Віталій Червоненко. Конституційна цяця для Януковича

Президента повністю влаштовує нинішня Конституція, а тому серйозно сприймати його ігри в Конституційну асамблею не варто. Віктор Федорович може скільки завгодно розповідати байки про прагнення удосконалити Конституцію, запровадити якісь інноваційні моделі в економіці й ще купу інших складних слів, сенс яких, скоріше за все, йому самому зовсім не зрозумілий, проте все це порожні звуки. Щоб хоч на секундочку повірити в щирість його слів під час сьогоднішнього першого засідання кишенькової Конституційної асамблеї треба бути вже зовсім наївним або просто забути все, що відбувалось в останні два з половиною роки.

Для людей, які раптом страждають на амнезію, варто нагадати, що саме Віктор Янукович найбільше познущався над Основним Законом. В жовтні 2010 року Конституційний суд України прийняв абсолютно незаконне рішення й одним махом змінив Конституцію на догоду Президенту. В одну мить Віктор Янукович отримав надповноваження, які люди йому на виборах не давали. Хоча Конституцію переписали в корінь, повністю змінився розподіл повноважень між гілками влади, проте тоді ні про який консенсус, обговорення й асамблею мови не було. Так треба було Віктору Федоровичу задля побудови вертикалі влади, а тому судді КС, як ті комсомольці, відповіли «так». Де тоді були ці всі масові збори, професори й чиновники?

Трохи пізніше влада знову взялася переписувати Основний Закон, намагаючись уникнути законних парламентських виборів в березні 2011 року. І тут вкотре асамблея чи якась інша "говорильня" для відволікання уваги не знадобилося – в парламент прийшла команда переписати ряд статей Конституції й відтермінувати вибори, і її було виконано. Щоб нашкребти потрібні 300 голосів підкупили десяток «принципових опозиціонерів», які за додатковий рік в парламенті продадуть, що завгодно.

Тепер, коли Янукович повністю переписав під себе Конституцію, закон про Кабмін, вибудував жорстку вертикаль влади, знищив Конституційний суд, можна провести перше засідання Конституційної асамблеї, виголошуючи гучні промови про модернізацію країни. Але скільки б порожніх слів не було сказано, жоден чиновник чи представник влади за останній рік так і не зміг толком пояснити – навіщо це Віктору Януковичу? Яка особиста вигода його та його оточення в тому, щоб, наприклад, віддати частину повноважень парламенту?

А ніякої, крім міфічних схем виборів президента в парламенті, в які не вірять навіть ті, хто про це зараз розповідає. Єдина користь від усього цього збіговиська – прозвітувати перед європейцями, що конституційний процес у нас іде, і всі зауваження усіляких там Венеціанських комісій на грубе паплюження Конституції 2010 року будуть виконані. Колись, у майбутньому, за царя Гороха. Процес заради процесу. Тому правильно робить опозиція, що посилає Віктора Федоровича з його асамблеями під три чорти.

До речі, читаючи сьогоднішні повідомлення Адміністрації Президента Януковича про урочисте перше засідання Конституційної асамблеї одразу згадались аналогічні пасквілі майже чотирирічної давності. 20 лютого 2008 році на чолі з Президентом Віктором Ющенком так само відбулося перше засідання його Національної конституційної ради. Віктор Андрійович так само наобіцяв захмарного щастя, проте все закінчилося пшиком. Тодішня опозиція - Партія регіонів, «чомусь» не повірила в ідею Ющенка й проігнорувала його Раду, а розроблені зміни до Конституції почили в бозі.

20.06.2012 г.

Віталій Червоненко, «Главком»

//glavcom.ua/articles/7401.html

//ndiezel.name/556-novye-slavyanskie-oberegi.html