Максим Стріха: Конституційну асамблею треба обирати всенародно

Щоб обмежити авторитарні тенденції влади в Україні, треба перейти до парламентсько-президентської республіки. Таку думку висловив у коментарі для Gazeta.ua керівник наукових програм Інституту відкритої політики Максим Стріха.

"У нас це було після політреформи 2004 року, але не дуже вдало, бо привело до боротьби між президентом Ющенком і прем'єр-міністром Тимошенко, - зазначає фахівець, пише Gazeta.ua

— Якщо хочемо бути цивілізованими, то маємо прийняти європейську модель, де президент є гарантом державної незалежності, виконавчу владу здійснює призначений парламентом уряд. А виборці мають реальні шанси обирати між партіями на виборах. У нас цього нема. Як нема віри, що все це з'явиться у результаті діяльності Конституційної асамблеї, призначеної президентом.

На думку Стріхи, Конституція має містити чіткий механізм стримувань і противаг.

"Зараз президент призначає майже усіх вищих чиновників, окрім генпрокурора і прем'єр-міністра. А звільнити може будь-кого з власної ініціативи. Саме це і призводить до концентрації влади в руках однієї людини. Повинні бути альтернативні механізми формування різних владних органів", - каже політолог.

Нову Конституцію треба приймати на всенародно обраній Конституційній асамблеї, переконаний експерт.

Першу Конституцію Франції ухвалювали Установчі збори. Жоден із їх делегатів не мав права обиратися до парламенту.

Нагадаємо, президент Віктор Янукович своїм указом утворив Конституційну асамблею, яка має розробити зміни до Основного Закону. Її робота проходитиме у два етапи. На першому до жовтня 2012 року будуть напрацьовані ініціативи правового порядку. На другому до 2014 року відбудеться остаточне формування проекту змін до Конституції.

— Навіщо президенту міняти Конституцію — незрозуміло, — зауважує керівник наукових програм Інституту відкритої політики Максим Стріха, 50 років. 

— Нині діюча дає йому настільки необмежені владні повноваження, що невідомо, чого ще можна бажати. Хіба що титулу монарха. Є тільки одна неприємна річ для Януковича — необхідність раз на п'ять років обиратися на всенародних виборах. Звичайно, бути обраним на новий термін у контрольованому парламенті йому буде простіше.

А можливо, це просто гра про людське око. Бо всім очевидно, що Конституція 1996 року, попри позитивні норми, реально не стала гарантією від авторитарних тенденцій. Вони виявилися ще за часів Кучми, тому 2004 року її змінили, обмеживши повноваження президента. Зараз намагання змінити Конституцію виглядає як спроба спрямувати суспільну думку в русло безплідних дискусій.

Як конституційно обмежити авторитаризм?

— Перейти до парламентсько-президентської республіки з відповідальним урядом. Це у нас було, але не дуже вдало, бо призвело до боротьби між президентом Ющенком і прем'єр-міністром Тимошенко. Якщо хочемо бути цивілізованими, маємо прийняти європейську модель, де президент є гарантом державної незалежності, виконавчу владу здійснює призначений парламентом уряд. А громадяни мають реальні шанси обирати між партіями на виборах. У нас цього нема. Як нема віри, що все це з'явиться в результаті діяльності призначеної президентом Конституційної асамблеї.

Чому опозиція відмовилася брати в ній участь?

— А навіщо брати участь у відверто безглуздій діяльності? Присутність опозиції влада може використати, щоб показати, буцімто в країні відбуваються якісь демократичні процедури. Для опозиції це було б програшно.

Якщо розробляти нову Конституцію, то як краще її приймати?

— У нас багато політиків виступають за перезаснування держави, вважаючи, що нинішня безнадійно скорумпована й реформувати її неможливо. Для цього треба всенародно обрати Конституційну асамблею з умовою, що жоден її член не матиме права балотуватися до Верховної Ради чи посідати місце у вищих органах виконавчої влади, принаймні на якийсь період. Щоб люди працювали не під свою майбутню посаду, а задля блага держави. Але в наших умовах це не є гарантією від політичної корупції. Бо члени асамблеї можуть бути підкупленими й працювати у чиїхось інтересах.

Як у Конституцію закласти механізм, щоб народ постійно контролював владу?

— Народ контролює владу у два способи. Перший — на виборах, коли висловлює своє ставлення до неї. Другий — через діяльність об'єднань громадян і політичних партій. Якщо, звичайно, вони достатньо впливові, щоб зупиняти посадовців, які припускаються порушень закону чи корупційних дій. Це — ази демократії. Але за 20 років ми зробили дуже мало, щоб їх засвоїти і зробити нормою повсякденного життя.

Олександр Гунько, 25.05.2012

//gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_dlya-yanukovicha-e-tilki-odna-nepriemna-rich/437545

//gazeta.ua/articles/politics/_konstitucijnu-asambleyu-treba-obirati-vsenarodno-striha/437649