

УНІАН: Президент України вже заявив про намір розпочати конституційну реформу. Чи будете ви співпрацювати з Києвом?

Т.М.: Якщо вони нас попросять, то ми, звичайно, готові до співпраці.

04 жовтня 2010 р.
Розмовляв Сергій Воропаєв.
Фото Юрія Пінського.
//eunews.unian.net/ukr/detail/194425

Немає коментарів: