Повноваження міліції на арешт і затримання повинні бути обмежені рамками законності, так, щоб громадськість була впевнена, що ці повноваження не створять ґрунту для зловживань, і так, щоб у працівників міліції були тверді гарантії в їх роботі.
Ці повноваження повинні здійснюватися на розумних підставах і суворо за законом. Ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. надає повний список із шести законних підстав для позбавлення волі людини. Найважливіша підстава стосується повсякденної роботи міліції:
законний арешт або затримання особи за обґрунтованою підозрою у вчиненні правопорушення, або коли є достатні підстави вважати, що необхідно запобігти вчиненню нею правопорушення або перешкодити їй сховатися після його вчинення.
Зрозуміло, кожна ситуація - особлива, і професійному працівнику міліції необхідна добра підготовка для надбання навичок судження про те, що необхідно почати і коли.
Крім того, у Статті 5 наводяться такі підстави:
- законне утримання особи під вартою після його осудження судом;
- законний арешт або затримання за невиконання рішення суду або з метою забезпечення будь-якого зобов'язання, продиктованого законом;
- затримання неповнолітньої особи на підставі законної постанови для виховного нагляду або для того, щоб вона постала перед компетентним органом;
- законне затримання осіб із метою запобігання поширення інфекційних захворювань, а також душевнохворих, алкоголіків, наркоманів і бродяг;
- арешт або затримання особи з метою запобігання її незаконного в'їзду в країну або особи, проти якої приймаються заходи для її висилки або видачі.
//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4748&id_book=4732&id_parent=4732&id_vid_res=17
Немає коментарів:
Дописати коментар