четвер, 6 грудня 2012 р.

Томас Маркерт: Закон про референдум... дає шлях процесу, який є неконституційним і сіє розбрат


Виступ Томаса Маркерта,
секретаря Європейської Комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), на засідання круглого столу «Концептуальні питанням удосконалення конституційних засад правосуддя в Україні»

Томас Маркерт:
(виступ викладено у перекладі з англійської)

- Шановна Марино Іванівно, шановні члени Конституційної Асамблеї! Для мене велика честь і приємність бути присутнім тут сьогодні.

Участь в обговоренні внесення змін до Конституції України викликає у мене позитивні емоції, оскільки, як і Ганна Сухоцька, в 1995-1996 роках я був одним із членів команди експертів Венеціанської Комісії, яка допомагала Україні в підготовці тексту Конституції. Тому я відчуваю свою особисту причетність до поточного процесу реформування.

Я думаю, що ми можемо вважати Конституцію 1996 року досягненням того часу, оскільки всього через декілька років після розпаду Радянського Союзу Україна стала зовсім іншою країною. Сьогодні ж ми бачимо, скільки всього відбулося в країні за ці 16 років, і як засвідчив час, наразі Конституція містить низку недоліків, найбільш серйозні з яких пов’язані з розділом «правосуддя».

Всі ми знаємо, що в Україні постійно відбувалися дискусії і точилася тривала боротьба за політичну систему і розподіл повноважень між Президентом, Парламентом і Урядом. Як завершальний етап цього процесу Конституція України була de facto змінена рішенням Конституційного Суду. Звісно, це не є позитивним кроком, оскільки Конституційний Суд не є органом із безпосередньою демократичною легітимністю у цих питаннях, і такі рішення мають прийматися Верховною Радою.

Відтак, я вважаю дуже гарною позицією щодо того, що Верховна Рада повинна приймати рішення про внесення змін до Конституції. Дивлячись на дискусії навколо політичної системи в Україні, складається враження, що вони ґрунтуються переважно на конкретних інтересах політиків, незалежно від того, хто був у більшості, яка була за президентську систему, і того, хто був у меншості, яка була за парламентську систему. У цих дебатах не було жодного системного підходу. Тому, на мою думку, добре що ми зараз маємо такий єдиний орган, створений Президентом України, як допоміжний орган, - Конституційну Асамблею, до складу якого входить багато експертів, здатних застосувати цей більш системний підхід. Сподіваюся, що цей орган стане рушійною силою у дебатах щодо конституційної реформи та забезпечить міцну основу для подальших реформ.

На думку Венеціанської Комісії, завжди існувало дві основні проблеми щодо процесу конституційної реформи, які тісно пов’язані між собою. Перша полягає в тому, що така реформа повинна ґрунтуватися на широкому суспільному консенсусі в Україні. Друга - вимагає забезпечення того, що основний процес повинен повністю відповідати процедурі внесення змін до Конституції, передбаченій розділом ХІІІ Основного Закону України. Це означає, що усі зміни до Конституції повинні схвалюватися конституційною більшістю - двома третинами складу Верховної Ради. У деяких випадках це виноситься на референдум, але референдум ніколи не зможе замінити рішення конституційної більшості Верховної Ради. Така позиція була вперше чітко висловлена Венеціанською Комісією в 2000 році, і відтоді повторювалася багато разів з різних нагод.

Що стосується першої проблеми, наскільки це може оцінити іноземець, Указ Президента України, яким було створено цю Асамблею, забезпечує справжню цілісність складу цього органу. Втім, нам також відомо, що опозиційні партії і досі бойкотують цей процес. Такі ризики можуть підірвати консенсусний характер процесу і ми, Венеціанська Комісія, можемо лише сподіватися на створення умов, які зроблять можливою участь опозиції в цьому процесі.

Що стосується другої проблеми, ми схвально відзначаємо чітке визначення в Указі Президента України «Про Конституційну Асамблею» такої позиції, яка полягає в тому, що зміни до Конституції повинні вноситися відповідно до розділу ХІІІ Конституції. Відтак, ми всі дуже стурбовані, і сьогодні вранці ми побачили, що наше занепокоєння поділяє багато членів Асамблеї. Це стосується нового закону про референдум, прийнятого Верховною Радою, який передбачає внесення змін до Конституції або прийняття нової Конституції на референдумі без жодних обмежень. Це дає шлях процесу, який є неконституційним і сіє розбрат. Відтак, ми повторюємо свої очікування щодо того, що результати обговорень, рішення Асамблеї, розглядатимуться Президентом України і передаватимуться на затвердження конституційної більшості Верховної Ради, а не виноситимуться на референдум до затвердження тексту більшістю складу Парламентом. Я з приємністю відзначив, що Ваш орган, і особливо Марина Іванівна поділяють цю позицію.

Щодо теми сьогоднішнього обговорення - внесення змін до розділу про правосуддя - Венеціанська Комісія вітає Ваше рішення розпочати цей процес саме з цього розділу. У своїх висновках щодо закону про судоустрій України Венеціанська Комісії зазначила, що для проведення повноцінної реформи судової системи необхідне внесення змін до Конституції. Потреба в проведенні такої реформи є очевидною також з огляду на практику Європейського суду з прав людини. І не в останню чергу через добре відоме рішення у справі «Луценко проти України», в якому Суд постановив не лише те, що мало місце порушення статті 5 Конвенції, але й те, що мало місце порушення статті 18 Конвенції, що є досить рідкісним і досить серйозним.

На мою думку, матеріали, розповсюджені перед сьогоднішнім засіданням: і проект пана Портнова, і документи, представлені паном Маляренком, виглядають дуже багатообіцяючими. Ми сподіваємося, що наша робота сприятиме значному покращенню судової системи України. Про це більш детально розповість у своєму виступі пані Сухоцька, а також інші присутні члени Венеціанської Комісії. Я обмежуся одним загальним коментарем. Я вважаю, що для того, щоб судова реформа була вагомою та успішною, необхідно також реформувати прокуратуру. Оскільки більшість проблем щодо цього полягає не в законі, і не в Конституції. Асамблеї слід розглянути це питання на найближчому засіданні. Але сьогодні наше завдання полягає в обговоренні розділу про правосуддя, і я переконаний, що воно буде дуже плідним.

Дуже дякую за увагу!

Київ, 06 грудня 2012 р.
//www.president.gov.ua/news/26731.html

Стенограма засідання круглого столу «Концептуальні питання удосконалення конституційних засад правосуддя в Україні»
Василь Маляренко. Я з біллю сприймаю те становище Верховного Суду, в якому він зараз перебуває 
Ханна Сухоцька. 5 років випробувального терміну перебування на посаді судді - це неприйнятно 
Петро Пилипчук. Судова реформа має бути головною складовою більш широкої правової реформи 

Томас Маркерт: Щоб судова реформа була вагомою та успішною, необхідно також реформувати прокуратуру
//eng.obozrevatel.com/ukraine-and-the-world/venice-commission-advises-ukraine-against-returning-to-mixed-electoral-system.htm

Немає коментарів: