пʼятниця, 22 червня 2012 р.

Леонід Кравчук: Конституційна Асамблея не підпорядковується Партії регіонів


Голова Конституційної Асамблеї розповів про те, як мінятимуть основний закон і чи зроблять російську мову другою державною

Президент України Віктор Янукович своїм указом створив Конституційну Асамблею (КА) – спеціальний допоміжний орган при главі держави, який до 2014 року покликаний сформувати новий текст основного закону. До її складу увійшло 93 експерти та політики. Опозиція брати в ній участь відмовилася, але, схоже, решта членів Асамблеї не дуже цим перейнялися.

Чому сьогодні знову назріла потреба міняти основний закон?

В історії Конституції є багато кроків, які були викликані не потребою національних інтересів українського суспільства, а потребою певних політичних сил і груп. На жаль, Конституція приймалася не під стратегічні національні інтереси, а під інтереси конкретних посадових осіб. Якщо говорити конкретно, то президентів України – Леоніда Кучми та Віктора Ющенка.

Ви маєте на увазі конституційну реформу 2004 року?

Так. Це була не конституційна реформа під потреби народу, а під потреби політичних сил. Тому вона й зараз не сприймається народом, який не вважає її своєю. Ми не можемо говорити, що це договір між владою і народом. Це Конституція під конкретний час і конкретні завдання. Виходячи із потреб українського суспільства, ми дійшли висновку, що Конституцію треба модернізувати, як і все українське суспільство. Модернізація суспільства можлива лише тоді, коли буде сучасна модерна Конституція. Для змін Конституції треба застосовувати нетрадиційні форми, щоб народ відчув, що він якоюсь стороною, прямо чи опосередковано причетний до прийняття Конституції, щоб народ сказав, що вона є нашою, що на даному етапі вона відповідає нашим національним інтересам. Бо суспільство пішло у перед, а Конституція залишилася позаду.

Леоніде Макаровичу, які положення чинної Конституції має на меті змінити Асамблея?

Українське суспільство і європейські організації – Венеціанська комісія, ПАРЄ ставлять завдання змінити правову систему України. Йдеться про проведення реформи правосуддя, правоохоронних органів, щоб вони захищали людину, а не владу. У центрі реформ має стояти людина. Але для того, щоб це почати робити, нам треба змінити відповідні положення в Конституції.

По-друге, розділ про місцеве самоврядування у нас виписаний абстрактно і дуже загально. Демократичний лад не буде існувати, якщо не буде змінено місцеве самоврядування із перенесенням туди частини прав для виконання своїх повноважень. Самоврядуванню потрібні певні права, щоб повноцінно виконувати свої обов’язки. Це лише два приклади, які свідчать, що конституційна реформа вкрай потрібна. І така ж ситуація із кожним розділом Конституції.

Зміни до Конституції будуть виносити на референдум?

Спершу Конституційна Асамблея напрацює проект закону про внесення змін до Конституції. Ми будемо це робити упродовж цього і наступного року. Ми підготуємо концепцію змін, яка буде відповідати змінам, які назріли у суспільстві, відповідати європейським стандартам. Тоді ми зможемо перейти до підготовки внесення змін у саму Конституцію.

Якщо Верховна Рада, Президент або громадськість ініціює це питання, тоді парламент може прийняти рішення про проведення референдуму. До речі, у 13 розділі Конституції передбачене винесення на референдум трьох розділів у разі їхньої зміни. Але й вся Конституція може бути винесена на референдум.

А Ви припускаєте, що зміни до Конституції можуть бути виписані під політичні інтереси теперішньої влади?

Я уважно слухав звернення Президента на засіданні КА і не знайшов там жодного слова про це. Я не можу послатися на будь-який акцент Президента, який би вказував на те, що він хоче аби ми внесли до Конституції зміни, які відповідають його особистим інтересам. Я не чув жодних натяків про це й під час спілкування з Президентом. Тому не бачу тут ніякої загрози.

Закінчаться вибори і про питання мови забудуть

Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко каже, що депутати будуть домагатися через КА прописати в основному законі російську мову другою державною. Це не політична складова змін до Конституції?

Я думаю, що Вадим Колесніченко може пропонувати і домагатися будь-чого. Але КА не підпорядковується Партії регіонів. Асамблея не є органом, який створила фракція Партії регіонів. І наполягати або диктувати КА будь-які формули – неможливо. Інша справа, що фракція Партії регіонів делегувала своїх представників в Асамблею. Вони можуть вносити відповідні пропозиції. Як демократична організація, КА буде їх обговорювати. Ми не можемо їх відкинути, ми можемо поставити їх на голосування. Я, наприклад, вважаю, що 10 стаття Конституції забезпечує нормальне середовище щодо мов в Україні. Українська мова є державною і ніхто не може ставити під сумнів цю норму Конституції. Регіональні мови і мови нацменшин мають в Україні підтримку, їх розвиток і застосування забезпечується державою. Інша справа - треба підготувати закон про застосування мов. Не той закон про державну мовну політику, який підготував Колесніченко. Йдеться про застосування мов в багатонаціональній державі. Але така політика не може застосуватися за рахунок української мови.

На Вашу думку, питання російської мови дійсно так гостро стоїть на порядку денному в державі?

Я спілкувався із представниками національних меншин. У них є питання підручників, вчителів, шкіл. Але вони не кажуть, що бракує політики, йдеться про виконання цієї політики.

Якщо йдеться про російську мову, яку під виглядом регіональної збираються розширити, то вона й так домінує в Україні, утисків її ніде нема – це вигадки. Це питання надумане, зроблене під вибори. І Вадим Колесніченко свою заяву зробив теж під вибори. Закінчаться вибори і закінчиться це питання, як було вже 20 років. Комусь не терпиться змінити державну мовну політику, але для цього треба 300 голосів. Їх немає і не буде в парламенті, який буде обраний у жовтні цього року.

Тому треба поважати суспільство, історію, державну українську мову і себе. Кожен має право любити свою рідну мову. Але поважати державну мову він зобов’язаний законом і коли цього не робиться, то це низька політична культура, яка опустилася вже нижче ватерлінії.

Члени КА свідомі люди і розуміють, порушувати це питання, йти на конфронтацію є безглуздо. Кожен може говорити, що йому заманеться, але є реалії і є нормальні люди в Україні, які будуть керуватися інтересами суспільства, а не окремих міст чи регіонів.

Більшість у КА буде керуватися національними стратегічними інтересами України і ніхто не візьме на себе відповідальність розколювати державу під вибори або йти на поводу радикалів чи екстремістів. Цього КА не може допустити.

А яка форма державного устрою буде передбачена у змінах до Конституції?

Я вважаю, що Асамблея не може вирішити це питання. Вона може лише запропонувати. Щодо того, чи потрібно буде змінювати устрій в державі з президентсько-парламентського на президентський або парламентський, я не думаю, що сьогодні це треба обговорювати. Спершу треба внести зміни, подивитися, як вони працюватимуть, а якщо виникне питання устрою, то звернутися до народу, а не вирішувати це одній особі чи КА. Моя особиста думка полягає у тому, що я поки що це питання не піднімав би до рівня Конституції. Устрій, який сьогодні існує, має існувати далі. Треба уточнити деякі формулювання, щоб одна гілка влади не переходила межі повноважень іншої гілки, щоб все було чітко і зрозуміло виписано.

Розмовляв Ярослав Іваночко, 22.06.2012
//ipress.ua/articles/leonid_kravchuk_konstytutsiyna_asambleya_ne_pidporyadkovuietsya_partii_regioniv_3474.html
Фото: glavcom.ua

1 коментар:

imho сказав...

22.06.2012 | Леонід Кравчук
Відповідь Колесніченку

Вадим Колесніченко вже хоче записати російську мову як державну в нову Конституцію. Не встигли втихнути баталії навколо мовного законопроекту регіоналів Колесніченка — Ківалова, ба більше, тільки-но завершила своє перше засідання Конституційна асамблея, де було проголошено головні пріоритети (посилення конституційних гарантій прав і свобод людини та громадянина, розширення конституційного регулювання інститутів безпосередньої демократії, збільшення ефективності механізму організації та збалансованості державної влади), як відомий «українофіл» заговорив про легалізацію двомовності. Про це вчора заявив Колесніченко в кулуарах Верховної Ради, передає «Українська правда». Мовляв, це підтвердить двомовність населення України. «Партія регіонів переконана і наполягає на тому, що ми виходимо на легалізацію існуючої в Україні двомовності. І під час роботи Конституційної асамблеї ми будемо домагатися того, щоб до складу нової Конституції увійшло формулювання про те, що в Україні діє дві державні мови — російська та українська», — сказав Колесніченко. Прокоментувати ситуацію ми попросили голову Конституційної асамблеї, першого президента Леоніда КРАВЧУКА:

— «Регіони» можуть наполягати на всьому. Якщо один депутат про це каже, то це не означає, що всі «Регіони» дотримуються такої думки. Це перше. Друге. Конституційна асамблея не приймає Конституцію, вона готує зміни до неї та подає Президентові, а приймає Конституцію Верховна Рада. Якщо «Регіони» переконані, що в них буде в парламенті 300 народних депутатів, то вони можуть про це говорити. Якщо ж вони не переконані, а цього, гадаю, ніхто не може сказати, тоді все це блеф. Якщо брати по суті, то навіть непристойно ставити так питання. Тобто ще телятко десь, а вони вже з довбнею стоять. Що стосується моєї думки відносно мови. Особисто я ніколи не піду на те, щоб голосувати за двомовність.

Я стоятиму на тому, що ст. 10 нинішньої Конституції відповідає політичній ситуації, нормальним відносинам в Україні й формулює повну політику на рівні багатонаціональної держави, даючи визначення, що українська мова — державна, а мови національних меншин мають усі можливості, й держава забезпечує їм розвиток. Це визначено Конституцією, це мовна політика. Тому, якщо «Регіони» або хтось із народних депутатів про це кажуть, можна їм сказати, що вони поки що належать до категорії людей, які не знають, що буде завтра.

Іван КАПСАМУН, «День»
http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/vidpovid-kolesnichenku