Чому держава зобов'язується захищати права людини?

Держави захищають права людини тому, що насправді хочуть установити стандарти, або тому, що вони хочуть одержати визнання в міжнародному співтоваристві, або тому, що вони побоюються санкцій ззовні. Або по всім цим причинам плюс ще якимось. 

Підписання міжнародного договору - це жест довіри з боку глави держави (або його представників) до змісту договору. Але частиною національного законодавства договір стає тільки після його ратифікації - це означає, що парламент країни повинен схвалити підписання договору і вжити заходів, необхідних для включення його до національного законодавства. 

Незалежно від початкової мотивації, зобов'язання захищати права людини - це серйозний крок із серйозними наслідками. Держава повинна простежити, щоб всі особи в її юрисдикції мали ці права. У противному випадку вона повинна розплачуватися за наслідки. 

Декларації і конвенції не мають сенсу, якщо вони не роблять серйозного впливу на те питання, якому вони присвячені. Така доля спіткала навіть деякі документи Ради Європи. Ніхто про них не знає, майже ніхто їх не підписав, не говорячи вже про ратифікацію. 

Але Загальна декларація прав людини 1948 р. (ООН) або Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. не відносяться до їх числа. Разом вони сприяли створенню атмосфери визнання прав людини - їх вплив можна бачити і почувати в різних країнах світу в регіональних і національних правозахисних хартіях. 

Як тільки держава підписала і ратифікувала міжнародні правозахисні документи, вона повинна простежити, щоб їх умови увійшли до національного законодавства.

Права людини: питання і відповіді

//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4740&id_book=4732&id_parent=4732&id_vid_res=17