Соціально-економічні права (поряд із культурними) відносяться до прав людини другого покоління.
Вони стосуються підтримання і нормативного закріплення соціально-економічних умов життя індивіда, визначають положення людини в сфері праці і побуту, зайнятості, добробуту, соціальної захищеності з метою створення умов, при яких люди можуть бути вільні від страху і потреби.
Їх обсяг і ступінь реалізованості багато в чому залежать від стану економіки і ресурсів, і тому гарантії їх реалізації в порівнянні з громадянськими і політичними правами першого покоління, менше розвинені.
На відміну від інших видів прав людини особливостями соціально-економічних прав є:
- поширеність на визначену область життя людини;
- допустимість рекомендаційних, "нестрогих" формулювань базових положень (наприклад, "гідне життя", "справедливі і сприятливі умови праці", "задовільне існування");
- залежність реалізації соціально-економічних прав від стану економіки і ресурсів. Ст. 2 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права спеціально говорить про те, що ці права повинні забезпечуватися поступово і "в максимальних межах наявних ресурсів".
Як відзначається в ст. 7 Хартії економічних прав і обов'язків держав від 12 грудня 1974 р., кожна держава відповідає за сприяння економічному, соціальному і культурному розвитку свого народу.
Права людини: питання і відповіді
//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4770&id_book=4732&id_parent=4732&id_vid_res=17
Немає коментарів:
Дописати коментар