Землякам, що раз на рік збіраються на Шевченкові роковини співати гімн 1898

Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що живе ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава. Ваші предки торгували Людськими правами, Їх продавши, породили Нас на світ рабами. Не пишайтеся ж у співах Ви козацьким родом: Ви раби, хоча й пани ви Над своїм народом. Україна вам не мати, Є вам інша пані, Зрадних прадідів нікчемних Правнуки погані! Тільки той достойний щастя, Хто боровсь за його, Ви ж давно покірні слуги Ледарства гидкого. Ви ж давно не люди — трупи Без життя і сили, Ваше місце — кладовище, Яма та могили. Як живі покинуть мертвих, Щоб з живими стати, «Ще не вмерла Україна» Будемо співати. Як живі покинуть мертвих, Прийде та година, Що ділами, не словами Оживе Вкраїна.

Грінченко Борис Дмитрович (1863-1910) — український письменник, поет, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист. Член «Братства Тарасівців». Один із засновників Української радикальної партії. Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Редактор низки українських періодичних видань. Літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л.Яворенко, П.Вартовий, Б.Вільховий, Перекотиполе, Гречаник. Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, автор «Рідного слова» - книжки для читання в школі. Укладач чотиритомного «Словаря української мови». Один із організаторів і керівників товариства «Просвіта».

____________
//uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Борис_Дмитрович

Основний Закон «Самостійної України» спілки народу українського (Конституція УНП) 1905 

Конституційне питання і українство в Росії 1905 

Одвертий лист до галицько-української молодежі 1905 

Самостійна Україна 1900 

Profession de foi молодих українців 1893

Проект засад Статуту українського суспільства «Вольний Союз» - «Вільна Спілка» (Михайла Драгоманова) 1884-р 

Указ (Емський) 1876-р 

Хто хоч би жменькою землю носить, той зможе насипати гору 1872-1874, 1878-1879 

Конституційний закон про загальні права громадян королівств і земель, представлених в рейхсраті 1867-р 

Циркуляр (Валуєвський) 1863-р 

Ще не вмерли України… 1862 

Начерки Конституції Республіки (Георгія Андрузького) 1850-р 

Книга буття українського народу 1846 

І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє 1845