Конституційна Асамблея - максимально консолідована і консенсусна форма внесення змін до Основного закону

Відбулося перше засідання Конституційної Асамблеї. 

Які зміни до Основного закону України можна очікувати, якщо вона пропрацює хоча б 1,5 - 2 роки. Яка роль Президента у цьому процесі? Про навколо конституційні теми – у бліц-інтерв’ю з Представником Президента у Верховній Раді України, народним депутатом Юрієм Мірошниченком.

Юрію Романовичу, про які зміни до Основного закону говорить Президент?

Ю.М.: В першу чергу, Президент говорить про ті недосконалості в законодавстві, які вже стали очевидними. Йдеться й про ефективність роботи органів місцевого самоврядування, розширення їх прав, можливостей, забезпечення ресурсної бази, йдеться й про правову систему, яка піддається критиці як з боку українського суспільства, так й експертів міжнародної спільноти. Йдеться також про цілий ряд моментів, пов’язаних з взаємодією органів влади. Резонансні питання стали предметом неодноразового розгляду, і низка інших питань.

А які конкретні пропозиції поступають від КА?

Ю.М.: Я зараз не можу говорити, які саме пропозиції будуть напрацьовані Конституційною Асамблеєю, тому що це – велике коло. Туди входять найбільш авторитетні фахівці в галузі права,  представники громадських організацій, експерти як вітчизняні, так і міжнародні, представники політичних партій.

Тобто це такий собі міні експертно-громадський орган, який буде працювати в режимі конституційно-дорадчого органу і розробить пропозиції, які розглядатиме Верховна Рада.

Тому говорити зараз про подальші зміни на початку роботи, з мого боку, не коректно, і власне, це не буде відповідати дійсності. Спеціалісти лише вчора поділили, хто в якій робочій групі буде, і певний час вони будуть напрацьовувати пропозиції.

Який порядок формування Конституційної Асамблеї і чи будуть виділятися кошти на її фінансування?

Ю.М.: Жодних додаткових фінансових витрат не передбачається. Учасники цієї роботи, члени Конституційної Асамблеї, працюють на громадських засадах.

Що стосується порядку формування Конституційної Асамблеї, виходячи з того, що статус, який вона має – це консультативно-дорадчий орган при Президентові України. Глава держави як суб’єкт законодавчої ініціативи має право, за Конституцією, вносити зміни або ставати ініціатором змін до основного Закону. Він проявив політичну волю і запросив до цієї роботи «кращі мізки» України й міжнародної спільноти. Президент, окрім створення такого органу своїм Указом і визначення порядку його роботи, так само як і порядку формування, в інший спосіб діяти не міг. Тому абсолютно коректно все це зроблено.

Немає підстав звинувачувати Президента в упередженості, адже до роботи було залучено представників і опозиційних політичних сил, і поважних інституцій, таких, наприклад, як Академія Наук, Громадський сектор і тощо.

Тобто не Президент самостійно писав прізвища у список КА, а він збирав пропозиції, і на це пішов певний час.

Чи існує загроза, що Асамблея перетвориться на посередника між Президентом і Верховною Радою за процедурою, і Президент диктуватиме зміни до Конституції парламенту?

Ю.М.: Ні, швидше навпаки, Президент буде модератором цього процесу. Тобто напрацювання, які будуть зроблені Конституційною Асамблеєю, як консолідовану думку суспільства, він, як суб’єкт законодавчої ініціативи, буде презентувати Верховній Раді. А парламент уже буде ухвалювати відповідні рішення щодо змін до Конституції, відповідно до 13 розділу Основного закону.

Таким чином, ми знімаємо проблему, яка існувала під час дискусій в експертному середовищі, щодо статусу Конституційної Асамблеї, щодо шляху внесення змін до Конституції. Адже говорили і про нову редакцію Конституції, а дехто – і про референдум, який треба скликати. Це заперечували інші експерти, й Верховна Рада це заперечувала.

Адже є 13 розділ Конституції України, який передбачає не реалізацію установчої влади на референдумі, а лише шлях внесення змін.

Рішення всі ухвалені, з процесу не будуть виключені, ані сектор суспільства, ані Президент, як гарант Конституції, ані парламент, як єдиний законодавчий орган. Таким чином ми маємо максимально консолідовану і консенсусну форму внесення змін до Конституції й ухвалення її нової редакції.

Прес-служба народного депутата Юрія Мірошниченка, 21.06.2012

//narodna.pravda.com.ua/politics/4fe330489f3b7/

//www. miroshnychenko.ua/Прес-центр/iнтерв’ю/2012.06.21/конституційна-асамблея-максимально-консолідована-форма.html

//file.liga.net/person/251-urii-miroshnichenko.html