Гідність - це визнання суспільством соціальної цінності, унікальності конкретної людини, значимості кожної особистості як частки людського співтовариства.
Зазіхання на гідність людини може бути засобом як фізичного, так і психічного впливу. Ніхто не повинен піддаватися катуванням, насильству, іншому жорстокому або принижуючому людську гідність поводженню і покаранню, а також без добровільної згоди - медичним, науковим або іншим досвідам.
Гідність як суб'єктивне право людини містить у собі й охорону честі, репутації і доброго імені.
Захист гідності особистості є безумовним і здійснюється державою: ніякі обставини не можуть служити підставою для її приниження. Тому захисту підлягає гідність будь-якої особистості - не тільки дорослої і дієздатної людини, але і неповнолітніх і душевнохворих.
Гідність гарантується і захищається особистими правами (правом на свободу й особисту недоторканність, правом на захист честі і доброго імені тощо).
Реальний правовий захист гідності людини забезпечується й низкою соціально-економічних прав, наприклад правом на вільну працю при забороні примусової праці, правом на соціальне забезпечення, що гарантує гідний рівень життя.
У розвиток конституційних норм гідність особистості охороняється нормами ряду галузей права, аж до кримінального, що передбачає такі склади злочинів проти честі і гідності, як наклеп й образа.
Права людини: питання і відповіді
//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4765&id_book=4732&id_parent=4732&id_vid_res=17
Немає коментарів:
Дописати коментар