Круглий стіл «Доцільність створення та перспективи діяльності Конституційної Асамблеї в Україні» 2012

Свої «за» і «проти» Конституційної Асамблеї висловили вінницькі науковці

Засідання «круглого столу» на тему «Доцільність створення та перспективи діяльності Конституційної Асамблеї в Україні» відбулось учора, 29 квітня, в облдержадміністрації. Свої думки з цього приводу висловили науковці та викладачі вузів Вінниці.

Перший заступник начальника Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації Володимир Лазаренко, відкриваючи засідання, зазначив, що основані претензії найавторитетнішого органу з питань конституційного права в Європі – Венеціанської комісії – стосуються саме ситуації навколо змін до Конституції. Венеціанська комісія чітко заявила, що рішення Конституційного суду «ставить питання про легітимність дій у минулому, оскільки інституції України працювали протягом кількох років на основі конституційних норм, пізніше визнаних неконституційними. Це також ставить питання легітимності щодо діючих інституцій, оскільки і Президент, і парламент були обрані відповідно до конституційних норм, які більше не визнаються дійсними. Президент України після цього рішення має набагато більше повноважень, ніж могли передбачити виборці, коли він обирався. Діяльність основних державних органів у даний час базується на основі правил, змінених судом, а не на правилах, змінених демократичним легітимним органом».

Кожен із присутніх висловив свою точку зору щодо Конституції, внесених до неї свого часу змін і власне самої Конституційної Асамблеї. Доцент кафедри історії Вінницького педагогічного університету Анатолій Войнаровський сказав, що прийнята 1996 року Конституція містила суперечності між законодавчою базою, а зміни 2004 року лише внесли деструктив.

- Крім того, існує ще одна проблема – приймаються закони і водночас створюються обставини, щоб ці закони не діяли. Ми мусимо відстоювати свою державу, досягаючи поваги до власної держави та її громадян, визначаючи пріоритети та верховенство права, – зазначив Анатолій Войнаровський.

Викладач кафедри філософії цього ж навчального закладу Олександр Конотопенко:

- Громадянського суспільства у нас зараз немає, немає активності громадян. Крім того, повинні бути гарантії з боку держави щодо дотримання прав людини. На першому місці повинна бути людина, громадяни.

Доцент кафедри філософії Вінницького технічного університету Віктор Кавка:

- Маю великий сумнів в ефективності роботи Конституційної Асамблеї через наявність у її складі відомого українофоба Сергія Ківалова. А фразу «громадянське суспільство» ми вже заїздили. Мова повинна йти про людину, а не про державу. У США за двісті з гаком років прийнято двадцять сім змін до Конституції. І що? Зрештою, пересічному українцеві все одно, яка форма правління в державі, аби добре жилося в плані соціальному!

Доцент кафедри суспільних дисциплін медичного університету Валерій Лациба:

- В українському суспільстві завжди з тривогою дивились на наміри втручання у Конституцію. Я не думаю, що зараз слушний час для прийняття нової Конституції, можливо, краще внести зміни та доповнення. Вважаю, прикро, що опозиція відмовилась від участі в роботі Конституційної Асамблеї.

Валерій Кононенко, директор інституту журналістики педагогічного університету:

- Злагода в суспільстві залежить від Конституції. Однак є країни, які живуть взагалі без конституції, і живуть непогано. Наприклад, у Великобританії немає конституції, але є політична відповідальність лідерів.

З одного боку, Конституційна Асамблея – потрібний елемент, а з другого – немає відчуття, що вона виконає своє завдання: у нас немає контролю за виконанням Конституції. Як сказав один із зарубіжних політиків, «з гарними чиновниками і поганими законами держава може досягти успіху. Але з найкращими законами, але з поганими чиновниками – успіху не буде». В Конституції мають бути наявні три основні критерії: економічна незалежність, правова захищеність і духовність. Адже Конституція – ключовий закон, який стабілізує владу.

Думки столичних політиків з приводу 

Конституційної Асамблеї також неоднозначні.

«Основна мета формування і діяльності Конституційної Асамблеї полягає насамперед у розробці пропозицій щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України», – наголосила Радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Марина Ставнійчук.

За словами Радника Президента, йдеться насамперед про необхідність аналізу застосування та реалізації чинної Конституції, всіх пропозицій та наукових підходів, які формувалися в Україні з точки зору її вдосконалення. Безумовно, додала вона, предметом уваги також мають бути можливості використання кращих традицій і досвіду європейського конституціоналізму в конституційному процесі нашої держави.

За словами Марини Ставнійчук, у період розробки одного або кількох законопроектів щодо внесення змін до Конституції в Україні відбудуться фахові та громадські обговорення відповідних пропозицій. Передбачається широке залучення до цієї дискусії європейських експертів у галузі конституційного права, передусім Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія).

Результатом роботи Конституційної Асамблеї буде відповідний законопроект або законопроекти про внесення змін до Конституції, які Президент внесе до парламенту, реалізовуючи своє право як суб’єкта законодавчої ініціативи, передбачене в Основному законі.

«З огляду на весь попередній досвід започаткування та проведення конституційних процесів Президент при ініціюванні цього процесу виходив з того, що зміни до Основного закону мають бути предметом серйозної політико-правової дискусії в суспільстві», – наголосила Марина Ставнійчук. Вона підкреслила: Конституція є основоположним законом держави, відтак при її вдосконаленні потрібен консенсус усіх суб’єктів конституційної процедури – насамперед Президента і парламенту.

Водночас, зауважила Радник Президента, в такому важливому питанні безумовно потрібна широка громадянська підтримка. Саме тому в Конституційній Асамблеї активно працюватимуть представники інститутів громадянського суспільства.

Хто й навіщо мінятиме Конституцію?

– Зміни до Конституції справді необхідно вносити. У нинішньому стані конституційної матерії ми далі рухатися в демократичному європейському вимірі не можемо, – розповідає один з «батьків» першої Конституції України, соратник активного «регіонала» Володимира Сівковича Віктор Мусіяка. – Конституція 1996 року приймалася в умовах великих внутрішніх і зовнішніх небезпек, коли нам необхідно було отримати нову державу і треба було створити, зберегти й використати відповідну концентрацію влади. Цей період минув. Зараз Конституція, яка закріплює порядок доволі жорсткої президентської влади, авторитарний режим, – це не є проєвропейський шлях розвитку держави. Владі доведеться йти на те, щоб демократизувати всю систему влади, органів самоврядування, які фактично знищені сьогодні з точки зору прав…

Ініціатором створення Конституційної Асамблеї офіційно виступив перший президент України Леонід Кравчук ще на початку 2010 року. Власне, він і став керівником робочої групи, яка опікувалася підготовкою майбутньої Асамблеї. Проте, за словами Мусіяки, ідея Конституційної Асамблеї пішла не від Леоніда Макаровича.

– Формування такої Асамблеї досі пропонувалося різними громадськими організаціями. Мова йшла про орган, який мав би підкоригувати Основний Закон. Щоб до цієї Асамблеї обиралися фахівці в такий спосіб, як, скажімо, у Верховну Раду, і вони мали б тільки повноваження на підготовку змін до Конституції і припинили своє існування, коли завершиться процес прийняття цих змін.

Але ідея обрання членів Конституційної Асамблеї за принципом виборів нардепів не пройшла. Конституційну Асамблею вирішили створювати під крилом президента Януковича і його ж указом.

Чи готова опозиція міняти 

Основний Закон разом з владою?

– Зміни до Конституції – це одна з найтонших речей, які є в системі законотворення, – розповідає народний депутат від БЮТ Ігор Гринів. – Недаремно так сильно захищена Конституція від можливості внесення змін. Це такий документ, який потрібно міняти дуже рідко. І якщо вже міняти – то міняти концептуально. У нас кожен президент під завершення своїх повноважень пробує пристосувати Конституцію під себе: або видумує собі посаду в новій Конституції, або хоче так перерозподілити повноваження, щоб знову залишитися при владі. Те, що робить сьогодні Янукович, – явно має характер легітимізації, збереження його повноважень через фактично ліквідацію посади президента. Є така недовіра: те, що пробує робити через Асамблею Янукович, – це просто спроба будь-яким чином не києм, так палицею залишитися при владі. За таких умов наша фракція (хоча думаю, що й уся опозиція) грати з ним у цю гру не буде.

За словами Гриніва, бачення змін до конституції у БЮТ дуже просте: ключові питання виносяться на референдум. Спочатку радяться з людьми, а коли вже є концепція – за роботу беруться правники-фахівці, які мають відпрацювати юридичну техніку.

– Зміни до Конституції готуються президентом Януковичем винятково для того, щоб залишитися у владі й після 2015 року, – переконаний лідер партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк. – Він прекрасно розуміє, що виграти наступні президентські вибори в нього шансів немає, якщо справи в країні так ітимуть і далі. Тому вигадує механізм, який допоможе йому залишитися президентом.

На його думку, залучення до Конституційної Асамблеї опозиційних сил потрібне владі не для реального обговорення змін, а лише для створення видимості обговорення та легалізації цього процесу перед Заходом.

– Почати процес змін має Конституційна Асамблея не імені президента Януковича, а імені народу України. Вона має представити суспільну й експертну думку, а не обґрунтувати бажання президента залишатися при владі пожиттєво, – наголошує Яценюк.

ВО «Свобода» планує узгодити спільну позицію з іншими опозиційними силами, які входять до Комітету опору диктатурі.

- Конституцію потрібно ухвалювати шляхом загальнонаціонального референдуму, – каже лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. – Конституція, звісно, потребує вдосконалення. Але вона мала б ухвалюватися всенародно. Ми розуміємо, для чого створюється ця Конституційна Асамблея. Для цієї влади українофобів важливо поміняти Конституцію України, щоб забезпечити голосування за кандидатуру президента не всенародно, а в парламенті. Ідея нібито демократичного ухвалення Конституції, нібито введення в цю Асамблею представників різних політичних партій і громадських організацій – це намагання побавитися в демократію з українською громадою. Але Януковичу й цій владі ніхто вже не вірить.

Тягнибок зазначає, що «Свобода» ще у 2007 році запропонувала проект Основного Закону. «І ми готові відстоювати в тому числі й наш варіант Конституції», – каже політик.

Партія «Удар» теж вирішила звернутися до колег з опозиційному табору, аби виробити спільне рішення щодо участі чи неучасті в роботі КА.

«Якщо представники опозиції зможуть донести спільну позицію щодо вдосконалення Конституції і реально впливати на робочий процес з підготовки тексту Основного Закону, тоді є сенс долучитися до цієї роботи. Якщо ж влада вкотре пропонує опозиції декоративну функцію і збирається через таку присутність легітимізувати фарс, то ми не маємо права освячувати своєю присутністю роботу Асамблеї», – ідеться в заяві партії.

В «Ударі» також застерігають, що через рішення Асамблеї можуть бути освячені зміни до Конституції, котрі дозволять обирати Президента в парламенті.

– Якщо залучення опозиції до удосконалення Конституції є лише гарним, але порожнім жестом влади, не розрахованим на реальний результат і врахування думки опозиції, то ми маємо спільно відмовитися від участі в цьому фарсі, – ідеться у зверненні «Удару» до колег з демократичному табору.

– Якщо опозиційні партії вирішать не брати участі в Конституційній Асамблеї – це їхнє право, – каже Леонід Кравчук. – Але це зовсім не означає, що більшість партійних структур і громадських організацій вчинять так само. І це не означає, що тоді Конституційна Асамблея не буде легітимною. Президент легітимний, і він створює легітимну Асамблею. Інша річ, ми б хотіли, аби не було такого: Асамблея ще не почала працювати, ще не опрацювала концепції, підходу до тих змін, які потрібно внести до Конституції, а вже апріорі її почнуть бойкотувати. Це не є раціональний шлях до змін.

Між тим, що напише Асамблея і тим, що прийме ВР, можуть бути суттєві розбіжності

У 2008 році тодішній президент Віктор Ющенко теж надумав міняти Основний Закон і навіть створив Національну конституційну раду. Щоправда, згодом конституційна реформа Ющенка канула в Лету. Наскільки життєздатним виявиться творення Януковича?

– Ющенко створив Раду, яка була аналогією комісії ВР з підготовки конституційний змін, – каже Леонід Макарович. – І цю Раду він сам же й очолював. Це був шлях, як написати Конституцію для себе. Серед сил, які задіяні у Конституційній Асамблеї, не буде представників безпосередньої виконавчої влади, там не буде президента. Президент тільки створює її, але участі в ній не бере. Ми працюємо з розумінням того, що Конституція має бути написана для українського народу.

На думку Мусіяки, готувати зміни до Конституції Асамблея буде не менш як рік, тож нинішній склад Верховної Ради не визначатиме долю Основного Закону.

– На нинішній склад парламенту ми навіть не орієнтувалися, коли починали працювати над концепцією Конституційної Асамблеї, – запевняє і Леонід Кравчук. – Ми знали, що це тривалий процес. Ми хочемо, щоб пройшли круглі столи, дискусії, конференції, щоб кожна людина, яка має знання чи запас напрацювань щодо Конституції, могла подати свої зміни й доповнення до Асамблеї… Я думаю, що це може бути весна 2014 року… Я був захоплений, як ми працювали над концепцією підготовки Конституційної Асамблеї. Вірю, що ці люди, зв’язані тільки з наукою, з практикою, не служать партійним босам, не пишуть Конституції для однієї людини – чи то президента, чи ще когось. Вони напишуть зміни такі, як треба. Інша справа – як до цього поставиться нова Верховна Рада: чи схвально, чи робитиме спробу написати свої зміни. Ми зробимо те, що зможемо зробити, ми підготуємо, апробуємо, проголосуємо й оприлюднимо народу. Але Конституційна Асамблея не приймає Конституцію, приймає Верховна Рада. Між тим, що напише Асамблея і тим, що буде прийнято ВР – можуть бути суттєві розбіжності.

30 травня 2012 р.

//vinnitsaok.com.ua/svoji-za-i-proty-konstytutsijnoji-asambleji-vyslovyly-vinnytski-naukovtsi-50416.html

19.05.2012 І-й Відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє» 

25.02.2012 Круглий стіл «Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності» 

22.08.2011 Експертна зустріч «Створення і функціонування Конституційної Асамблеї» 

21.04.2011 Круглий стіл «Модернізація політичної системи України»