Конституційна реформа: за і проти

Напередодні 15-ї річниці прийняття Конституції України народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань правосуддя, доктор юридичних наук, професор,академік Національної академії правових наук України Сергій Ківалов проаналізував плюси і мінуси конституційної реформи.

- Пане Сергію, торік Конституційний Суд розглянув справу про політреформу 2004 року (внесення змін до Конституції), щодо конституційності даного закону і скасував політичну систему, яка працювала майже 5 років. Чи правильно було це зроблено? У цьому була необхідність?

- Конституційний Суд, розглянувши справу про дотримання процедури внесення змін до Конституції України, виніс мотивоване рішення. Відразу зазначу, що давати оцінку рішенню КСУ - не дозволено. Ми поговоримо про його наслідки і про мотивацію рішення. Я вважаю, що вона повинна бути зрозуміла всім. Для мене, як для юриста, очевидно: іншого рішення Конституційний Суд і не міг винести. Так само не викликає сумнівів, що КСУ у цій справі керувався саме Конституцією.

Адже через порушення конституційної процедури прийняття та розгляду, Конституційний Суд України 30 вересня минулого року визнав Закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року таким, що не відповідає Конституції України.

Підстав "анулювати" зміни в цю частину Основного Закону у Конституційного Суду було не так-то багато. Вони поміщаються всього в двох статтях Конституції: 155 і 159. Одна з них - одночасне голосування відразу по трьох законопроектах, та ще таким, для розгляду яких Конституцією встановлені різні процедури! Інша підстава, на яку вказав суд у своєму рішенні - відсутність схвального висновку самого Конституційного Суду на пропоновані конституційні зміни на момент розгляду проекту Парламентом.

Тому абсолютно правильно, що держава повернулася до Конституції в початковій редакції 1996 року - до речі, однією з найдемократичніших у Європі.

- Таким чином, повноваження Президента Україні значно розширилися?

- З чого Ви це взяли? Президент не набув жодного нового повноваження. Просто все повернулося "на круги своя". Повноваження Президента обумовлені Конституцією від 1996 року. Упевнений, це посприяє прискоренню демократичних реформ, які наблизять Україну і українців до європейського рівня життя.

Розподіл повноважень між органами різних гілок державної влади, закріплений в первісному тексті Конституції України є більш збалансованим, ніж поділ повноважень по тексту Конституції в редакції 2004 р. Це підтверджують висновки теоретиків і практика застосування конституційних норм.

- Однак європейські організації, у тому числі Венеціанська комісія, неоднозначно оцінила рішення Конституційного Суду України ...

- Венеціанська комісія не оцінювала рішення Конституційного Суду, а досліджувала лише наслідки прийняття такого рішення. Я можу лише додати, що ще в 2005 році, після внесення змін до Конституції і Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції № 1466, і Венеціанська комісія у Висновку від 13 червня 2005 року визнали порушення процедури прийняття Закону України "Про внесення змін до Конституції України".

Безумовно, у Венеціанської комісії були певні зауваження до України, як і до кожної країни. Здорова критика - це нормально. Для того щоб зняти такі зауваження, Комісія і рекомендувала Україні провести "справжню і всеосяжну конституційну реформу". Більше того, Венеціанська комісія висловила готовність надати допомогу Україні в проведенні такої реформи.

- Ви вважаєте, що необхідність у конституційній реформі назріла?

- Справа в тому, що конституційна реформа в Україні почалася не вчора. Вона почалася досить давно. А зараз назріла необхідність її чергового етапу - внесення певних змін до Основного закону.

Сьогодні, коли під керівництвом Президента України Віктора Януковича, Україна взяла чіткий курс на імплементацію європейських стандартів, починають проводитися глибокі реформи в різних галузях життя суспільства. Я маю на увазі, і судову реформу, і реформування кримінального законодавства, і системи правоохоронних органів, вищої освіти, і прийняття законів, спрямованих на боротьбу з корупцією. Чинна влада комплексно підійшла як до процесу поліпшення життя громадян, до вдосконалення державних інститутів, так і до зміцнення авторитету України на міжнародній арені.

А дуже часто, при проведенні подібного роду комплексних реформ і виконання зобов'язань по імплементації європейських стандартів у наше законодавство, ми стикаємося з тим, що процеси подальшого реформування неможливі без внесення змін до чинної Конституції України.

- Скільки за часом може зайняти реформування Конституції?

- Конституційна реформа триватиме рівно стільки, скільки буде діяти нинішня Конституція! Символічно, що глава держави звернувся до вирішення цього питання саме на початку свого президентства. Адже, досі конституційна реформа була в нашій країні елементом передвиборної кампанії, що, безумовно, не сприяло її якісній реалізації.

Президент Віктор Янукович ще 5 листопада 2010 року доручив створити Комісію по зміцненню демократії і затвердження верховенства права, куди входять і представники правлячої влади, і представники опозиційних сил, і наукова громадськість, які, як планувалося, повинні були розробити законопроект про внесення змін до Конституції відповідно до європейських стандартів.

Потім Віктор Янукович у цьому році підтримав ініціативу щодо створення Конституційної Асамблеї для підготовки змін до Конституції України. До складу експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї увійшли наукові співробітники найбільш вагомих навчальних закладів юридичного напряму. Це і Юридична академія імені Ярослава Мудрого, і Національний університет "Одеська юридична академія" та Інститут законодавства Верховної Ради Україні. Також у складі Асамблеї - судді Верховного та Конституційного Судів у відставці.

Період діяльності Конституційної Асамблеї, ймовірно, буде обмежений одним роком з дня Указу Президента України про її створення. У складі Конституційної Асамблеї будуть створені підкомісії для розробки пропозицій щодо вдосконалення окремих розділів Конституції. Ініціатори створення Асамблеї вважають, що обов'язково повинна бути Президія Асамблеї для оперативного вирішення питань, які неминуче виникнуть в ході її роботи. Пленарні засідання Асамблеї будуть проходити раз на два місяці.

- Чим буде займатися Конституційна Асамблея?

- Створення Конституційної Асамблеї Україні дозволить забезпечити широкі дискусії щодо системних змін чинної Конституції України, залучити до цієї роботи не лише політиків, але і представників інститутів громадянського суспільства, юристів, фахівців в інших галузях соціальних наук,видається виправданою та доцільною.

Головним завданням Конституційної Асамблеї, як дорадчого органу, повинна бути ретельна підготовка проекту змін і доповнень до чинної Конституції України із залученням представників юридичної та інших наук, громадських діячів. Розроблений Асамблеєю законопроект повинен служити базою для законодавчих пропозицій Президента України до Верховної Ради України. Ніякі інші функції для Конституційної Асамблеї не передбачені.

Крім того, діяльність Асамблеї має бути відкритою і прозорою. Відкритість і публічність процесу повинні забезпечуватись, насамперед, залученням до нього державних органів і наукових установ, діяльність яких пов'язана з вивченням або застосуванням відповідних конституційних норм, а також із залученням провідних громадських та правозахисних організацій.

- Хто повинен, по-вашому, входити до складу Асамблеї?

- На мій погляд, це повинні бути визнані фахівці в галузі конституційного права, професіонали, які представляють галузеві юридичні науки і можуть кваліфіковано висловити пропозиції щодо окремих розділів Конституції. До них, зокрема, відносяться фахівці адміністративного права, процесуалісти, ті, хто компетентний у судоустрої, роботі прокуратури та адвокатури. Також відомі зарубіжні науковці, які представляли б Венеціанську комісію. Вважаю, що обов'язково у складі Конституційної Асамблеї мають бути народні депутати України - від першого до сьогоднішнього, шостого скликань, що накопичили досвід у сфері конституційних реформ. Буде корисною і важливою думка представників виконавчої та судової влади, Генеральної прокуратури України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

- Яка роль парламенту в цьому процесі і чи необхідний референдум?

- Відповідно до статті154 Конституції України є припустимим лише внесення змін і доповнень до чинної Конституції, аж до кардинального оновлення її змісту. На мою думку, більш прийнятний варіант вирішення цього питання з обов'язковою участю парламенту. Затвердження нової Конституції України на референдумі виключено. Адже необхідність у прийнятті нової за змістом Конституції виникає тоді, коли мова йде про докорінну зміну економічної та політичної систем, як це було в першій половині 90-х років. Чи виникла подібна необхідність в сучасній Україні в порівнянні з 1996 роком? Однозначно - ні!

Проте проведення Всеукраїнського референдуму є можливим для затвердження змін до окремих положень розділу I-го Основного Закону. При цьому потрібно неухильно керуватися положенням, відповідно до якого рішення референдуму, проведеного відповідно до закону, не потребує чиєму-небудь затвердження.

- Які зміни, на Ваш погляд, необхідно ввести до Основного закону?

- Багато. Важливо, щоб це робили не лише політики. Потрібно, щоб політики поставили завдання вченим, і вже вчені напрацьовували базу змін. Потрібно, щоб фахівці подивилися. Ось, наприклад, у нас в Національному університеті "Одеська юридична академія" одна з найсильніших кафедр конституційного права в Україні. Це фахівці-конституціоналісти найвищого рівня. Саме такі люди повинні писати текст Конституції. Коли проект змін будуть готувати фахівці з конституційного права, які увійдуть, зокрема, і до складу Конституційної Асамблеї, тоді буде результат.

У Конституції є деякі статті, які суперечать одна одній. Суть моєї пропозиції полягає в тому, що потрібно зібрати всі суперечності, систематизувати, проаналізувати і внести поправки до Конституції.

Наприклад, стаття 10 Конституції передбачає, що державною мовою в Україні є українська мова, і що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин. Трактування цієї статті часто викликає суперечки. Вихід, на мій погляд, у розширенні кола офіційних мов, як роблять у багатьох країнах.

Що стосується конкретних пропозицій, мені видається, наприклад, що суддею може стати людина, починаючи з 30-річного віку. А до цього він може бути помічником судді і набиратися професійного досвіду. Але щоб це врегулювати, потрібно вносити зміни до Конституції.

- Як Ви розцінюєте перспективи реалізації реформи?

- Упевнений, що Україна зуміє реалізувати той значний потенціал відкритості процесу конституційної реформи та легітимності майбутньої Конституції, який, як наголошується в одному з проектів висновки Венеціанської Комісії, несе в собі ініціатива Президента та Національної Комісії зі зміцнення демократії та верховенства права. А робота Конституційної Асамблеї та її органів посприяє досягненню широкого громадського згоди з основних цілей та принципів Конституції, і вдало відобразить його в тексті нового Основного Закону.

Дар`я Трусова, 25 червня 2011 р.

//www.unn.com.ua/ua/interview/25-06-2011/400202/

//file.liga.net/person/226-sergei-kivalov.html