середа, 27 червня 2012 р.

Володимир Войтович: Провести конституційну реформу через спеціальний орган установчої влади - Конституційну Асамблею України


Шануймо Конституцію, пам’ятаючи, що сьогоденню передувала багатовікова історія державотворення

Виступ голови обласної ради 
В.І.Войтовича
з нагоди Дня Конституції

Ваше високопреосвященство, все чесні отці, шановні учасники урочистих зборів, дорогі земляки!

Кожна держава відзначається наявністю суспільних відносин, які потребують спеціальних механізмів правового регулювання. Специфіка цих відносин полягає у тому, що вони виникають у результаті здійснення публічної влади або встановленні, реалізації і захисту основних прав, свобод та обов’язків громадян. Як правило, такі відносини врегульовуються спеціальним правовим актом – Конституцією.

Шістнадцять років тому в нашій державі було утверджено Основний Закон, який вважається одним з найдемократичніших у світі, гарантує абсолютну цінність людини, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку, створює належні умови для самореалізації особистості, утверджує незворотність демократичних соціально-економічних перетворень в Україні.

28 червня цілком реальний «червоний день календаря» для всієї України, оскільки затвердження основного закону перетворило територію на державу.

Слово конституція перекладається як устрій. У 1996 році українці визначили той устрій, в якому житиме незалежна держава Україна.

Наша Конституція ґрунтується на загальнолюдських цінностях, у ній безпосередньо закріплюються основи правового стану людини, органів держави і посадових осіб, установлюються загальні засади громадського суспільства і механізм реалізації законодавчої, виконавчої та судової влади. Конституція є гарантом демократизації державного і суспільного життя. Саме тому для кожного українця цей день має особливе значення. Сутність конституції - це її внутрішня основа, смисл, найбільш важливі якості і властивості, які визначають всі структурні та функціональні характеристики основного закону суспільства й держави.

Конституція 1996 року увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності та демократії, гарант незалежності та соборності України.

З її прийняттям було закріплено правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Конституція врахувала історичний досвід українського народу і кращі світові традиції. Соціально-політична цінність Конституції України полягає в тому, що саме в її положеннях закріплено основні принципи конституційного ладу нашої держави. Зокрема, те, що сучасна українська держава є продовженням багатовікової історії українського державотворення.

Трохи більше як півтора десятка років, за історичними мірками, мізерний проміжок часу, тому Основний Закон країни є досить молодим документом. Але він, як і вся українська нація, має глибоке коріння, адже століттями кращі її представники обдумували державні механізми, які б забезпечували права і вольності українського народу.

З історії нам відомі зразки і перші кроки на шляху створення Основного документа держави і спільного для всіх закону. Одну з перших сторінок в українському законотворенні написав Пилип Орлик. Навіть до цього часу, «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорізького» співзвучні не лише із тогочасними тенденціями європейського суспільства, окремі пункти є універсальними і не підлягають впливу часу і дотепер. Пилип Орлик формулює в якості самостійної гілки судову владу:

«Переступників сам ясновельможний гетьман не має карати своєю приватною помстою та владою, а повинен таку справу, чи кримінальну, чи некримінальну, здати на військовий генеральний суд».

Уже тоді законотворець спробував врахувати і соціальну, і політичну, і економічну та низку інших сторін, які регулювали взаємовідносини у суспільстві. Саме універсальність Основного документу, врахування усіх сторін життєдіяльності народу є чи не основною цінністю цього документа.

Проте, ще задовго до підготовки проекту «Конституції Пилипа Орлика» було вироблено концепцію Великого князівства Руського. Її автором був Юрій Немирич, який походив зі старовинного шляхетського роду. У квітні 1659 р. виступаючи з промовою перед депутатами сейму Речі Посполитої сказав:

«Ми народженні у свободі, виховані у свободі, і як вільні люди нині повертаємося до неї».

Сьогодні ці слова стали відомим афоризмом в Україні.

Вже дещо пізніше було розроблено ряд проектів, у яких було представлено ті чи інші конституційно-правові погляди на засади конституційного ладу; права, свободи та обов’язки громадян тощо. Заслуговують на увагу «Начерки Конституції Республіки» Григорія Андрузького (1848-1850 рр.); конституційний проект Михайла Драгоманова та інші цікаві праці.

Наступною не менш цікавою спробою став документ Центральної ради. Втім, для своєї епохи такі демократичні закони, на жаль, були передчасними і в життя втілені не були.

Такий тривалий, часто непростий і трагічний досвід засвідчив невмирущу волю українців мати свою державність, бути суверенним серед інших вільних народів Європи і світу.

Прийняття Основного Закону у 1996 році стало точкою відліку нової епохи в історії нашої держави, що забезпечило стабілізацію суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в країні.

Прийняття конституції відбувається, як правило, з огляду на якісні зміни в державному й суспільно-політичному житті певної країни. Верховна Рада України прийняла чинну Конституцію України, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням.

Однак, розвиток української державності продемонстрував необхідність подальшого вдосконалення Основного Закону нашої держави. Прийнята Верховною Радою України Конституція є історичною віхою в утвердженні державної суверенності України. Якою мірою і яку роль вона відіграла в процесі державотворення української нації покаже майбутнє. Разом з тим сьогодення вимагає глибокого її осмислення з тим, щоб позитив Основного Закону оптимально використовувався і спрямовувався у прогресивне русло процесів державотворення.

Ми не можемо забувати, що якою б не була Конституція, вона не може передбачити всіх проблем, які поставить перед нею життя у перехідний період.

Саме тому продовження конституційної реформи займає пріоритетне місце у всеохоплюючому процесі реформування в Україні, започаткованому Президентом України В.Ф. Януковичем, що має на меті забезпечити відповідність модернізаційних процесів в суспільному житті українців європейським стандартам і цінностям.

Підтвердженням твердості намірів Глави держави провести конституційну реформу в Україні стало рішення про підтримку громадської ініціативи щодо створення Конституційної Асамблеї як ефективного механізму, який забезпечить чітке дотримання існуючих правових норм та дозволить якнайширше залучити потенціал суспільства.

Конституційна Асамблея, покликана розробити й затвердити нову редакцію тексту української Конституції. Мотивацією для її створення вже нині виступають експертні висновки Венеціанської комісії Парламентської асамблеї Ради Європи, а також констатування об'єктивної неможливості вирішення самотужки українським парламентом життєво важливого для українського народу й держави питання на основі передбачених чинним Основним Законом процедур. Ухвалення Конституції установчими зборами досить поширене в світовій і, зокрема, європейській правовій практиці.

Спираючись на зарубіжний досвід діяльності спеціальних органів установчої влади та сучасні політико-правові процеси в Україні, пропонується й у нас провести конституційну реформу через спеціальний орган установчої влади – Конституційну Асамблею України.

Конституційна Асамблея – реальна можливість залучити представників громадянського суспільства й експертних фахових кіл до творення Основного Закону держави.

«Тільки громадська думка може осягнути все, вчасно порушити якісь важливі питання, одн слово бути найвищим регулювальником складного суспільного організму»,

- ці слова видатного українця Євгена Сверстюка звучать надто актуально нині, коли наше суспільство дійшло думки про необхідність без відкладного вдосконалення чинної української Конституції.

Зрозуміло, що перед Україною стоять завдання модернізації всіх сфер суспільно-політичного життя. Саме тому глава держави підтримав ідею започаткування Конституційної асамблеї, яка готуватиме пропозиції щодо вдосконалення чинної Конституції, а також започаткував широке обговорення конституційних ініціатив, залучивши до нього якомога ширші кола громадськості.

Конституція – це відображення нашого життя. Воно змінюється, а відтак назрівають невідворотні зміни і в правовому та законодавчому полі. Без оновлення Конституції неможливо модернізувати країну. Ми розуміємо, що ці зміни конче потрібні для проведення територіально-адміністративної реформи та вдосконалення системи місцевого самоврядування. Під змінами йдеться й про ефективність роботи органів місцевого самоврядування, розширення їх прав, можливостей, забезпечення ресурсної бази, йдеться й про правову систему, яка піддається критиці як з боку українського суспільства, так й експертів міжнародної спільноти. Йдеться також про цілий ряд моментів, пов'язаних з взаємодією органів влади.

Шістнадцять років життя за новою Конституцією – це не тільки кроки вперед, але й інколи вимушене тупцювання на місці, допущені недоліки та прорахунки. Чим швидше ми їх позбудемося, подолаємо інерцію – тим ближчими стануть ідеали достойного життя, гарантованого Основним Законом держави.

Політики ж повинні пам’ятати, що саме від них, від їхньої поваги до постулатів Основного закону залежить реалізація цього закону на практиці. А тому у процесі прийняття суспільно важливих рішень потрібно керуватися лише головним державним документом та совістю. Час відійти від вузько політичних інтересів і заради успіху усієї держави стати на шлях консолідації зусиль. Від цього в першу чергу виграє український народ.

Конституція – одна для всіх. Шануймо її, пам’ятаючи, що сьогоденню передувала багатовікова історія державотворення. Та доля розпорядилася так, що саме ми стали свідками народження суверенної країни, здійснення одвічного права українського народу на самовизначення. І ми, як ніхто інший, відповідальні перед власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями за державу, на сторожі якої стоїть Основний Закон.

Я щиро вітаю волинян зі святом від імені депутатів обласної ради. Передаю вітання голови ОДА та голови Луцької міської ради. . Хай серця завжди повняться гордістю за український народ, любов’ю до країни, яка його згуртувала, відповідальністю за добробут ваших родин. Хай доля буде щасливою, а зміни на краще стануть реаліями сьогодення!

Зі святом Вас, дорогі волиняни!

27.06.2012
//volynrada.gov.ua/news/volodimir-voitovich-shanuimo-konstitutsiyu-pam-yatayuchi-shcho-sogodennyu-pereduvala-bagatoviko
//www.volynnews.com/files/voytovych_volodymyr_ivanovych/

1 коментар:

imho сказав...

- Чому Янукович не доїхав до Волині?
- Та застереження побачив.
- Яке?
- От на кордонах інших областей що написано? «Ласкаво просимо до Харківщини!», «Черкащина вітає вас!», або ще щось подібне. А при в'їзді до Волинської області всіх непрошених гостей чесно попереджають: «ВОЛИНЬ - КРАЙ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ»...
http://perec.in.ua/jokes/