середа, 20 червня 2012 р.

Адам Мартинюк: Розмови йдуть, щоб скоротити кількість областей


Те, що треба вносити зміни в Конституцію, поза всяким сумнівом

Чимало громадян уявляють Конституцію України, як щось беззмінне і стале на десятиліття. А втім, наша молода держава розвивається, удосконалення потребує і її Основний Закон. Аби ці процеси мали науковий, далеко передбачуваний характер, Президент України своїм Указом від 17 травня створив Конституційну Асамблею, яка і повинна цими питаннями займатися. Про необхідність функціонування такого допоміжного органу при Президентові України наш кореспондент веде розмову з Першим заступником Голови Верховної Ради Адамом МАРТИНЮКОМ.

— Адаме Івановичу, в Україні утворено Конституційну Асамблею, як допоміжний орган при Президентові України. Зокрема на неї покладено завдання підготувати проект змін до Основного Закону держави. Чи не надто часто ми переписуємо положення Конституції?

— Завдання Конституційної Асамблеї підготувати ці зміни, подати їх на підпис Президенту. Адже зміни в Конституції може ініціювати або сам глава держави, або не менш як 150 народних депутатів. Отже, коли будуть підготовлені ці зміни, Президент повинен подавати їх у Верховну Раду. Це дуже добре, бо були перестороги, що Конституційна Асамблея їх сама якимось чином прийматиме. Між іншим така практика у світі існує.

— Коли треба очікувати цих змін? Дехто побоюється, що вони будуть прийняті ще напередодні виборів у Верховну Раду на користь однієї з політичних сил?

— Як швидко це буде, важко сказати, це не так легко зробити і поспішати тут не варто. Переконаний, що вже парламент цього скликання не розглядатиме цих змін, бо зміни до Конституції вносяться як мінімум на двох сесіях. Спочатку на одній сесії треба попередньо схвалити, а десята закінчується, а наступна починається у перший вівторок вересня в розпал виборчої кампанії. Будуть великі перерви, тобто це навіть технічно неможливо.

— Тобто змін до Конституції найближчим часом не буде прийнято?

— Швидше за все, це вже буде робота для майбутнього парламенту і далеко не першого року.

— А є в цьому нагальна необхідність?

— Те, що треба вносити зміни в Конституцію, поза всяким сумнівом. І, передусім, це стосується нашого базового рівня — районної та обласної ланок. Там продовжує існувати двовладдя, бо є і адміністрації, які не залежать від народу, а призначаються Президентом, є й обрані народом представницькі органи влади — районні та обласні ради. Тобто, мабуть, треба якщо і залишати адміністрації як орган влади, то лише на обласному рівні, але не з такими функціями, як сьогодні, вони повинні виконувати функції на зразок префекта, бути як наглядач від імені гаранта Конституції за дотриманням Конституції і законів на ввіреній території і не більше. В районі їх взагалі не повинно бути, а керівництво територіями мають здійснювати виконкоми рад. Нам треба наближатися до європейського зразка управління державою, щоб передати місцевому самоуправлінню більше влади.

Можливі й інші зміни, насамперед, що стосуються форми правління. Чи це має бути суто президентська, чи президентсько-парламентська, чи суто парламентська, чи парламентсько-президентська. Не виключаю, що знову може постати питання про двопалатний парламент. Я не є прихильником цієї ідеї через одну просту причину — бо виступаю за унітарність нашої держави, а хочемо ми чи не хочемо, а двопалатний парламент вже веде, особливо в наших умовах, до формування децентралізації і до формування федеративної держави. А федеративний устрій у наших умовах не сприятиме зміцненню держави, а навпаки — це будуть відцентрові сили. Хоча, наскільки мені відомо, ці теми не стоять на першому місці.

Склад Асамблеї затвердив Президент. У ньому представлені найкращі фахівці юридичної науки, там не тільки політики писатимуть цю Конституцію, а й люди, які знаються на цьому. Тобто, можливо, вона буде не заполітизована. Проте написати проект — це одне, але що з цього вийде в кінцевому результаті — інше, бо це треба щонайменше 300 голосів. Треба, щоб підтримав всеукраїнський референдум, коли йдеться про зміни в 1, 3, 13 розділах Конституції. Не виключаю, що зміни вноситимуть і до цих розділів. Отож це тривалий процес.

— Адміністративно-територіальна реформа буде передбачена? Зміна кількості областей, їх територій.

— Адміністративно-територіальний устрій визначає Конституція. Тобто назву областей чи регіонів. Не виключаю і такого варіанта, що це можливо. Але перш ніж внести його у Конституцію, напевно, будуть якісь передумови для широкого громадського обговорення. Бо розмови йдуть, щоб скоротити кількість областей, зробити їх крупнішими. Наприклад, повернутися до історичної Волинської області, куди б входили Волинська, Рівненська, Житомирська, частина Хмельницької, Вінницької та Тернопільської областей. Йдеться і про укрупнення районів. Я з цим би не поспішав, бо пам’ятаю, що було, коли Хрущов таку реформу провів, коли з трьох районів робили один. Досі це ще віддається. Бо там, де був районний центр, то він розвивався, а там, де не було райцентру, то вони так і залишилися невеличкими селищами. Хоча відтоді минуло вже п’ятдесят років, але піднятися їм дуже й дуже важко. Тож усе це поки що на рівні розмов і дискусій.

Інтерв’ю взяв Микола ЯКИМЕНКО

20.06.2012
//www.golos.com.ua/Article.aspx?id=259954
//www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/029675/

Немає коментарів: