четвер, 6 грудня 2012 р.

Володимир Колесниченко: Хотів би, щоб у Вищій раді юстиції були представники громадянського суспільства


Виступ Колесниченко В.М.,
Голови Вищої ради юстиції, на засідання круглого столу «Концептуальні питанням удосконалення конституційних засад правосуддя в Україні»

Колесниченко В.М.:

- Шановні Марино Іванівно, Василю Тимофійовичу, учасники круглого столу!

Дякую за можливість взяти участь у сьогоднішньому зібранні. Як Голова Вищої ради юстиції, суддя із 20-річним стажем роботи і, найперше, як людина, що незабаром стане споживачем послуг Вищої ради юстиції, хочу поділитися з Вами своїм баченням напрямів реформування цього органу, зміни його статусу, повноважень та способу формування. Це важливо для визначення напрямів судово-правової реформи. У подальшому Вища рада юстиції має зайняти гідне місце у системі судової влади.

При визначенні шляхів вирішення цих проблем у проекті нової Конституції мною взято до уваги резолюцію ООН щодо основних принципів організації судової влади, рекомендації Європейської Комісії за демократію через право, висновки Консультативної Ради європейських суддів та інші загальновизнані міжнародні документи у цій сфері. Використано також напрацювання міжнародної конференції на тему «Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції. Позиції теорії та практики», яка була нещодавно проведена в Одесі.

Яким же чином має формуватися склад Вищої ради юстиції в майбутній Конституції? З огляду на рекомендації Венеціанської Комісії Вища рада юстиції завжди згадувалася як орган, який сформований на не зовсім справедливій основі. Тобто попри те, що Вища рада юстиції вирішує долю суддів, судді не формують більшість її складу.

Я вважаю, що пані Ханна Сухоцька полегшила мою доповідь. А більшість тих пропозицій, які висловлені у висновку Венеціанської Комісії від березня 2010 року підтримую.

Дійсно формування складу Вищої ради юстиції повинно відбуватися із числа суддів, обраних колегами, членів Вищої ради юстиції за посадою, представників юридичної науки та громадськості, і не обов’язково юридичної.

Крім того, на мою думку, більшість складу Вищої ради юстиції 12 із 20 - повинні бути судді, обрані самими суддями. Судді повинні обиратися до складу Вищої ради юстиції конференціями суддів відповідних спеціалізацій, тобто конференціями суддів цивільно-кримінальних, адміністративних, господарських судів.

Також при формуванні складу Вищої ради юстиції суддями необхідно дотримуватися принципу пропорційного представництва кожної судової інстанції. Це означає, що коли, наприклад, квота судів цивільно-кримінальної спеціалізації буде складати п’ять членів Вищої ради юстиції (від інших конференцій - по три), то із цих п’яти - три повинні бути суддями першої інстанції, а два інших - повинні делегуватися від апеляційної та касаційної інстанцій.

На мою думку, усі судді, обрані самими суддями, повинні працювати у Вищій раді юстиції на постійній основі, що унеможливить призначення до Ради суддів, які займають адміністративні посади.

Сьогодні, на жаль, я спостерігаю таку ситуацію, коли член Вищої ради юстиції, який одночасно перебуває на адміністративній посаді, фактично, використовує свої повноваження для того, щоб мати вплив на суддів, і це недопустимо.

Крім того, ми сьогодні говорили про значення і роль у системі судів Верховного Суду України. Я повністю підтримую позицію і Голови Верховного Суду України Пилипчука Петра Пилиповича, і Маляренка Василя Тимофійовича щодо необхідності повернути належний обсяг повноважень Верховному Суду України, більш чітко визначені його можливості впливу на формування єдиної судової практики тощо.

Тому я вважаю, що було би справедливо, щоб і Верховний Суд України був представлений у Вищій раді юстиції одним членом, який буде обиратися із складу суддів Пленумом Верховного Суду. А Голова Верховного Суду України входив до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Таким чином, 11 членів Вищої ради юстиції будуть обиратися конференціями відповідних судів, один - Пленумом Верховного Суду України, загалом їх буде 12, тринадцятим членом Вищої ради юстиції від суддів буде Голова Верховного Суду (за посадою).

Оскільки далі я буду говорити про компетенцію, повноваження Вищої ради юстиції, вважаю, що до складу Ради за посадою повинен входити і ректор Національної школи суддів, тому що Вища рада юстиції повинна відповідати за підготовку, підвищення кваліфікації суддівських кадрів у цілому.

Зміни до Конституції, які сьогодні напрацьовуються, готуються на майбутнє. Ми сподіваємося, що найближчим часом вони будуть реалізовані. Не викликає сумніву, що буде реформовано інститут прокуратури, радикально зміняться її функції. Якщо виходити із практики діяльності магістратур або подібних інституцій в інших країнах, прокуратура переважно відноситься до судової влади. Але у всіх правових системах, і в Україні, прокурори мають відношення до здійснення правосуддя, тож, на мою думку, було б слушним, щоб до складу майбутньої Вищої ради юстиції було включено Генерального прокурора України.

Три члени Вищої ради юстиції повинні бути представлені юридичною наукою. Причому суб’єктом призначення має бути з'їзд наукових юридичних установ і навчальних закладів четвертого рівня акредитації, але це вже доречно буде деталізувати у законі.

Також я хотів би, щоб у Вищій раді юстиції були представники громадянського суспільства, Це дискусійне питання, кому надати право делегування їх до складу Вищої ради юстиції. Я вважав би, що необов'язково це мають бути юристи. Це може бути психолог, соціолог, політолог, правозахисники, або інша людина, шанована та знана у суспільстві. Це не тільки підвищить роль Вищої ради юстиції, а й стане стримуючим фактором для більшості суддів від вирішення питань, виходячи із корпоративних інтересів. Це також дасть змогу врахувати думку громади при вирішенні кадрових чи дисциплінарних питань. Адже для призначення на посаду судді важлива не лише професійна оцінка юристів та суддів, а й думка авторитетних громадян про моральні, психологічні якості кандидата на посаду тощо.

На мою думку, повноваження обрати двох найдостойніших представників від громадянського суспільства потрібно віддати Президенту України.

Хочу звернути Вашу увагу на повноваження Вищої ради юстиції. Я повністю погоджуюся із висновками Венеціанської Комісії з цього питання. Переконаний у тому, що віднесення до компетенції Вищої ради юстиції питання призначення суддів на адміністративні посади взагалі не актуально. Причина суспільної уваги до цієї функції Вищої ради юстиції ґрунтується на хибному уявленні про можливості використання цих посад для впливу на суддів, тож мушу констатувати - сьогодні закон не містить жодних механізмів впливу керівників судів на правосуддя. Ми повинні і в Конституції, і в самому конституційному процесі змінити ставлення до питання призначення суддів на адміністративні посади, зробити цю процедуру малозначущою, «робочою». А відтак це питання не повинно бути предметом регулювання Конституцією України. Це не повинно бути і повноваженням Вищої ради юстиції.

Питання щодо призначення суддів на адміністративні посади слід віднести до компетенції зборів суддів відповідного суду, і лише у випадку конфлікту, місцева рада суддів (новостворений орган суддівського самоврядування) б мати повноваження вирішувати подібні суперечки.

Ще раз відзначу, сьогодні чинне законодавство не містить механізму впливу керівників судів на здійснення судочинства в цілому.

Що я вважав би за необхідне віднести до компетенції Вищої ради юстиції?

Перше - це добір кандидатів на посади суддів, навчання кандидатів (у тому числі підвищення кваліфікації діючих суддів) та призначення суддів на посади. Маю на увазі, що до повноважень Вищої ради юстиції має й надалі належати вирішення питань добору, внесення подання Президенту України про призначення на посаду судді. Ця практика сьогодні вже апробована. Сам акт Президента України про призначення на посаду судді є церемоніальним. Утім призначення на судді посаду саме Президентом України, своїм Указом, свідчить про високий статус цієї професії у суспільстві і формує поважне ставлення громадян до праці судді.

Сьогодні ми обговорюємо, як бути із підготовкою суддів, їх кар'єрним зростанням. Думаю, що загально питання підготовки суддів (у тому числі Національна школа суддів) повинно належати до повноважень Вищої ради юстиції. Не випадково пропоную, щоб керівник цієї установи був членом Вищої ради юстиції.

Думаю, що до компетенції Вищої ради юстиції також повинне відноситися і питання переведення суддів.

Необхідно віднести до компетенції Вищої ради юстиції відсторонення суддів від посади у разі притягнення до кримінальної відповідальності, а також питання організаційного забезпечення діяльності судів. Державна судова адміністрація повинна входити до складу Вищої ради юстиції.

Сьогодні склалася ситуація, коли наші колеги із Венеціанської Комісії піддали критиці те, що органи суддівського самоврядування надзвичайно розпорошені, їхні повноваження пересікаються і в цьому є певний конфлікт.

Створено чимало органів держави, у формуванні яких беруть участь судді. Як у випадку із ВККСУ та ВРЮ їх повноваження дублюються. Цей конфлікт та проблему дублювання повноважень різними інституціями можна усунути, віднісши усі питання управління у сфері судової влади до компетенції Вищої ради юстиції, більшість якої у майбутньому складатиметься із суддів.

Вища рада юстиції повинна бути своєрідним буфером між судовою системою з одного боку та виконавчою і законодавчою владою. Принцип стримування і противаг повинен бути збережений, адже це основа демократичного суспільства. У цій ситуації Вища рада юстиції повинна бути не тільки тим органом, який може притягнути суддю-порушника до відповідальності. Це, перш за все, повинен бути орган, який може захистити суддю від стороннього впливу або втручання в незалежність суддівської влади.

Я абсолютно погоджуюся із позицією Василя Тимофійовича Маляренка щодо конституційної відповідальності - порушення присяги. Поняття «порушення присяги» настільки об'ємне, що його можна широко трактувати, а чітко визначити склад порушення присяги взагалі неможливо. Вважаю, що слід погодитись із тим, що є єдина відповідальність - дисциплінарна. У законі слід чітко визначити види порушень та дисциплінарної відповідальності (догана, можливо, попередження, а звільнення з посади - лише у зв'язку із грубим порушенням обов'язків судді).

Стосовно дискусії щодо доцільності скасування першого призначення на посаду судді на п’ять років, хотів би привести аналогію: коли роботодавець бере на роботу працівника, то два місяці випробувального терміну вважається нормальним. А коли ми говоримо про випробувальний термін для судді, то це не зрозуміло. Хочу зазначити, що посада судді - це вінець професійної діяльності юриста і дещо більше, ніж просто «фахівець у галузі права». Суддя повинен мати ще й інші якості, вкрай необхідні для здійснення правосуддя.

Це повинна бути чесна, добропорядна людина, з бездоганною репутацією. Він повинен бути совісним. Він повинен бути хоробрим.

У мене були молоді судді (я ж суддя першої інстанції, 20 років уже на передовій), які гарно знали право, ідуть у процес, слухають сторони, учасників, а прийняти рішення бояться. Тому якраз для з’ясування особливостей суддівської професії і необхідно залишити випробувальний термін. 5 років - це час, достатній для того, щоб молода людина набралася певного досвіду, набивши «шишки», як у нас говорять, і ми тоді бачимо, чи здатна вона взагалі бути суддею.

Думаю, що коли підвищувати віковий ценз для зайняття посади судді до 30 років, цей випробувальний термін треба змінити і зменшити його до 2-3 років. І тоді це, мабуть, буде справді термін випробування, оскільки наші колеги з Венеціанської Комісії кажуть, що зараз - це своєрідний меч, який висить над суддею, що здійснює правосуддя, і постійно мусить думати, чи завтра буде прийнято відносно нього рішення, чи буде він продовжувати свою суддівську кар'єру, чи ні.

Я виклав це все письмово. Передаю до Комісії і сподіваюся, що ці позиції, думки, які були висловлені на міжнародній конференції, будуть враховані.

Дякую Вам. Успіхів усім і бажаю плідної роботи.

Київ, 06 грудня 2012 р.
//www.president.gov.ua/news/26731.html

Стенограма засідання круглого столу «Концептуальні питання удосконалення конституційних засад правосуддя в Україні» 
Томас Маркерт. Щоб судова реформа була вагомою та успішною, необхідно також реформувати прокуратуру 
Василь Маляренко. Я з біллю сприймаю те становище Верховного Суду, в якому він зараз перебуває 
Ханна Сухоцька. 5 років випробувального терміну перебування на посаді судді - це неприйнятно 
Петро Пилипчук. Судова реформа має бути головною складовою більш широкої правової реформи 
Лорена Бахмайер Вінтер. В Конституції України слід віддзеркалити заборону смертної кари 
Василь Маляренко. Доповідь Комісії з питань правосуддя щодо концептуальних засад конституційно-правової модернізації правосуддя України 

Володимир Колесниченко: Ні у Вищої ради юстиції, ні у держави я навіть олівця не взяв. 20 вересня [2012] мені подзвонив Андрій Портнов і сказав, що я повинен написати заяву про відставку...
//2000.net.ua/2000/derzhava/ekspertiza/83826

Немає коментарів: