Конституція 2011: як зіпсувати свято

П'ятнадцятиріччя Конституції України збіглося зі стартом її чергового реформування. 28 червня 2011 Президент Віктор Янукович стримано привітав українців з державним святом і повідомив, що Основний закон необхідно розвивати і вдосконалювати: «щоб він відповідав сучасним потребам суспільного розвитку і враховував сучасний політичний досвід розвитку Україна». Тому глава держави підтримує створення… [Конституційної Асамблеї]. Нагадаємо, що Конституція України-96 була прийнята після жорстких дебатів між прихильниками сильної виконавчої влади і народними депутатами, що відстоювали широкі повноваження парламенту. Разом з тим незабаром Конституція стала об'єктом критики у зв'язку з нібито внутрішніми суперечностями і неузгодженостями, викликаними поспішністю її прийняття. Противники внесення поправок звинувачували своїх опонентів в спробах підсилити органи виконавчої влади в збиток повноваженням парламенту.

Прийшовши до влади, Віктор Янукович першим ділом взявся за Конституцію, а вже потім - за своїх політичних опонентів, більшість з яких, до речі, є прихильниками парламентської республіки й ідеологами децентралізації влади. Ще в лютому Президент виступив з ініціативою створення Конституційної Асамблеї і запропонував першому президенту України Л. Кравчуку цей процес очолити. Очевидно, що ця ідея не була ситуативною і В. Янукович твердо намірився переписати Основний закон. У тому числі положення, що стосуються судової системи, виборчих правил, скорочення прав і свобод громадян.

Сьогодні завдання Президента не посилити повноваження (це він зробив, повернувши Конституцію 1996 року), а змінити конституційний ландшафт і знизити роль парламенту в ньому. Конституційна асамблея по суті, покликана «підмінити» Верховну Раду в такому ключовому питанні, як модернізація Основного закону. За версією Януковича, у парламенту відбирають право формувати модель державного управління і передають це право органу з невиразними повноваженнями. Тому то незважаючи на указ Президента про створення Асамблеї, який був підписаний ще 21 лютого, функції даної структури є загадкою: де виписані її повноваження? Якими законами або актами «ассамблеісти» будуть керуватися у своїй нелегкій роботі? Який буде статус та правові можливості у тих, хто буде причетний до створення нового духу і букви Основного закону? За якими принципами планують добирати «золоту сотню» конституційних творців? Чи увійдуть до Асамблею представники опозиції, політичних партій і громадських рухів чи тільки фахівці з конституційного права, експерти?

Леонід Кравчук в День Конституції заявив, що Асамблея буде сформована до осені і тоді ж почне свою роботу. Але знову-таки про принципи формування «колегіального органу» і про принципи його роботи, підпорядкування та звітності сказано нічого не було. Взагалі, конституційні асамблеї бувають двох видів. Суверенна - це коли подібне «утворення» створюється в перехідний період, відразу після революцій, коли в країні немає легітимних і діючих органів влади. І несуверенних - у випадку, коли влада є, але вона не в змозі виконувати свої прямі функції.

Оскільки ніяких революцій і переворотів в 2011-му не відбувалося, то необхідності в суверенній Конституційної Асамблеї немає: в Україні ефективно (за словами вищих чиновників) функціонують всі гілки влади, парламент, уряд і Президент діють злагоджено і синхронно. Тому заяви про необхідність «освіження» Конституції і синхронізації її розділів з європейськими нормами конституційного права підтверджують: влада визнає свою нездатність в справі державного управління - раз. Для «закріплення» позицій їй необхідно «зменшити» обсяг прав і повноважень, які є в нинішньому тексті Конституції, яка, до речі, Європою визнана однією з найдосконаліших - це два.

Конституційна Асамблея м'яко і непомітно підмінить собою основний конституційний постулат, позбавивши народ права, зафіксованого в статті 5 Основного закону: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування» - це три. Дійсно, народ згоду на створення спеціальних органів для зміни Конституції не давав. Не можуть українці надалі вплинути і на здійснення влади, оскільки Асамблея не є органом влади або органом місцевого самоврядування. То навіщо це все?

Перше. Створення Асамблеї покликане відвернути увагу від того, що відбувається в країні. Приведення Конституції України до європейських норм повинно позитивно позначитися на іміджі України і її керівництва в очах ЄС і підтвердити наші намір рухатися в бік євроінтеграції, а не зближуватися з Росією. А ось за цією «ширмою» можна буде вести будь-які приватні переговори, на зразок тих, що пройшли у вихідні в Ялті між Януковичем і Путіним.

Очевидно також, що влада хоче побачити в заголовках європейських ЗМІ не месиджі про політичні репресії проти Тимошенко та її соратників з уряду, а заяви з серії: «Україна змінює Конституцію відповідно до європейських стандартів». Це допоможе уникнути порівнянь з Білоруссю і зміцнити довіру до зовнішньої політики України: судячи з останніх візитів Віктора Януковича до Європи, поки там не поспішають високо оцінювати наші реформи і приймати Україну до лав високорозвинених країн. Загалом, без ініціатив, які повинні сподобатися ЄС, України як і раніше буде асоціюватися з Білоруссю або Казахстаном, ні на йоту не просунувшись до європейських ринків. А це вкрай важливо для тих, хто сьогодні при владі. Як справедливо зауважив депутат від КПУ Олександр Голуб, «модернізація Конституції потрібна 10 відсоткам багатих громадян України, які хочуть закріпитися на теплих місцях під бюджетним сонцем».

Друге. Створення органу для вдосконалення Основного закону буде конкурувати не тільки з судовими процесами проти лідерів опозиції, а й «збігатиметься» у часі з дебатами щодо зміни електоральних правил. Восени розгориться війна за виборчий закон. Одні сили пропонують йти на вибори за партійними відкритими списками, інші виступають за перехід до двопалатного парламенту, треті - за змішану систему. Владі необхідно змінити систем виборів так, щоб обмежити потрапляння до Верховної Ради опозиції та неконтрольованих «мажоритарщиків».

З нинішнім парламентом це зробити не вийде: навіть спікер Володимир Литвин заговорив про антиконституційну практику та й «праві» у Верховній Раді навряд чи проголосують за невигідний для себе закон про вибори. Асамблея «перебере» на себе функції формування нових виборчих норм: адже потрібна така система, за якої місця у Верховній Раді «розписуються» в Адміністрації Президента, а для цього і необхідний свіжий погляд на норми Основного закону. «У народу хочуть забрати право на демократію, на вибори» - заявляє сьогодні багато політичних та громадські діячі.

До речі, Л. Кравчук заявив, що в сферу уваги членів Асамблеї потрапить і питання про імпічмент Президенту, не врегульований в законодавчому полі. У Конституції імпічмент є, але от як його застосовувати за прямим призначенням неясно. Леонід Макарович допоможе «розібратися»: у завдання Конституційної Асамблеї, схоже, буде входити і ліквідація загроз, пов'язаних з непорушністю президентських повноважень Віктора Федоровича. А те, що така загроза існує стає ясно, як тільки послухаєш лідерів опозиції. Не факт, що нинішній парламент оголосить імпічмент Президенту, але краще «зняти» цю небезпечну статтю в Конституції.

Третє. Модернізація Основного Закону та його європеїзація це прямий наступ на соціальні обов'язки держави, закріплені в Конституції. На наступному тижні Верховна Рада повинна буде прийняти антинародну по суті пенсійну реформу - на вимогу МВФ, який дає Україну фінансові транші.

Наступний етап змін точно торкнеться гарантій безплатної медицини, освіти, права на працю і відпочинок. Вже сьогодні розпочато підготовку до освітньої та медичної реформ, мета яких - скоротити не тільки бюджетні витрати на ці сфери, але і зменшити державні зобов'язання, давши старт розвитку комерційних послуг на ринку медицини та освіти, а також ЖКГ.

Кадрова чехарда в МОЗ та житлово-комунальній сфері підтверджує очевидне: влада зі своїми «тігіпковскімі» реформами не в змозі комплексно і якісно вирішити завдання забезпечення даних конституційних норм. Але визнати це для Віктора Януковича і його команди означає втратити й без того низький кредит довіри населення. Адже за невиконання передвиборних обіцянок «покращити життя вже сьогодні» доведеться відповідати. На виборах 2012 і 2015 років. А ось «підгонка» незручних і нездійсненних статей під європейські норми - чудовий вихід зі скрутного становища. Адже в Німеччині або Франції середній пенсійний вік: від 65 до 70 років. А ми ж йдемо до ЄС ...

Четверте. Мало хто сумнівається, що основною сферою докладання зусиль «ассамблеістов» стане «урізання» громадянських прав і свобод - таких, як право на мітинги і демонстрації, свободу слова і т.і. І так владі доводиться викручуватися, винаходячи приводи для заборони Майданів та акцій протесту під СІЗО. Але ж коли активізуються судові процеси проти «політичних в'язнів», масових зібрань не уникнути. Не виставляти ж кожен раз загородзагони «Беркута». Той же суд над лідером БЮТ і винесення вироку Тимошенко загрожує багатотисячними акціями протесту.

А восени-взимку нас чекають організовані виступи проти розпродажу землі, підвищення тарифів, падіння гривні. Хто б і що не говорив проти низького суспільного потенціалу, але «рвонути» цілком може. Тому увага експертів Конституційної Асамблеї також буде зосереджено на судовому реформуванні (на кшталт «накладання табу» на суд присяжних), а також на виписуванні повноважень Генпрокуратури, якій сьогодні відводиться особлива роль.

П'яте. До Конституції планується ввести спеціальний розділ «Про відповідальність посадових осіб за недотримання Основного закону». Чудова «противага» імпічменту! Тільки якийсь прем'єр спробує влаштувати главі держави «харакірі», як його тут же покарають відповідно до Основного закону: як відомо, при президентському правлінні саме голова уряду становить для лідера найбільшу небезпеку в плані конкуренції за владу.

А ще під цю статтю можна просто «викошувати» всіх незгодних з політикою чинної влади. Це спосіб тримати в узді тих «соратників», які можуть підкласти міну під правління Віктора Федоровича або обуритися його методами керівництва, складанням депутатських списків, підходами до зовнішньої політики, принципами розподілу економічних преференцій. З цією статтею простіше знімати віце-прем'єрів і міністрів, формувати вертикаль місцевої влади. Просто необмежені можливості. З Днем Конституції нас!

Марія Бакушинська, Політика, 28.06.11

//www.golosua.com/ua/main/article/politika/20110628_-konstitutsiya-2011-kak-isportit-prazdnik

//www.thesimpsons.com/