Що представляє собою право на свободу?

Право на свободу й особисту недоторканність означає свободу людини, право самостійно визначати свої вчинки, розпоряджатися собою, своїм часом. 

Зазначене право складається з таких компонентів: індивідуальної свободи особи розпоряджатися собою за своїм розсудом; фізичної, моральної і психічної недоторканості особи. 

Незаконне позбавлення волі кваліфікується в кримінальному законодавстві як акт насильства - фізичного або психічного. Проте існують ситуації, що потребують примусового обмеження свободи або недоторканності. Такого роду дії повинні грунтуватися на законі. 

До основних примусових засобів обмеження свободи громадянина відносяться: 

• арешт, взяття під варту й утримання під вартою осіб, підозрюваних у вчиненні злочину; 
• примусове лікування психічно хворих, що представляють небезпеку для себе й оточують; 
• тимчасова ізоляція і лікування хворих, що страждають важкими інфекційними захворюваннями; 
• направлення неповнолітніх до інтернатів, спецшкіл тощо. 

В демократичній державі обмеження свободи у всіх цих випадках допускається, як вже відзначалося, на основі закону і тільки за судовим рішенням. Гарантії від незаконного обмеження свободи особи докладно регламентуються адміністративним, кримінально-процесуальним, кримінальним правом.

Права людини: питання і відповіді

//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=ukr&id=4766&id_book=4732&id_parent=4732&id_vid_res=17