ООН; Протокол,
Міжнародний документ
від 10.12.2008
Документ 995_i50, поточна редакція -
Підписання від 10.12.2008
Факультативний протокол до
Міжнародного пакту
Держави - учасниці
цього Протоколу,
беручи до уваги, що
відповідно до принципів, які проголошено в Статуті Організації Об'єднаних
Націй (995_010), визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і
рівних та невід'ємних прав їх, є основою свободи, справедливості й загального
миру;
ураховуючи, що Загальна декларація прав
людини (995_015) проголошує, що всі люди народжуються вільними й рівними у
своїй гідності й правах і що кожна людина повинна мати всі права та всі свободи,
проголошені Декларацією, без будь-якої різниці, як-от: стосовно раси, кольору
шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або
соціального походження, майнового, станового або іншого стану;
нагадуючи, що в
Загальній декларації прав людини (995_015) та Міжнародних пактах про права людини
(995_042, 995_043) визнається,
що ідеал вільної людської особистості, вільної від страху та злиднів, може бути
здійснено, тільки якщо буде створено такі умови, за яких кожний може користуватися
цивільними, культурними, економічними, політичними та соціальними правами;
знову
підтверджуючи універсальність, неподільність, взаємозалежність і взаємозв'язок усіх
прав людини та основних свобод;
нагадуючи, що
кожна держава - учасниця Міжнародного пакту
про економічні, соціальні і культурні права (995_042) (який далі іменується
Пакт) зобов'язується в індивідуальному порядку та в рамках міжнародної допомоги
й співробітництва, зокрема в економічній і технічній галузях, уживати в максимальних
межах наявних ресурсів заходів для того, щоб поступово забезпечити цілковите
здійснення прав, які визнаються в Пакті, в усі належні способи, у тому числі,
зокрема, уживання законодавчих заходів;
беручи до уваги, що
для дальшого досягнення цілей Пакту (995_042) й виконання його положень було б доцільно
надати Комітетові з економічних, соціальних та культурних прав (який далі іменується
Комітет) можливість здійснювати функції, передбачені в цьому Протоколі,
Компетенція Комітету
отримувати й
1. Держава -
учасниця Пакту (995_042), яка стає учасницею цього Протоколу, визнає компетенцію
Комітету отримувати й розглядати повідомлення, як це передбачено положеннями цього
Протоколу.
2. Комітет не приймає
жодних повідомлень, якщо вони стосуються держави-учасниці, яка не є учасницею
цього Протоколу.
Повідомлення
можуть подаватись особами, які перебувають під юрисдикцією держави-учасниці, або
групами осіб чи від їхнього імені, які стверджують, що вони є жертвами порушення
цією державою-учасницею якогось з економічних, соціальних та культурних прав, викладених
у Пакті (995_042). Якщо повідомлення подається від імені окремих осіб чи груп
осіб, це робиться за їхньою згодою, за винятком тих випадків, коли автор може
обґрунтувати свої дії від їхнього імені без такої згоди.
1. Комітет не розглядає
повідомлення, поки він не переконається в тому, що всі доступні внутрішні
засоби правового захисту було вичерпано. Це правило не діє в тих випадках, коли
застосування таких засобів невиправдано затягується.
2. Комітет
оголошує повідомлення неприйнятним, коли:
a) його не подано
протягом одного року після вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, за
винятком випадків, коли автор може довести, що було неможливо надіслати повідомлення
протягом цього строку;
b) факти, що є
предметом повідомлення, мали місце до набрання чинності цим Протоколом для відповідної
держави-учасниці, якщо тільки такі факти не продовжували мати місце після цієї
дати;
c) це саме питання
уже було розглянуте Комітетом або розглядалося чи розглядається відповідно до іншої
процедури міжнародного розгляду або врегулювання;
d) воно є не
сумісним з положеннями Пакту (995_042);
e) воно явно не
обґрунтоване чи недостатньо аргументоване або ґрунтується виключно на повідомленнях,
які розповсюджуються засобами масової інформації;
f) воно є зловживанням
правом на подання повідомлення; або коли
g) воно є
анонімним або поданим не в письмовому вигляді.
Повідомлення, які не
свідчать про
Комітет може, за необхідності,
відмовляти в розгляді повідомлення, якщо воно не свідчить про явне обмеження
прав його автора, за винятком тих випадків, коли Комітет уважає, що повідомлення
зачіпає серйозне питання загальної значущості.
1. У будь-який момент
після отримання повідомлення й до прийняття будь-якого рішення по суті Комітет
може звернутися до відповідної держави-учасниці стосовно невідкладного розгляду
нею прохання про вживання цією державою-учасницею таких тимчасових заходів захисту,
які можуть бути необхідними за виняткових обставин з метою уникнути можливого
заподіяння невиправної шкоди жертві або жертвам передбачуваного порушення.
2. Якщо Комітет
здійснює своє право відповідно до пункту 1 цієї статті, це не означає, що він ухвалив
рішення стосовно прийнятності або суті повідомлення.
1. За винятком
тих випадків, коли Комітет уважає повідомлення неприйнятним без згадування
відповідної держави-учасниці, Комітет у конфіденційному порядку доводить
будь-яке повідомлення, подане йому згідно із цим Протоколом, до відома відповідної
держави-учасниці.
2.
Держава-учасниця, яка отримала повідомлення, протягом шести місяців подає
Комітетові письмові пояснення або заяви, що роз'яснюють це питання, і засоби правового
захисту, якщо такі були, які могли бути надані державою-учасницею.
1. Комітет надає
свої добрі послуги відповідним сторонам для цілей дружнього врегулювання на основі
поваги до зобов'язань, викладених у Пакті (995_042).
2. Угода про дружнє
врегулювання тягне за собою припинення розгляду повідомлення відповідно до
цього Протоколу.
1. Комітет
розглядає отримані згідно зі статтею 2 цього Протоколу повідомлення з
урахуванням усіх наданих йому матеріалів за умови, що ці матеріали
перепроваджені відповідним сторонам.
2. Під час розгляду
повідомлень, передбачуваних цим Протоколом, Комітет проводить закриті
засідання.
3. Під час розгляду
повідомлення згідно із цим Протоколом Комітет може у належних випадках брати до
відома відповідні матеріали інших органів, спеціалізованих установ, фондів, програм
та механізмів Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних організацій, зокрема
регіональних систем захисту прав людини, а також будь-які зауваження або коментарі
відповідної держави-учасниці.
4. Під час розгляду
повідомлень згідно із цим Протоколом Комітет розглядає доцільність заходів, ужитих
державою-учасницею відповідно до частини II Пакту (995_042). При цьому Комітет ураховує,
що держава-учасниця має право вжити ряд можливих заходів політики для
здійснення прав, закріплених у Пакті.
Подальші заходи у зв'язку з
1. Після вивчення
повідомлення Комітет перепроваджує свої міркування стосовно повідомлення разом
зі своїми рекомендаціями, якщо такі є, відповідним сторонам.
2.
Держава-учасниця належним чином розглядає міркування Комітету разом з його рекомендаціями,
якщо такі є, і подає Комітетові протягом шести місяців письмову відповідь, у
тому числі інформацію про будь-які заходи, ужиті з урахуванням міркувань і рекомендацій
Комітету.
3. Комітет може запропонувати
державі-учасниці надати додаткову інформацію про будь-які заходи, ужиті
державою-учасницею у відповідь на його міркування або рекомендації, якщо такі є,
у тому числі, якщо Комітет вважатиме це доречним, у подальших доповідях
держави-учасниці, які подаються відповідно до статей 16 й 17 Пакту (995_042).
1. Відповідно до цієї
статті держава - учасниця цього Протоколу може будь-коли заявити, що вона визнає
компетенцію Комітету отримувати й розглядати повідомлення про те, що якась держава-учасниця
стверджує, що інша держава-учасниця не виконує своїх зобов'язань за цим Пактом (995_042).
Повідомлення, передбачувані цією статтею, можуть прийматися та розглядатися
лише в тому випадку, якщо вони подані державою-учасницею, яка зробила заяву про
визнання для себе компетенції Комітету. Комітет не приймає жодних повідомлень,
якщо вони стосуються держави-учасниці, яка не зробила такої заяви. Повідомлення,
отримані згідно із цією статтею, розглядаються відповідно до такої процедури:
a) якщо якась
держава - учасниця цього Протоколу вважає, що інша держава-учасниця не виконує своїх
зобов'язань за Пактом (995_042), то вона може письмовим повідомленням довести
це питання до відома зазначеної держави-учасниці. Держава-учасниця може також інформувати
Комітет стосовно цього питання. Протягом трьох місяців після отримання повідомлення
держава, яка його отримує, подає державі, яка надіслала повідомлення, пояснення
чи будь-яку іншу заяву в письмовому вигляді з роз'ясненнями із цього питання, де
повинне міститись, наскільки це можливо і доцільно, зазначення внутрішніх
процедур і засобів правового захисту, які застосовано, застосовуються або
доступні стосовно цього питання;
b) якщо питання
не вирішене так, щоб воно задовольняло обидві відповідні держави-учасниці, протягом
шести місяців після отримання державою, яка отримує, початкового повідомлення,
кожна із цих держав має право передати питання до Комітету шляхом повідомлення
Комітету й іншої держави;
c) Комітет
розглядає передане йому питання тільки після того, як він упевниться, що всі наявні
внутрішні засоби правового захисту було застосовано й вичерпано стосовно цього
питання. Це правило не діє в тих випадках, коли застосування цих засобів невиправдано
затягується;
d) з дотриманням
положень підпункту "c" цього пункту Комітет надає свої добрі послуги
відповідним державам-учасницям для цілей дружнього врегулювання на основі поваги
до зобов'язань, закріплених у Пакті (995_042);
e) під час
розгляду повідомлень, передбачених цією статтею, Комітет проводить закриті
засідання;
f) стосовно будь-якого
переданого на його розгляд питання відповідно до підпункту "b" цього
пункту Комітет може звернутися до відповідних держав-учасниць, згаданих у підпункті
"b", з проханням надати будь-яку інформацію, яка стосується справи;
g) відповідні
держави-учасниці, згадані в підпункті "b" цього пункту, мають право
бути представленими під час розгляду питання Комітетом і робити подання усно та
(або) письмово;
h) після отримання
повідомлення відповідно до підпункту "b" цього пункту Комітет з
належною оперативністю подає доповідь:
i) якщо
досягається врегулювання в рамках положень підпункту "d" цього пункту,
Комітет обмежується у своїй доповіді коротким викладом фактів і досягнутого
врегулювання;
ii) якщо врегулювання
в рамках положень підпункту "d" не досягнуто, Комітет у своїй
доповіді викладає відповідні факти, що стосуються питання, яке виникло між відповідними
державами-учасницями. Письмові подання та запис усних подань, зроблених відповідними
державами-учасницями, додаються до доповіді. Комітет може також повідомляти лише
відповідним державам-учасницям будь-які думки, які він може вважати такими, що стосуються
питання, яке виникло між ними.
У будь-якому разі
доповідь перепроваджується відповідним державам-учасницям.
2. Заява відповідно
до пункту 1 цієї статті здається на зберігання державами-учасницями Генеральному
секретарю Організації Об'єднаних Націй, який перепроваджує її копії іншим державам-учасницям.
Заява може бути відкликана будь-коли шляхом повідомлення Генерального секретаря.
Таке відкликання не перешкоджає розглядові будь-якого питання, яке є предметом повідомлення,
уже перепровадженого відповідно до цієї статті; жодні подальші повідомлення не
будуть прийматися за цією статтею від будь-якої держави-учасниці після отримання
Генеральним секретарем повідомлення про відкликання заяви, якщо тільки відповідна
держава-учасниця не зробила нової заяви.
1.
Держава-учасниця цього Протоколу може будь-коли заявити, що вона визнає компетенцію
Комітету, яка передбачається цією статтею.
2. Якщо Комітет
отримує достовірну інформацію, яка свідчить про серйозні або систематичні порушення
державою-учасницею будь-якого з економічних, соціальних та культурних прав, закріплених
у Пакті (995_042), Комітет пропонує цій державі-учасниці співробітничати у вивченні
інформації та у зв'язку із цим подати зауваження стосовно відповідної
інформації.
3. З урахуванням
будь-яких зауважень, які можуть бути подані відповідною державою-учасницею, а також
будь-якої іншої достовірної інформації, наявної у нього, Комітет може
призначити одного або кількох своїх членів для проведення розслідування й термінового
подання доповіді Комітетові. У тих випадках, коли це виправдано, і за згодою держави-учасниці,
розслідування може включати відвідування її території.
4. Таке
розслідування проводиться конфіденційно, і на всіх стадіях цього процесу вживаються
заходи стосовно забезпечення співробітництва з боку цієї держави-учасниці.
5. Після вивчення
результатів такого розслідування Комітет перепроваджує ці результати відповідній
державі-учасниці разом з будь-якими зауваженнями та рекомендаціями.
6. Протягом шести
місяців з моменту отримання результатів такого розслідування, зауважень та
рекомендацій, перепроваджених Комітетом, відповідна держава-учасниця подає йому
свої зауваження.
7. Після
завершення такого процесу стосовно розслідування, проведеного відповідно до
пункту 2 цієї статті, Комітет може після консультацій з відповідною
державою-учасницею ухвалити рішення про включення короткого звіту про
результати цього процесу до своєї щорічної доповіді, передбаченої статтею 15
цього Протоколу.
8. Будь-яка
держава-учасниця, яка зробила заяву відповідно до пункту 1 цієї статті, може
будь-коли відкликати цю заяву шляхом повідомлення Генерального секретаря.
Подальші заходи за
підсумками
1. Комітет може запропонувати
відповідній державі-учасниці включити до своєї доповіді, яка подається
відповідно до статей 16 й 17 Пакту (995_042), докладну інформацію про будь-які
заходи, ужиті у зв'язку з розслідуванням, проведеним відповідно до
статті 11 цього Протоколу.
2. За
необхідності, після завершення шестимісячного періоду, про який ідеться в
пункті 6 статті 11, Комітет може запропонувати відповідній державі-учасниці
інформувати його про заходи, ужиті у зв'язку з таким розслідуванням.
Держава-учасниця
вживає всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб особи, які знаходяться
під її юрисдикцією, не піддавалися будь-якій формі утиску або залякування внаслідок
звернення до Комітету відповідно до цього Протоколу.
Міжнародна допомога та
1. Комітет, якщо він
вважатиме це доцільним, і за згодою відповідної держави-учасниці, надсилає
спеціалізованим установам, фондам і програмам та іншим компетентним органам
Організації Об'єднаних Націй свої міркування або рекомендації, що стосуються повідомлень
і розслідувань, які свідчать про необхідність технічних консультацій або допомоги,
а також зауваження та пропозиції держави-учасниці, якщо такі є, стосовно таких
міркувань або рекомендацій.
2. Комітет може
також доводити до відома таких органів за згодою відповідної держави-учасниці
будь-яке питання, яке виникає у зв'язку з повідомленнями, розглянутими відповідно
до цього Протоколу, яке може бути корисним для цих органів під час ухвалення
кожним з них у межах своєї компетенції рішень стосовно доцільності міжнародних заходів,
які могли б сприяти наданню допомоги державам-учасницям у досягненні прогресу у
справі здійснення прав, визнаних у Пакті (995_042).
3. Відповідно до належних
процедур Генеральної Асамблеї створюється цільовий фонд, який керується
відповідно до Фінансових положень і правил Організації Об'єднаних Націй, для надання
експертної й технічної допомоги державам-учасницям за згодою відповідної держави-учасниці,
для цілей повнішого здійснення закріплених у Пакті (995_042) прав, тим самим
сприяючи зміцненню національних потенціалів у галузі економічних, соціальних та
культурних прав у контексті цього Протоколу.
4. Положення цієї
статті не впливають на обов'язок кожної держави-учасниці виконувати свої
зобов'язання відповідно до Пакту (995_042).
Комітет включає
короткий звіт про свою діяльність відповідно до цього Протоколу до своєї
щорічної доповіді.
Підвищення обізнаності й
Кожна
держава-учасниця зобов'язується забезпечувати широке інформування та підвищення
обізнаності про Пакт (995_042) і цей Протокол та полегшувати доступ до інформації
про міркування й рекомендації Комітету, зокрема з питань, які торкаються цієї держави-учасниці,
роблячи це також у доступних форматах для інвалідів.
Підписання, ратифікація та
1. Цей Протокол
відкритий для підписання будь-якою державою, яка підписала Пакт (995_042), ратифікувала
його або приєдналася до нього.
2. Цей Протокол
підлягає ратифікації будь-якою державою, яка ратифікувала Пакт (995_042) або приєдналася
до нього. Ратифікаційні грамоти передаються на зберігання Генеральному секретарю
Організації Об'єднаних Націй.
3. Цей Протокол відкритий
для приєднання будь-якої держави, яка ратифікувала Пакт (995_042) або
приєдналася до нього.
4. Приєднання здійснюється
депонуванням документа про приєднання у Генерального секретаря Організації
Об'єднаних Націй.
1. Цей Протокол
набирає чинності через три місяці з дня здачі на зберігання Генеральному
секретарю Організації Об'єднаних Націй десятої ратифікаційної грамоти або десятого
документа про приєднання.
2. Для кожної держави,
яка ратифікує цей Протокол або приєднується до нього після здачі на зберігання десятої
ратифікаційної грамоти або десятого документа про приєднання, Протокол набирає чинності
через три місяці з дня здачі на зберігання її ратифікаційної грамоти або
документа про приєднання.
1. Будь-яка
держава-учасниця може пропонувати поправки до цього Протоколу та подавати їх
Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Генеральний секретар перепроваджує
будь-які запропоновані поправки державам-учасницям з проханням повідомити, чи
висловлюються вони за скликання наради держав-учасниць з метою розгляду цих
пропозицій та ухвалення стосовно них рішень. Якщо за скликання такої наради
протягом чотирьох місяців з дати такого повідомлення висловиться не менш однієї
третини держав-учасниць, Генеральний секретар скликає нараду під егідою Організації
Об'єднаних Націй. Будь-яка поправка, прийнята більшістю у дві третини голосів
держав-учасниць, які присутні й беруть участь у голосуванні, подається
Генеральним секретарем Генеральній Асамблеї на затвердження, а потім - усім державам-учасницям
для її прийняття.
2. Поправка, прийнята
й затверджена відповідно до пункту 1 цієї статті, набирає чинності на тридцятий
день після того, як число зданих на зберігання документів про прийняття досягне
двох третин числа держав-учасниць на дату прийняття поправки. У подальшому поправка
набирає чинності для будь-якої держави-учасниці на тридцятий день після здачі на
зберігання її документа про прийняття. Поправка стає обов'язковою тільки для
тих держав-учасниць, які її прийняли.
1. Будь-яка
держава-учасниця може будь-коли денонсувати цей Протокол шляхом письмового повідомлення
на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Денонсація набирає
чинності через шість місяців після дати отримання цього повідомлення
Генеральним секретарем.
2. Денонсація не перешкоджає
продовженню застосування положень цього Протоколу до будь-якого повідомлення, поданого
відповідно до статей 2 та 10, або до будь-якої процедури, ініційованої згідно зі
статтею 11, до дати набрання денонсацією чинності.
Повідомлення Генеральним
секретарем
Генеральний
секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє всі держави, про які йдеться в
пункті 1 статті 26 Пакту (995_042), про таке:
a) підписання, ратифікацію
та приєднання відповідно до цього Протоколу;
b) дату набрання чинності
цим Протоколом і будь-якими поправками відповідно до статті 19;
c) будь-яку денонсацію
відповідно до статті 20.
1. Цей Протокол, англійський,
арабський, іспанський, китайський, російський та французький тексти якого є рівноавтентичними,
здається на зберігання до архіву Організації Об'єднаних Націй.
2. Генеральний секретар
Організації Об'єднаних Націй перепроваджує засвідчені копії цього Протоколу всім
державам, зазначеним у статті 26 Пакту (995_042).
____________
Міжнародний білль
про права людини
Конвенція проти катувань
та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження
і покарання 1984
Декларація
про ліквідацію всіх форм нетерпимості
та дискримінації на основі релігії або
переконань 1981
Декларація про захист
усіх осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність,
видів поводження і покарання 1975
Хартія економічних прав
і обов'язків держав 1974
Міжнародний пакт
про громадянські і політичні права 1966
Міжнародний пакт про економічні,
соціальні і культурні права 1966
Міжнародна конвенція про
ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965
Декларація Організації
Об'єднаних Націй про ліквідацію усіх форм расової дискримінації 1963
Декларація про надання
незалежності колоніальним державам і народам 1960
Конвенція про привілеї
та імунітети Об'єднаних Націй 1953
Загальна декларація прав
людини 10 грудня 1948
Конвенція про запобігання
злочину геноциду та покарання за нього 1948
Статут Міжнародного
Суду 1945
Статут Організації Об'єднаних
Націй 1945
Немає коментарів:
Дописати коментар